- •1. Поняття та предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і ознаки держави
- •3.Суверенітет держави: поняття та зміст
- •4.Соціална, державна та політична: поняття та співвідношення
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6 Типологія держави
- •7.Поняття, види та причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •9. Поняття і складові частини громадського суспільства
- •10.Шляхи формування правової держави в Україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма правліннята її види
- •15. Монархічна форма державного правління та її види
- •16. Форма державного устрою та її класифікація
- •17. Складна форма державного устрою
- •18 Унітарна форма державного устрою
- •19. Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21.Понятття функцій держави.
- •22. Форми і методи здійснення функцій держави
- •23. Поняття та види засобів державного примусу
- •24. Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26. Принципи організації апарату держави.
- •27. Поняття ,ознаки та види державного органу.
- •28. Значення принципу поділу влади для організації державного апарату.
- •29. Поняття та основні риси демократії
- •30. Форми демократії та її зміст в Україні
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави у політичної системи суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •I. За характером (змістом) правовий статус класифікують на:
- •II. За суб'єктами розрізняють правовий статус:
- •34.Поняття та класифікація основних прав і свобод, обов’язків людини
- •35. Поняття і класифікація юридичних обовязків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Поняття права .Об’єктивне і суб’єктивне юридичне право.
- •39. Функції права
- •40. Принципи права
- •41. Поняття і види соціальних норм
- •42. Норми моралі та їх взаємозвязок з нормами права
- •43. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права.Класифікація її елементів.
- •47. Способи викладу правових норм у статті нормативно-правового акта
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Нормативно – правових акт, як джерело(форма) права
- •50. Закон як нормативно – правовий акт вищої юридичної сили
- •51. Чинність нормативно – правових актів в часі, просторі та за колом осіб
- •52.Поняття та структура системи законодавства
- •53.Систематизація законодавства та її види
- •54. Юридична техніка та її види.
- •55. Поняття та структура системи права
- •56. Галузі та інститути права як елементи системи права
- •57.Поняття і принципи правотворчості
- •58. Стадії правотворчості
- •4. Засвідчувальна стадія
- •59.Поняття і значення тлумачення норм права
- •60. Способи тлумачення правових норм
- •61. Види тлумачення правових норм
- •62. Інтерпретаційні акти
- •63.Поняття, значення і види реалізації права
- •64. Поняття, принципи та стадії правозастосування
- •65. Стадії застосування норм права
- •66. Акти застосування норм права
- •67. Поняття та види юридичного процесу.
- •68. Поняття та стуктура правової системи
- •69. Основні правові системи сучасності
- •70. Правова культура та її роль у житті суспільства. Правовий нігілізм.
- •71. Механізм правового регулювання та його структура
- •72. Стадії правового регулювання.
- •73. Поняття та принципи законності
- •74. Гарантії законності
- •75.Поняття та принципи правопорядку
- •76.Поняття і ознаки правовідносин
- •77. Об’єкти та зміст правовідносин
- •78. Учасники(субєкти) правовідносин, їх правосубєктність
- •79. Види правовідносин
- •80.Юридичні факти. Юридичні презумції.
- •2.)Фактичні презумпції.
- •81. Правова поведінка та правомірна поведінки
- •82. Види правомірної повединкі
- •83.Поняття правопорушення та його ознаки
- •84. Склад правопорушення та його елементи
- •85. Види правопорушень.
- •86.Поняття та функції юридичної відповідальності
- •87. Види юридичної відповідальності
- •88. Поняття, стуктура та види правосвідомості.
- •89. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •90. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання.
64. Поняття, принципи та стадії правозастосування
Норми права застосовують тоді, коли права та обов'язки не можуть бути реалізовані без певної владної діяльності. Правильне застосування норм права вимагає юридичних знань, великого досвіду, послідовних логічних дій при розгляді справ.
Застосування правових норм - це організаційно-правова діяльність компетентних державних органів, уповноважених на це громадських об'єднань або їхніх службових осіб, яка полягає у встановленні формально-обов'язкових індивідуальних правил поведінки персоніфікованих суб'єктів з метою створення умов, необхідних для реалізації ними таких норм.
Тобто, це діяльність з встановлення (зміни або припинення) зв'язків або відносин між тими суб'єктами права, які мають реалізувати норму права.
Рішення з кожної справи має бути законним і обгрунтованим. Для цього необхідно зібрати достатньо доказів і правильно застосовувати чинні правові норми.
Це вимагає всебічного, повного й об'єктивного встановлення юридично значимих доказів, усіх обставин справи, якими закон пов'язує правові наслідки; застосування ймовірних юридичних перешкод для подальшого застосування норм права у конкретній ситуації (амністія, помилування, смерть правопорушника тощо).
Застосування норм права є кінцевою і найважливішою стадією праворегулятивної та правоохоронної функцій держави.
Правозастосування - особлива форма реалізації права. У формі застосування права держава ще раз (після видання нормативно-правового акта) владно підключається до процесу правового регулювання.
Правозастосування потрібна в тих випадках, коли юридична норма не може бути реалізована без владного сприяння органів держави. До таких випадків можна віднести наступні:
а) коли необхідно офіційно встановити юридично значимі обставини (зізнання громадянина в судовому порядку померлим або безвісно відсутнім);
б) коли диспозиція норми взагалі не реалізується без індивідуального державно-владного веління (право на пенсію);
в) коли мова йде про реалізацію санкції.
Застосування права, як певний процес, розпадається на ряд стадій. Взагалі стадія - це відрізок якого-небудь процесу, що має свою, проміжну завдання, і в силу цього отримує відносну самостійність і завершеність.
В якості основних можна виділити три стадії:
1) встановлення фактичних обставин справи;
2) формування юридичної основи справи;
3) вирішення справи.
В якості додаткової стадії може виступити державно-примусова реалізація правозастосувального акту.
Перші дві стадії мають підготовчий характер і поділ їх досить умовне. У реальному житті вони протікають практично паралельно, і правоприменителю доводиться звертатися то до фактичної сторони справи, то до юридичної, поступово формуючи і ту й іншу. У цивільному процесуальному і кримінально-процесуальному кодексах якраз такі «реальні» стадії і вказані.
Стадія формування фактичної основи протікає як процес доведення наявності або відсутності юридично значимих обставин (що складають предмет доказування) за допомогою фактів-доказів. Тому все, з чим має справу теорія доказів, прямо відноситься до цієї стадії правозастосування.