2 Аналізатори людини

Людина здійснює прямий зв'язок з керованою нею машиною та середовищем існування за допомогою своїх аналізаторів.

У системах зв'язку домінуючим є зоровий, слуховий та тактильний аналізатори. Використовуються також температурний та руховий аналізатори, нюх та смак, больова та органічна чутливість.

2.1 Зоровий аналізатор

Зоровий аналізатор — око людини — безпосередньо реагує на яскравість об'єкта, яка є відношенням сили світла до площі поверхні що світиться. Вимірюється в канделах на квадратний метр (кд/м²) чи в нітах на квадратний сантиметр (нт/см²).

Гігієнічною нормою є яскравість. При яскравості понад 30000 нт виникає ефект осліплення.

Діапазон чутливості ока — 10^б — 10^бнт.

Зоровий аналізатор має найбільшу величину адаптації. Світлова адаптація триває 8 — 10 хв. При адаптації у темряві чутливість ока досягає оптимального рівня за 30 — 50 хв. Чутливість, яка викликана світловими сигналами, протягом певного часу залишається сталою попри зникнення сигналу. Інерція зору викликає стробоскопічний ефект. Критична частота блимання, коли сигнал сприймається як безперервний, перебуває в межах 12 — 25 Гц.

При сприйнятті об'єктів у двовимірному та тривимірному просторі розрізняють поле зору та глибинний зір. Бінокулярне поле зору по горизонталі — 120 — 160°, по вертикалі вгору — 55 — 60°, вниз — 65 — 72°. При сприйнятті кольору поле зору звужується. Зона оптимальної видимості становить: вгору — 25°, вниз — 35°, вправо та вліво — по 32°. Глибинний зір пов'язаний із сприйняттям простору. Помилка оцінки віддаленості об'єктів (на відстані до 30 м) становить 12% відстані.

2.2 Слуховий аналізатор

Слуховий аналізатор складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, слухового нерва та системи зв'язку з головним мозком. Діапазон звукових коливань, які ми чуємо, перебуває в межах від 16 — 20 Гц до 20 — 25 кГц. Абсолютною межею мінімальної чутливості є тиск 2x10⁵ Пана частоті 1 кГц (сила звуку 10⁹ ерг/см²). Слуховий аналізатор неоднаково сприймає звуки різних частот. Звуки низької частоти людина сприймає, як не дуже гучні, порівняно зі звуками більш високої частоти такої самої інтенсивності.

Тривалість звукового подразнення, яка потрібна для виникнення відчуттів, також залежить від частоти та інтенсивності звуку. В межах середньої частини частот та інтенсивності звукових сигналів, які ми чуємо, величина диференціальної межі становить близько 10% інтенсивності звуку. Для частот понад 1кГц почуття наявності сигналу виникають при його тривалості близько 0,001 с.

Мовне повідомлення сприймається при темпі мови до 160 слів/хв. Оптимальний темп —120 слів/хв.. при перевищенні інтенсивності слів над шумами на 6дБ.

2.3 Тактильний аналізатор

Тактильний аналізатор сприймає відчуття, які виникають при дії різних механічних подразників на поверхню шкіри.

Межа відчуття болю становить 130 — 140 дБ та менше залежить від частоти.

Приклади меж чутливості:

— для кінців пальців руки — 3 г/мм²;

 — для поверхні кисті — 12 г/мм²;

 — для п'яти —250 г/мм².

Тактильний аналізатор має високу здатність до локалізації у просторі. Часова межа тактильного відчуття становить менше за 0,1 с. Особливістю тактильного аналізатора є швидке зменшення відчуття торкання чи тиску. Час адаптації перебуває у межах 2—20 с.