Основні види складних речень. Складносурядні речення

І. Тепло батьківської домівки

Далека батьківська домівка. Нікого не залишилося в тій хаті з їхнього роду, і стоїть вона, стара й похилена, неначе сторічна бабуся, та ще розло­гий ясен рипить на причілку, німий, але вірний сторож, поставлений над солом'яним дахом самою долею.

У тій оселі давно живуть чужі люди, вважаючи домівку своєю. Звикли нові мешканці до крилатого ясена. А колись він то розважав його своїм зе­леним шумом навесні, то навівав смуток пізньої осені, гублячи пожовкле листя. Взимку ясен вбирався інеєм або олив'яною ожеледицею і скрипів важко, ламаючи холодну броню на своєму тілі.

Заметена снігами хата ледь блимала невеличкими вікнами з-під сивих брів. А навесні вона оживала. Коли розтавали сніги, найпершими коло призьби пробивалися зеленими шпичаками півники.

Побілені крейдою стіни повертали хаті молодість, зелений вінок, спле­тений самою природою, прикрашав архаїчну оселю.

Все в цьому родинному домі було своє: стіл, лави, ослони, зроблені майстровитими руками господаря, ковдри і рядна, виткані на верстаті ма­тусею.

Живучи в просторій міській квартирі серед модерних меблів, серед кришталю і картин у позолочених рамах, він часто сумував за далекою ха­тою, в якій народився . (І. Цюпа)

• 170 слів.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- уживання апострофа;

- вживання м’якого знака;

- правопис прислівників;

- правопис прийменників;

- правопис префіксів і суфіксів ;

- уподібнення приголосних;

- подовження і подвоєння приголосних;

- не і ні з частинами мови.

Пунктограми:

- розділові знаки при однорідних членах речення;

- кома при порівняльному звороті;

- кома при відокремлених членах речення;

- кома у складносурядних реченнях;

- кома у складнопідрядних реченнях;

- кома у безсполучникових реченнях.

ІІ. Хліб

Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого на­тхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину. І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не менше воздали заслужену хвалу житу - годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. У зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.

Все у нас від нього, від хліба.

А в тім , і самі ми, кожен із нас - дитина своїх батьків, свого народу й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому руш­нику. Короваєм благословляли у довгу, тепер уже двоєдину дорогу одруже­них молодят, без хлібини не можна було зайти у новий дім.

Зрештою, вся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мис­тецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, молоти, пекти, а коли хочете, то й гречним, вихованим ще з дитинства умінням його їсти.

Може, тому так трепетно щемить у нас, сучасників, серце, коли зачує­мо прадавню пісню, в якій дочка благає з чужини: «Якби мама знала, яка в мене біда, вона б передала горобчиком хліба...» (За В. Яворівським)

• 197 слів.

Орфограми:

- ненаголошені е, и в коренях слів;

- подовження і подвоєння приголосних;

- уживання апострофа;

- правопис префіксів і суфіксів;

- написання не ;

- написання складних слів:

- правопис часток.

Пунктограми:

- кома при вставних словах;

- тире при відокремленій прикладці;

- кома при відокремлених членах речення;

- розділові знаки при однорідних членах;

- розділові знаки при прямій мові;

- розділові знаки у складносурядних реченнях;

- розділові знаки у складнопідрядних реченнях;

- кома у безсполучникових реченнях.

Тема №3