Складнопідрядні речення

І. Всі словникові багатства є будівельним мате­ріалом, складом непорушних одиниць, які тільки при доторку до них граматики оживають, звучать і поєд­нуються з думкою. Граматика — це невидимий ге­ніальний диригент, який без відпочинку керує веле­тенським оркестром слів, змушує їх виконувати най­різноманітніші мелодії думки.

Нашу безпорадність без граматики красномовно засвідчує такий факт. Ви можете вивчити напам'ять великий словник або навіть декілька словників, при­міром, англійської мови. І вважатимете, що спромож­ні розмовляти з носіями англійської мови; Але з пер­шої ж спроби ваша сміливість буде катастрофічно танути. Ви не зможете запитати або порозмовляти. І тільки через незнання граматики. Бо лише вона вка­зує, як змінювати слова, поєднувати їх між собою і будувати речення.

Отже, щоб опанувати мову, необхідно знати гра­матику. Адже кожне слово в мовленні може бути тільки в певній граматичній формі; яка виявляється або в закінченні, суфіксі, префіксі, або в закріпленому розташуванні слова в реченні. Граматика регулює вжи­вання слів у реченні, спрямовує їх у потрібне для точного вираження думки річище. (І. Вихованець)

• 153 слова.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- уживання м’якого знака;

- вживання апострофа;

- правопис префіксів;

- правопис не із прикметниками;

- подвоєння і подовження приголосних.

Пунктограми:

- тире між підметом і присудком;

- кома при однорідних членах речення;

- кома при вставних словах;

- кома у складнопідрядному реченні.

ІІ. Пісня змінювала одна одну. Здавалося, ми хотіли переспівати все, що знали, всі пісні, якими багатий наш народ. Були тут і чумацькі, і бурлацькі, і давні козачі, овіяні смутком та журою. Були й бадьористі та голосисті. Вони враз проливалися та­ким шалом і завзяттям, що навіть вогонь не в силі був змагатися з горінням тих пісень. На зміну ста­ровинним мотивам приходили ніжні, ліричні.

Пісні спліталися в розмаїтий вінок, і були в ньому всякі барви і відтінки. Ледь затихали десь в очеретах останні звуки, як від багаття вже злітала нова глибо­ко задушевна пісня про рідну матір, яка обдарувала сина свого рушником, вишиваним на щастя-долю, чи пісня про дівчину Марічку, що навіки полонила сер­це юнака. Ми були в якомусь незвичайному захваті, в чарівному екстазі. Пісні лилися прямо з серця плав­но і злагоджено. Мої друзі віддавались з таким натхненням пісні, що я помічав на їх очах сльози. Ні, це було щось більше за спів. Це був зліт душі людської на крилах пісні. (/. Цюпа)

• 158 слів.

Орфограми:

• ненаголошені е, и в коренях слів;

- вживання м’якого знака;

• правопис префіксів;

• правопис суфіксів;

• подовження і подвоєння приголосних;

• правопис частки не, префікса не-.

Пунктограми:

• кома при вставних словах;

• вживання коми при дієприкметниковому звороті ;

• кома між однорідними членами речення;

• кома при заперечних словах;

• кома у складносурядному реченні;

• кома у складнопідрядному реченні.

ІІІ. Дніпро — одна з найбільших річок у Європі. Дніпро — це не просто ріка, що несе свої води територією України, це сим­вол славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, почи­наючи з найдавніших часів. Ще з давнини він був важливим торговельним шляхом, який пов'язував області Прибалтики з Причорномор'ям та античними колоніями, тобто був голо­вною воднотранспортною магістраллю. Уздовж берегів Дніпра люди будували свої оселі, бо тут було легше себе прогодувати, займатися видобуванням корисних копалин. Пізніше тут вини­кали великі міста (Київ, Смоленськ, Чернігів). Дніпро — не­вичерпне джерело водних ресурсів, рибних продуктів. Не ви­падково згадки про нього є у багатьох стародавніх істориків та мандрівників.

Народ із повагою і великою шаною ставився до свого істо­ричного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько -Дніпро, Славута, Славутич.

Сьогоднішній Дніпро невтомно трудиться, примушуючи працювати турбіни багатьох електростанцій, зрошує землі жит­тєдайною вологою, несе на своїх хвилях кораблі.

В усі часи Дніпро вражає своєю красою, могутністю, непов­торністю. (З жур-

налу)

• 143 слова.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- правопис префіксів;

- уживання апострофа;

- вживання м’якого знака;

- подовження приголосних;

- правопис власних назв;

- написання складних слів;

- написання прикладки;

- правопис прислівників;

- написання не окремо і разом.

Пунктограми:

- тире між підметом і присудком;

- двокрапка і кома при однорідних членах речення;

- дужки при вставлених словосполученнях і реченнях;

- кома при відокремленій обставині;

- кома у складнопідрядних реченнях.

ІV. Барвінок

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зи­мою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барві­нок зацвітав, зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю бла­киттю, зацвітав так, немов дитячі очі зелені дивились на тебе довірливо. Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка ця квітка була - чи чор­нобривці, чи ружі, чи звичайнісінькі калачики, чи настурції, чи лісові дзво­ники, чи ромен. Тим більше її гнівило, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю із стрілкою, яка згодом

могла б дати насіння, коли хтось виривав усю стеблину кропу, замість на­щипати дрібного листя. Тоді баба чорнішала, погляд ставав лихий, зіниці ставали зеленими присками, вона бурчала про якесь каміння замість сер­дець, про чиїсь хижі пазури замість пальців.

Навіть на Спаса, коли, здається, з квітами сідаєш за стіл, з квітами їси яблука та груші, з квітами свіжовипечений хліб вмокаєш у мед і несеш до рота, -

навіть на Спаса Калина не могла відцуратись од свого святого став­лення

до цвіту. (Є.Гуцало)

• 200 слів.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- уживання апострофа;

- вживання м'якого знака.

- правопис власних назв;

- подовження приголосних;

- написання складних слів;

- не, ні з частинами мови;

- правопис прислівників;

- правопис часток.

Пунктограми:

- кома при вставних словах;

- кома при однорідних членах речення;

- кома при відокремлених членах речення;

- тире у простому і складному реченнях;

- кома у складнопідрядних реченнях;

- кома у безсполучникових реченнях.

Тема №4