60. Способи тлумачення правових норм

Способи тлумачення правових норм - це засіб (прийом), заснований на даних окремої галузі знань і використовується для розкриття змісту і аналізу правових норм, з метою їх практичної реалізації.

Розрізняють такі способи тлумачення норм права: мовне (граматичне), логічне, спеціально-юридичне, систематичне, історичне.

Мовне тлумачення - спосіб, заснований на даних ретельного аналізу морфологічної і синтаксичної структури тексту правової норми.

Цей спосіб тлумачення охоплює усвідомлення окремих слів і термінів, граматичного і синтаксичного змісту всього речення, групи речень. Серед інших способів цей спосіб є первинним, оскільки правові норми існують тільки в мовній формі.

Логічне тлумачення - спосіб тлумачення змісту норм права за допомогою прийомів логічного мислення, заснованих на законах і правилах формальної логіки.

При логічному тлумаченні досліджують не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами правового акта, логічну структуру правових велінь.

Шляхом формальної логіки розкривають зміст правової норми.

Спеціально-юридичне тлумачення - спосіб, заснований на спеціальних юридичних знаннях, на даних юридичних наук. Спеціальні юридичні знання використовує юрист-професіонал у процесі тлумачення правової норми. У багатьох випадках тільки за їхньою допомогою можливо розкрити в необхідному обсязі зміст юридичної норми. Дані юридичних наук можуть бути в самому тексті закону у вигляді понять, визначень, у наукових коментарях, у роз'ясненнях юридичних органів.

Систематичне тлумачення - спосіб, заснований на знаннях зв'язку юридичної норми з іншими нормами, із загальними нормативними положеннями, з принципами права. Цей спосіб дає змогу розкрити зміст правової норми у зв'язку з іншими нормами, оскільки вона діє не ізольовано Норма співставляється з іншими нормами, встановлюється її місце в даному нормативному акті, в галузі права, в правовій системі.

Історичне тлумачення - спосіб, заснований на даних історичних умов, історичних подій при виданні закону, тобто, це усвідомлення змісту норм права на основі дослідження конкретних історичних умов, за яких вони були прийняті, яку мету на той час ставили перед ними. Цей спосіб може зачіпати ґрунтовні історико-правові дані, які використовуються лише як спосіб тлумачення.

Всі способи тлумачення норм права використовують у комплексі, при цьому встановлюють дійсний зміст правової норми, який охоплює всі рівні юридичного аналізу.

Види тлумачення норм права

Тлумачення правової норми - це діяльність із з'ясування (усвідомлення) або роз'яснення (інтерпретації') її змісту з метою правильного її застосування і реалізації всіма суб'єктами права.

Розрізняють такі тлумачення правових норм як тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення, які, в свою чергу, діляться на окремі види та способи тлумачення залежно від тих або інших критеріїв.

61. Види тлумачення правових норм

У літературі використовується різні критерії для поділу тлумачення норм права на види.

Водночас найбільш розповсюдженою є класифікація тлумачення норм права за наступними критеріями: за суб'єктами та за обсягом.

Поділ тлумачення норм права за суб'єктами стосується роз'яснення змісту правових норм для інших. Таким чином, за суб'єктами виділяють такі види тлумачення норм права:

1. Офіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що здійснюється уповноваженим органом, має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються і сформульоване у спеціальному акті.

Офіційне тлумачення норм права характеризується такими ознаками:

- здійснюється компетентними органами;

- має юридичну силу, тобто обов'язкове для суб'єктів, які реалізують цю норму права;

- забезпечує, за підтримки держави, одностайне розуміння і застосування норм права;

- Його результати мають бути закріплені в спеціальному акті тлумачення норм права.

Для офіційного тлумачення норм права характерним є особливий порядок здійснення, що полягає у правороз'яснювальному процесі. Цей процес складається з п'яти стадій:

- правороз'яснювальна ініціатива суб'єктів суспільних відносин;

- узагальнення практики і перевірка необхідності роз'яснення норм права;

- розробка та обговорення тексту (проекту) роз'яснення норми права;

- прийняття або затвердження проекту роз'яснення норми права;

- публікація акту роз'яснення норм права.

