- •1. Поняття та предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і ознаки держави
- •3.Суверенітет держави: поняття та зміст
- •4.Соціална, державна та політична: поняття та співвідношення
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6 Типологія держави
- •7.Поняття, види та причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •9. Поняття і складові частини громадського суспільства
- •10.Шляхи формування правової держави в Україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма правліннята її види
- •15. Монархічна форма державного правління та її види
- •16. Форма державного устрою та її класифікація
- •17. Складна форма державного устрою
- •18 Унітарна форма державного устрою
- •19. Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21.Понятття функцій держави.
- •22. Форми і методи здійснення функцій держави
- •23. Поняття та види засобів державного примусу
- •24. Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26. Принципи організації апарату держави.
- •27. Поняття ,ознаки та види державного органу.
- •28. Значення принципу поділу влади для організації державного апарату.
- •29. Поняття та основні риси демократії
- •30. Форми демократії та її зміст в Україні
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави у політичної системи суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •I. За характером (змістом) правовий статус класифікують на:
- •II. За суб'єктами розрізняють правовий статус:
- •34.Поняття та класифікація основних прав і свобод, обов’язків людини
- •35. Поняття і класифікація юридичних обовязків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Поняття права .Об’єктивне і суб’єктивне юридичне право.
- •39. Функції права
- •40. Принципи права
- •41. Поняття і види соціальних норм
- •42. Норми моралі та їх взаємозвязок з нормами права
- •43. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права.Класифікація її елементів.
- •47. Способи викладу правових норм у статті нормативно-правового акта
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Нормативно – правових акт, як джерело(форма) права
- •50. Закон як нормативно – правовий акт вищої юридичної сили
- •51. Чинність нормативно – правових актів в часі, просторі та за колом осіб
- •52.Поняття та структура системи законодавства
- •53.Систематизація законодавства та її види
- •54. Юридична техніка та її види.
- •55. Поняття та структура системи права
- •56. Галузі та інститути права як елементи системи права
- •57.Поняття і принципи правотворчості
- •58. Стадії правотворчості
- •4. Засвідчувальна стадія
- •59.Поняття і значення тлумачення норм права
- •60. Способи тлумачення правових норм
- •61. Види тлумачення правових норм
- •62. Інтерпретаційні акти
- •63.Поняття, значення і види реалізації права
- •64. Поняття, принципи та стадії правозастосування
- •65. Стадії застосування норм права
- •66. Акти застосування норм права
- •67. Поняття та види юридичного процесу.
- •68. Поняття та стуктура правової системи
- •69. Основні правові системи сучасності
- •70. Правова культура та її роль у житті суспільства. Правовий нігілізм.
- •71. Механізм правового регулювання та його структура
- •72. Стадії правового регулювання.
- •73. Поняття та принципи законності
- •74. Гарантії законності
- •75.Поняття та принципи правопорядку
- •76.Поняття і ознаки правовідносин
- •77. Об’єкти та зміст правовідносин
- •78. Учасники(субєкти) правовідносин, їх правосубєктність
- •79. Види правовідносин
- •80.Юридичні факти. Юридичні презумції.
- •2.)Фактичні презумпції.
- •81. Правова поведінка та правомірна поведінки
- •82. Види правомірної повединкі
- •83.Поняття правопорушення та його ознаки
- •84. Склад правопорушення та його елементи
- •85. Види правопорушень.
- •86.Поняття та функції юридичної відповідальності
- •87. Види юридичної відповідальності
- •88. Поняття, стуктура та види правосвідомості.
- •89. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •90. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання.
84. Склад правопорушення та його елементи
Склад правопорушення - сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер.
Склад правопорушення криє в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на яких посягає дане правопорушення. В юридичній літературі розглядають загальний, родовий, видовий та безпосередній об'єкт.
Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільне небезпечного діяння, яке посягає на охоронюваний нормами права об'єкт, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди.
Ознаки об'єктивної сторони правопорушення - дія чи бездіяльність, суспільне небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та умови скоєння правопорушення.
Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт - це фізична особа, що є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний суб'єкт.
Осудність фізичної особи характеризується тим, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними.
Колективним суб'єктом правопорушення можуть бути юридична особа, державний орган, громадська організація тощо, дії яких зв'язані з колективним винесенням рішень.
Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, зв'язана зі скоєнням правопорушення. Ознаками суб'єктивної сторони правопорушення є провина, мотив і мета правопорушника.
Мотив - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення. Мотив близько наближається до провини, але не зливається з нею. Він впливає на свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.
Мета - це уява особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.
Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує, чим керується особа, скоюючи правопорушення, то мета визначає спрямованість діяння право-I порушника, найближчий результат, себто те, до чого правопорушник прагне, чого хоче досягти.
85. Види правопорушень.
Залежно від ступеня суспільної небезпеки всі правопорушення поділяють на проступки та злочини.
Злочином визнається передбачене кримінальним законодавством суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад, політичну й економічну системи, власність, особу, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Проступок - протиправне винне діяння, яке має зовнішню схожість зі злочином, але має меншу ступінь суспільної небезпеки. Проступки є:
1. Конституційні, які спричиняють шкоду порядку організації і діяльності органів державної влади і управління, конституційним правам громадян, проте не містять ознак злочину;
2. Цивільні, що здійснюються в сфері майнових і особистих немайнових відносин;
3. Трудові, що полягають в невиконанні, порушенні трудових обов'язків суб'єктами трудового права, заборонені нормами законодавства про працю;
4. Дисциплінарні, що завдають шкоди виробничій, службовій, військовій чи навчальній дисципліні;
5. Адміністративні, що посягають на державний чи суспільний порядок, на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законодавство встановлює адміністративну відповідальність .