- •Основні підходи до інтерпретації поняття «відповідальність» (філ.,прав,політолог.)
- •Філософські погляди на проблему відповідальності людини
- •3. Поняття соціальної відповідальності
- •4. Види соціальної відповідальності:
- •Соціальні норми та їх види
- •Поняття політичної відповідальності
- •7,8,9 Види політ.Відповідальності:
- •14. Інститути політ відповід в контексті різних форм держ правління.
- •15. Інстит політ відпов в президентській республіці.
- •16. ….В парламентарній республіці.
- •18. Політ відповід гл д-ви: загальна характеристика.
- •19.Принципи конституційного статусу глави д-ви..
- •20. Імпічмент як інститут політ відповід гл д-ви.
- •21. Чинники ефективності імпічменту як інституту політ відповід гл д-ви.
- •23. Особлив інстит конрасигнатури в парламентарній та зміш республ.
- •24. Поняття політ відповід уряду.
- •25. Форми підпорядкування уряду парламенту і главі держави.
- •26. Форми політ відповід уряду залежно від способу його формування.
- •27. Форми відповід уряду перед парламентом: вотум недовіри та відмова у довірі.
- •28. Політична відповідальність парламенту.
- •29. Форми пв парл перед главою держави
- •30. Підстави розпуску парламенту
- •31.Відкладальне вето(відносне)
- •32. Вето за різних форм держ. Правління
- •33, 34, 35, 36. Інститут відповідальності парламентарія
- •34. Принципи конституційного статусу парламентаріяю
- •35. Пв парламентарія
- •36. Форми відповідальності парламентаріїв.
- •37. Інститути пв в сист судової влади.
- •38. Принципи організації та діяльності суд влади
- •39. Інст. Форми пв в системі взаємовідносин Громадянське суспільство- держава
- •40. Вибори в системі пв
- •41. Політична відповідальність в контексті різних типів виборчих систем
- •Референдум як засіб реалізації політичної відповідальності органів державної влади
- •Політична відповідальність громадянського суспільства перед державою
- •Партії та громадські обєднання як субєкти політичної відповідальності перед державою.
- •Конституційні вимоги щодо утворення і діяльності політичних партій та громадських організацій
- •Поняття та система органів місцевох влади
- •47. Моделі публічної влади.
- •Громадівська та державницька теорії.
- •Дуалістська теорія
- •Інститути політичної відповідальності в системі місцевої влади: загальна характеристика
- •Інституціональні форми Політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •52. Форми контролю держави за Місцевим самоврядуванням.
- •53. Вибори як інституціональний засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •54. Етапи трансформації інститутів політичної відповідальності в не залежній Україні
- •55. Політична відповідальність Президента України
- •56. Інститут контрасигнатури та імпічменту в Україні.
- •57. Трансформація інститутів політичної відповідальності уряду в Україні.
- •58. Становлення інститутів взаємної політичної відповідальності держави та громадянського суспільства в Україні.
- •59. Інституціональні форми політичної відповідальності парламенту в Україні.
- •60. Трансформація інститутів політичної відповідальності політичних партій в контексті зміни типу виборчої системи в Україні.
- •61. Референдум в системі інститутів політичної відповідальності в Україні.
- •62. Інституціональні особливості відповідальності політичних партій та громадських організацій перед державою в Україні.
- •63. Розвиток інститутів політичної відповідальності в системі місцевої влади в Україні.
- •64. Вибори як засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні.
- •65. Поняття морально-політичної відповідальності.
- •66. Ідейно-теоретичні засади дослідження морально-політичної відповідальності.
- •67. Індивідуальна та колективна морально-політична відповідальність.
- •68. Депутатська та парламентська етика як складові морально-політичної відповідальності.
- •69. Моральні принципи депутатської етики та правове регулювання.
- •70. Парламентська етика в Україні.
27. Форми відповід уряду перед парламентом: вотум недовіри та відмова у довірі.
Питання про довіру уряд може поставити у парламенті в разі відсутності парламентської підтримки його політики, відмови парламенту у прийнятті запропонованого урядом проекту необхідного для його діяльності акта. Голосуючи з поставленого урядом питання про довіру йому, парламент або підтримує уряд, або відмовляє йому в довірі, наслідком чого стає відставка уряду. Однак у разі відмови парламенту в довірі уряду останній може ініціювати дострокове припинення повноважень (розпуск) парламенту главою держави. Президент чи монарх реалізують цю ініціативу уряду, оскільки у державах з парламентарною формою правління здійснюють свої повноваження під контролем уряду. У деяких країнах президент без ініціативи уряду вирішує, чи розпускати йому парламент у разі відмови уряду в довірі чи висловленні йому вотуму недовіри.
28. Політична відповідальність парламенту.
Про політичну відповідальність парламенту термінологічно не йдеться ні в конституціях, ані в науковій літературі (на відміну від політичної відповідальності уряду). Вважається, що оскільки парламент є органом народного представництва, то й відповідати від повинен лише перед народом, що й відбувається на парламентських виборах. Однак такі вибори проводяться один раз на чотири-п’ять років, упродовж яких парламент як орган законодавчої влади відіграє вирішальну роль у життєдіяльності суспільства і тому не повинен звільнятись від відповідальності перед народом та іншими вищими органами державної влади. Попри відсутність у конституціях формулювань на зразок «політична відповідальність парламенту», вони все ж таки встановлюють інститути такої відповідальності перед вищими органами державної влади.
Конституції демократичних держав зазвичай передбачають політичну відповідальність парламенту за його діяльність перед главою держави.
Основні форми настання такої відповідальності:
дострокове припинення повноважень (розпуск) парламенту главою держави (окрім президентських республік)
застосування останнім вето щодо ухвалених парламентом законів.
Визнання органом судового конституційного контролю актів парламенту неконституційними.
У системі вищих органів державної влади крім глави держави та уряду парламент несе політичну відповідальність також перед органом судового конституційного контролю – верховним чи конституційним судом.до компетенції таких судів належить перевірка на відповідність конституції (конституційність) прийнятих парламентом законів. У разі визнання судом закону загалом чи якоїсь його частини неконституційними вони втрачають чинність і тим самим парламент несе відповідальність за прийняття такого закону
29. Форми пв парл перед главою держави
Конституції демократичних держав зазвичай передбачають політичну відповідальність парламенту за його діяльність перед главою держави.
Основні форми настання такої відповідальності:
*дострокове припинення повноважень (розпуск) парламенту главою держави
*застосування останнім вето щодо ухвалених парламентом законів.
Настання політичної відповідальності парламенту у формі дострокового припинення його повноважень можливе у парламентарній монархії, парламентарній і змішаній республіках, де конституції наділяють главу держави правом розпуску парламенту за певних обставин. У президентській республіці глава держави правом розпуску парламенту зазвичай не наділяється.