Офіційне тлумачення норм права поділяється на:

1. Нормативне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення, що поширюється на необмежену кількість випадків, передбачених нормою права, що тлумачиться. Наприклад, результати нормативного тлумачення норм права містяться в Постанові Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"1. Нормативне тлумачення норм права, в свою чергу, поділяється на:

- авторське тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який видав відповідну норму права. Наприклад, указ Президента про роз'яснення деяких положень його попереднього указу є авторським тлумаченням норм права;

- делеговане тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який цю норму не видавав, але уповноважений її тлумачити. Наприклад, у ч. 2 ст. 147 Конституції України зазначено, що Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд Конституцію та закони України не приймає, але мас право здійснювати їх делеговане тлумачення.

2. Казуальне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення норм права, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно здійснюється. Зазначений вид тлумачення норм права обумовлений конкретним випадком (казусом) і його мета - правильне вирішення конкретної справи, яка вже має місце. Наприклад, вирок суду, в якому обґрунтовується вид і міра покарання за вчинений злочин.

Казуальне тлумачення норм права поділяється на різновиди:

- судове тлумачення норм права здійснюють судові органи під час розгляду конкретних справ, воно знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях по цих справах. Тобто прикладом судового тлумачення є будь-яке судове рішення чи вирок в якому встановлюються права та обов'язки сторін1;

- адміністративне тлумачення норм права здійснюють міністерства, служби, місцева державна адміністрація. Наприклад, наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги.

Найчастіше акт казуального тлумачення є складовою частиною правозастосовного акта, яким вирішується конкретна юридична справа.

II. Неофіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що дають особи, які не мають на те офіційних повноважень, а тому, воно не має юридично обов'язкової сили.

Таке тлумачення дається недержавними органами та організаціями, різними науковими та навчальними закладами, групами спеціалістів, а також окремими громадянами. Неофіційне тлумачення здійснюється у формі усних чи письмових порад, пояснень, рекомендацій. Такі акти не мають обов'язкового характеру і не тягнуть за собою юридичних наслідків. їх моральна сила та вплив базується на професійному авторитеті громадян, установ, організацій, що роз'яснюють зміст тих чи інших норм права.

Неофіційне тлумачення поділяється на:

І. Компетентне тлумачення норм права - здійснюється особами, які мають спеціальні знання у сфері права. Воно поділяється на наукове, професійне та службове.

- наукове тлумачення норм права передбачає науково обґрунтоване тлумачення норм права вченими і науково-дослідними закладами, що було зроблено у статтях, монографіях, наукових коментарях, усних чи письмових обговореннях проектів нормативних актів. Наукове тлумачення норм права хоч і не має обов'язкової сили, але суттєво впливає на правотворчу та правозастосовну діяльність;

- професійне тлумачення норм права здійснюється юристами-практиками під час здійснення практичної діяльності (в тому числі і правоохоронної). Прикладом як наукового так і професійного тлумачення норм права може бути науково-практичний коментар до Кримінального-виконавчого кодексу України. Це пояснюється тим, що в Його підготовці брали участь як науковці (фахівці з кримінально-виконавчого права), так і особи, які мають практичний досвід роботи в установах виконання покарань;

- службове тлумачення норм права здійснюється представниками інших професій, досвідченими в питаннях права (начальники навчальних центрів, відділів та інші)1.

2. Буденне тлумачення норм права здійснюється суб'єктами, які не мають спеціальних знань у сфері права. Таке тлумачення здійснюється переважно на підставі життєвого досвіду.

За обсягом тлумачення норм права поділяється на:

1. Буквальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми права збігається з її текстуальним відображенням. Наприклад, ст. 67 КК України чітко визначає обставини, які обтяжують покарання.

2. Обмежувальне тлумачення норм права здійснюється у випадках, коли текстуальне вираження норми є більш широким за її зміст. Наприклад, у ч. 1 ст. 42 Конституції України зазначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність. Разом з тим, у ч. 8 ст. 18 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності.

3. Розширювальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Це означає, що норма права викладена дуже лаконічно та необхідні додаткові засоби, щоб правильно зрозуміти її зміст.