- •1. Поняття та предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і ознаки держави
- •3.Суверенітет держави: поняття та зміст
- •4.Соціална, державна та політична: поняття та співвідношення
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6 Типологія держави
- •7.Поняття, види та причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •9. Поняття і складові частини громадського суспільства
- •10.Шляхи формування правової держави в Україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма правліннята її види
- •15. Монархічна форма державного правління та її види
- •16. Форма державного устрою та її класифікація
- •17. Складна форма державного устрою
- •18 Унітарна форма державного устрою
- •19. Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21.Понятття функцій держави.
- •22. Форми і методи здійснення функцій держави
- •23. Поняття та види засобів державного примусу
- •24. Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26. Принципи організації апарату держави.
- •27. Поняття ,ознаки та види державного органу.
- •28. Значення принципу поділу влади для організації державного апарату.
- •29. Поняття та основні риси демократії
- •30. Форми демократії та її зміст в Україні
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави у політичної системи суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •I. За характером (змістом) правовий статус класифікують на:
- •II. За суб'єктами розрізняють правовий статус:
- •34.Поняття та класифікація основних прав і свобод, обов’язків людини
- •35. Поняття і класифікація юридичних обовязків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Поняття права .Об’єктивне і суб’єктивне юридичне право.
- •39. Функції права
- •40. Принципи права
- •41. Поняття і види соціальних норм
- •42. Норми моралі та їх взаємозвязок з нормами права
- •43. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права.Класифікація її елементів.
- •47. Способи викладу правових норм у статті нормативно-правового акта
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Нормативно – правових акт, як джерело(форма) права
- •50. Закон як нормативно – правовий акт вищої юридичної сили
- •51. Чинність нормативно – правових актів в часі, просторі та за колом осіб
- •52.Поняття та структура системи законодавства
- •53.Систематизація законодавства та її види
- •54. Юридична техніка та її види.
- •55. Поняття та структура системи права
- •56. Галузі та інститути права як елементи системи права
- •57.Поняття і принципи правотворчості
- •58. Стадії правотворчості
- •4. Засвідчувальна стадія
- •59.Поняття і значення тлумачення норм права
- •60. Способи тлумачення правових норм
- •61. Види тлумачення правових норм
- •62. Інтерпретаційні акти
- •63.Поняття, значення і види реалізації права
- •64. Поняття, принципи та стадії правозастосування
- •65. Стадії застосування норм права
- •66. Акти застосування норм права
- •67. Поняття та види юридичного процесу.
- •68. Поняття та стуктура правової системи
- •69. Основні правові системи сучасності
- •70. Правова культура та її роль у житті суспільства. Правовий нігілізм.
- •71. Механізм правового регулювання та його структура
- •72. Стадії правового регулювання.
- •73. Поняття та принципи законності
- •74. Гарантії законності
- •75.Поняття та принципи правопорядку
- •76.Поняття і ознаки правовідносин
- •77. Об’єкти та зміст правовідносин
- •78. Учасники(субєкти) правовідносин, їх правосубєктність
- •79. Види правовідносин
- •80.Юридичні факти. Юридичні презумції.
- •2.)Фактичні презумпції.
- •81. Правова поведінка та правомірна поведінки
- •82. Види правомірної повединкі
- •83.Поняття правопорушення та його ознаки
- •84. Склад правопорушення та його елементи
- •85. Види правопорушень.
- •86.Поняття та функції юридичної відповідальності
- •87. Види юридичної відповідальності
- •88. Поняття, стуктура та види правосвідомості.
- •89. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •90. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання.
70. Правова культура та її роль у житті суспільства. Правовий нігілізм.
Правова культура - це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності. Тобто, правова культура особистості - це система правових знань, вмінь і навичок, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній діяльності й поведінці. Це позитивна частина правосвідомості плюс її проявлення в правомірній діяльності й поведінці.
Отже, правова культура - це глибоке знання і розуміння права та свідоме виконання його вимог.
Традиційно правову культуру прийнято поділяти на дві окремі категорії: правову культуру особи і правову культуру суспільства, так визначаючи цих два поняття:
1. правова культура особи - властивість, що характеризується загальною повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх виконувати;
2. правова культура суспільства - сукупність факторів, які характеризують рівень правосвідомості, досконалості законодавства, організації роботи з його дотримання, стан законності й правопорядку.
Структура правової культури має складний характер. Складовими її можна вважати право, законодавство, правовідносини, правосвідомість, правотворчість, правореалізацію та інші елементи правової системи, що відображаються як у поведінці людини, так і в її свідомості.
Правова культура суспільства складається з таких найбільших правових утворень:
1. системи правових норм як особливих правил поведінки, що зовні відбиті у системі нормативно-правових актів, та конкретизуючих їх актів індивідуального регулювання;
2. сукупності правовідносин, тобто суспільних відносин, що врегульовані за допомогою правових норм і складаються з юридичних прав і обов'язків;
3. сукупності суб'єктів права (фізичних, у тому числі і посадових осіб, державних та інших організацій, соціальних груп, соціальних спільностей);
4.правосвідомості - системи духовного відображення правової дійсності;
5. режиму законності й правопорядку - стану фактичної впорядкованості суспільних відносин, врегульованих за допомогою правових засобів.
Правова культура особи включає правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до нього, переконаність у справедливості законів, юридичних прав і обов'язків та інших правових явищ. У змісті правової культури особи доцільно виділити такі блоки:
•S правосвідомість як систему відображення суб'єктом правової дійсності;
•S правомірну поведінку і правове мислення;
•S результати правомірної поведінки і правового мислення.
Залежно від характеристик правової діяльності (правомірної поведінки) правова культура особи поділяється на:
S теоретичну і практичну, в тому числі професійну; S продуктивну і репродуктивну.
Формування правосвідомості і правової культури особистості в нашому суспільстві відбувається як стихійно, так і в результаті цілеспрямованої діяльності держави, її органів і установ щодо формування правових знань, поваги до права і закону, соціально-правової активності.
При переході до будівництва правової держави і громадянського суспільства підвищується необхідність формування правосвідомості та правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. Проте в умовах економічної кризи багато людей залишається безробітними, без засобів до існування, що в значній мірі штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень.
Правовий нігілізм - пряма протилежність правовій культурі, коли більшість людей не знає або не розуміє закону, негативно ставиться до законодавства і необхідності дотримуватися його, не визнає суспільної цінності права. Він несумісний з правовою державою, призводить до порушень правового порядку, зростання злочинності.
Певний рівень правової культури досягається за допомогою об'єктивних і суб'єктивних факторів. Серед об'єктивних визначають умови розвитку суспільства, а суб'єктивних - правове виховання.
Правове виховання - цілеспрямована, послідовна, систематична діяльність держави та її органів, а також громадських об'єднань і організацій щодо формування певної системи правових знань, вмінь і навиків, правового мислення, правових почуттів - почуття права, законності, почуття поваги до права і закону, до тих соціальних цінностей, які регулюються і охороняються правом та законодавством.