43. Визначення:

Товар – продукт человеческого труда, удовлетворяющий человеческие потребности и предназначенного для обмела(продаж).

Товарная единица – обособленная целостность,характеризующаяся показателями величины, цены,внешнего вида и прочими атрибутами(тюбик,пачка,коробка).

3 уровня товара:

1-й – Товар по замыслу-основная выгода,услуга,удовлетворяющая потребности.

2-й Товар в реальном исполнении(товарная единица)имеет 5 характеристик:

1.уровень качества

2.набор свойств

3.специфическое оформление

4.марочное название

5.специфическая упаковка

3-й уровень-Товар с подкреплением(личное внимание к покупателю:гарантия,сервис,доставка на дом,бесплатный ремонт).

44.1 Контроль маркетингу— це оцінювання поточних та остаточних результатів виконання маркетингових планів, що, своєю чергою, дає змогу підприємству своєчасно реагувати як на зовнішні, так і на внутрішні зміни, створювати найсприятливіші умови для виробництва та збуту. Контроль маркетингової діяльності передбачає: — оцінювання та аналіз відповідності планових показників фактичним (контроль за реалізацією, визначення частки ринку збуту підприємства, аналіз використання можливостей реалізації, причин відхилення тощо); — контроль прибутковості виробничо-комерційної діяльності та аналіз маркетингових витрат (інформація про витрати виробництва за кожним товаром, відправленим на склад готової продукції, про витрати в системі руху товарів тощо). У практиці маркетингу розрізняють контроль — стратегічний (загальний, управлінський), спрямований на забезпечення ефективності використання маркетингових можливостей, та оперативний (тактичний, адміністративний), спрямований на виконання виробничої програми. Контроль маркетингу здійснюється таким чином: 1) вибір системи контролю;

2) визначення завдань контролю;

3) визначення об'єктів контролю;

4) призначення контролерів, їхнє ознайомлення з методами контролю;

5) визначення обсягів відповідних дій, а також засобів контролю;

6) визначення ступеня важливості рішень, допусків і похибок, способів оцінювання відхилень;

7) конкретизація способів повідомлення.

44.2 Ревізія маркетингу -комплекс контролювальних заходів, який застосовують для забезпечення комплексного та регулярного дослідження маркетингового середовища підприємства, рівня виконання його місії, досягнення мети, реалізації планів, результатів оперативної діяльності. Маркетингова ревізія передбачає такі етапи:1)призначення виконавців ревізії (спеціалісти підприємства, керівники середньої ланки управління або працівники зовнішніх консалтингових фірм); 2) установлення частоти здійснення аналізу діяльності підприємства (після завершення звітного періоду, щорічно в певний період, кілька разів на рік);

3) визначення ділянки, на якій передбачено проведення ревізії (горизонтальна, тобто перевірка стану маркетингової системи, чи вертикальна, тобто ревізія з орієнтацією на аналіз однієї з функцій маркетингу);

4) розробку приблизного переліку питань, порушених ревізором; 5) безпосереднє здійснення ревізії (завчасно уточнюють її обсяг, тривалість, ступінь конфіденційності, форму підсумкового документа); 6) подання результатів перевірки керівництву з рекомендаціями щодо зміни ситуації, що склалася. Ревізію маркетингу підприємство може проводити як своїми силами (внутрішній аудит), так і за допомогою незалежних експертів (зовнішній аудит). Обидва методи мають свої переваги та недоліки. У разі проведення ревізії власними силами підприємство може вирішувати всі пов'язані з нею проблеми швидко та оперативно. Крім того, внутрішній аудит обходиться значно дешевше, ніж зовнішній. Ревізори-працівники підприємства мають доступ до будь-якої службової інформації, зокрема конфіденційного характеру.Недолік внутрішнього аудиту полягає в тому, що не в усіх випадках можливою є об'єктивна та неупереджена оцінка стану справ на підприємстві. Працівники, адаптовані до внутрішнього середовища, можуть не звернути уваги на окремі, навіть суттєві, недоліки в маркетинговій діяльності. Залучення до ревізії маркетингу сторонніх організацій чи професіоналів-консультантів дає змогу уникнути недоліку внутрішнього аудиту і, крім того, забезпечує ґрунтовніше опрацювання проблем, вихід на об'єктивні та неупереджені результати вивчення маркетингової діяльності та розробку ефективних рекомендацій щодо її вдосконалення. Послуги сторонніх працівників маркетингових ревізій можуть обійтися підприємству набагато дорожче за внутрішній аудит, але вони дають значно більше шансів на покращення його виробничо-комерційної діяльності, зниження ризиків від виникнення різних небажаних ситуацій у внутрішньому та зовнішньому середовищах підприємства. Зовнішній аудит маркетингу, як правило, відрізняється комплексним підходом експертів-аналітиків до розробки більш досконалої та актуалізованої стратегії маркетингу підприємства, до створення умов зміцнення його позицій на ринку.