- •1. Поняття та предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і ознаки держави
- •3.Суверенітет держави: поняття та зміст
- •4.Соціална, державна та політична: поняття та співвідношення
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6 Типологія держави
- •7.Поняття, види та причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •9. Поняття і складові частини громадського суспільства
- •10.Шляхи формування правової держави в Україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма правліннята її види
- •15. Монархічна форма державного правління та її види
- •16. Форма державного устрою та її класифікація
- •17. Складна форма державного устрою
- •18 Унітарна форма державного устрою
- •19. Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21.Понятття функцій держави.
- •22. Форми і методи здійснення функцій держави
- •23. Поняття та види засобів державного примусу
- •24. Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26. Принципи організації апарату держави.
- •27. Поняття ,ознаки та види державного органу.
- •28. Значення принципу поділу влади для організації державного апарату.
- •29. Поняття та основні риси демократії
- •30. Форми демократії та її зміст в Україні
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави у політичної системи суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •I. За характером (змістом) правовий статус класифікують на:
- •II. За суб'єктами розрізняють правовий статус:
- •34.Поняття та класифікація основних прав і свобод, обов’язків людини
- •35. Поняття і класифікація юридичних обовязків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Поняття права .Об’єктивне і суб’єктивне юридичне право.
- •39. Функції права
- •40. Принципи права
- •41. Поняття і види соціальних норм
- •42. Норми моралі та їх взаємозвязок з нормами права
- •43. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права.Класифікація її елементів.
- •47. Способи викладу правових норм у статті нормативно-правового акта
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Нормативно – правових акт, як джерело(форма) права
- •50. Закон як нормативно – правовий акт вищої юридичної сили
- •51. Чинність нормативно – правових актів в часі, просторі та за колом осіб
- •52.Поняття та структура системи законодавства
- •53.Систематизація законодавства та її види
- •54. Юридична техніка та її види.
- •55. Поняття та структура системи права
- •56. Галузі та інститути права як елементи системи права
- •57.Поняття і принципи правотворчості
- •58. Стадії правотворчості
- •4. Засвідчувальна стадія
- •59.Поняття і значення тлумачення норм права
- •60. Способи тлумачення правових норм
- •61. Види тлумачення правових норм
- •62. Інтерпретаційні акти
- •63.Поняття, значення і види реалізації права
- •64. Поняття, принципи та стадії правозастосування
- •65. Стадії застосування норм права
- •66. Акти застосування норм права
- •67. Поняття та види юридичного процесу.
- •68. Поняття та стуктура правової системи
- •69. Основні правові системи сучасності
- •70. Правова культура та її роль у житті суспільства. Правовий нігілізм.
- •71. Механізм правового регулювання та його структура
- •72. Стадії правового регулювання.
- •73. Поняття та принципи законності
- •74. Гарантії законності
- •75.Поняття та принципи правопорядку
- •76.Поняття і ознаки правовідносин
- •77. Об’єкти та зміст правовідносин
- •78. Учасники(субєкти) правовідносин, їх правосубєктність
- •79. Види правовідносин
- •80.Юридичні факти. Юридичні презумції.
- •2.)Фактичні презумпції.
- •81. Правова поведінка та правомірна поведінки
- •82. Види правомірної повединкі
- •83.Поняття правопорушення та його ознаки
- •84. Склад правопорушення та його елементи
- •85. Види правопорушень.
- •86.Поняття та функції юридичної відповідальності
- •87. Види юридичної відповідальності
- •88. Поняття, стуктура та види правосвідомості.
- •89. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •90. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання.
78. Учасники(субєкти) правовідносин, їх правосубєктність
Суб'єкт правовідносин - це правоздатний, дієздатний і деліктоздатний суб'єкт суспільного життя. Суб'єктами можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі держава, суспільство, народ, які мають правосуб'єктність.
У юридичній науці всі суб'єкти поділяються натри категорії:
1) фізичні особи - громадяни даної держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства), тобто люди;
2) юридичні особи - державні об'єднання (держава, її органи, державні установи, підприємства) та громадські об'єднання (громадські організації, політичні партії, рухи, органи громадської самодіяльності, громадські підприємства й установи);
3) соціальні спільноти - народ, нація, територіальні спільності, трудові колективи. Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи, які повинні мати певні правові властивості — бути правоздатними, дієздатними і деліктоздатними.
Правоздатність — це здатність особи мати юридичні права і обов'язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичної особи.
Дієздатність — це здатність своїми діями набувати юридичні права і нести юридичні обов'язки. Вона виникає з дня повноліття — з 18 років, а якщо особи одружуються, то з дня одруження (з 17 років для жінок і 18 років для чоловіків). В окремих випадках шлюбний вік може бути зменшений на один рік.
Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. Деліктоздатність не завжди співпадає з дієздатністю. В різних правовідносинах і в різних галузях права дієздатність наступає з різного віку.
79. Види правовідносин
Правовідносини мають дуже різноманітний характер, і їх видів дуже багато:
1) Залежно від урегульованості законодавством вони можуть бути врегульовані законом (нормативним актом) і не врегульовані — природні правовідносини.
2) Залежно від галузей права (предмета правового регулювання) вони можуть бути конституційні, адміністративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, земельні, екологічні, кримінально-правові тощо.
3) В залежності від кількості суб'єктів, які приймають участь в правовідносинах, їх можна поділити на прості (два суб'єкти) і складні, коли існує три і більше суб'єктів.
4) По методу правового регулювання правовідносини можуть бути договірні і управлінські (державно-владні).
5) По змісту суспільних відносин вони можуть мати характер політичних, економічних, моральних, релігійних, міжнародних відносин.
6) По змісту поведінки суб'єктів вони можуть бути активні (виконання обов'язків) ї пасивні (утримання від певних фактичних фізичних дій).
7) В залежності від функціонального призначення вони можуть бути регулятивні (статичні — закріплюючі і динамічні — розвиваючі) і охоронні (соціальні цінності).
8) По терміну тривалості — короткочасні, які завершуються виконанням учасниками своїх прав і обов'язків, і продовжуючі, які не завершуються виконанням одних прав і обов'язків (наприклад, трудові правовідносини після укладення трудового договору).
9) По характеру відносин, які можуть регулюватись національною системою права і нормами міжнародного права, — внутрішні правовідносини і міжнародні правовідносини.