43. Політична відповідальність громадянського суспільства перед державою

Єдиною формою реалізації політичної відповідальності громадянина перед державою є реалізація виборчого права.

Субєкти формалізованої відповідальності гром сус перед державою:

-Окремі громадяни

-Формальні обєднання громадян

-Створені громадянами недержавні органи публічної влади(орг. Місц сам)

Народ не може бути суб’єктом якої-небудь формалізованої відповідальності, у тому числі політичної. Народ загалом, як і конкретні громадяни, неформалізовану відповідальність несуть перед тими органами державної влади, які вони сформували, відчуваючи на собі результати їхнього владарювання. «Народ у цілому, – наголошує В. Торяник, – не буває злочинцем, так само як він не буває аморальним, але колективна відповідальність не може бути знята з народу, вона завжди на ньому і від неї нікуди не піти. Ця відповідальність полягає в тому, що кожний з індивідів, що утворюють народ, випробовує на собі наслідки дій політиків і громадян тієї держави, під владою якої він знаходиться й у рамках порядку якої він перебуває. Кожна людина солідарно відповідає за те, як нею керують» [11, 13].

Така неформалізована відповідальність народу є морально-політичною. Формалізовану відповідальність перед державою несуть лише окремі громадяни, їх різноманітні формалізовані об’єднання та створені громадянами недержавні органи публічної влади, якими є органи місцевого самоврядування. Окремі громадяни відповідальність перед державою за вчинені ними правопорушення, пов’язані зі здійсненням державної, загаломпублічної влади, несуть за нормами не конституційного, а кримінального чи адміністративного права. Такі правопорушення можуть стосуватися виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, діяльності таких органів, реалізації окремих політичних прав і свобод громадян, наприклад, свободи об’єднання в політичні партії та громадські організації, свободи зборів, мітингів, походів і демонстрацій тощо.

За нормами конституційного права політичну відповідальність перед державою несуть формалізовані об’єднання громадян – політичні партії та громадські організації, а також сформовані громадянами органи місцевого самоврядування, які є політичними інститутами громадянського суспільства. Настання такої відповідальності може відбуватися у формі розпуску чи зупинення діяльності політичної партії або громадської організації, дострокового припинення повноважень представницького органу місцевого самоврядування або його виконавчого органу, скасування правового акта органу чи посадової особи місцевого самоврядування тощо.

43. Партії та громадські обєднання як субєкти політичної відповідальності перед державою.

43. Конституційні вимоги щодо утворення і діяльності політичних партій та громадських організацій

як інститути громадянського суспільства вони несуть політичну відповідальність перед державою, а як суб'єкти державної влади – перед громадянським суспільством. Основними інституціональними засобами реалізації політичної відповідальності партій перед громадянським суспільством виступають загальнодержавні (парламентські і президентські) вибори і загальнодержавний референдум.

Відповідальність політичних партій як інститутів громадянського суспільства перед державою настає в разі порушення ними конституції і законів держави. Закріплюючи право громадян на об'єднання в політичні партії та громадські організації, конституції водночас встановлюють і певні обмеження щодо їх утворення та діяльності, в разі недотримання яких настає їх політична відповідальність перед державою – аж до заборони партії чи громадської організації.

Заборони:

• створювати обєднання, цілі і діяльність яких суперечать конституції держави, а також які пропагують насильство, розпалюють соц, нац, реліг. Ворожнечі

• створення таємних обєднань і воєнізованих формувань

• членство водночас у кількох партіях, а також використання партіями релігійних гасел і символів

Види політико-правової відповідальності поліичних партій

- призупинення діяльності партії, - є тимчасовим заходом, який застосовується щодо неї як санкція за порушення певних правових вимог. Найпоширенішою підставою для призупинення діяльності політичної партії є порушення нею конституції, законів і статутних цілей. Звичайно діяльність політичної партії може бути призупинена на термін до півроку, протягом якого партія повинна усунути порушення, що послужили підставою для призупинення її діяльності. Інакше може постати питання про її розпуск. Призупинення діяльності політичної партії тягне за собою низку правових наслідків. Як правило, партії забороняється будь-яка політична діяльність, у томучислі участь у виборах.

- припинення діяльності партії - порядок припинення їхньої діяльності передбачено у більшості держав.

Правовими підставами для припинення діяльності (розпуску) політичної партії можуть бути:

• створення і діяльність політичної партії всупереч встановленим конституцією і законами заборонам;

• невиконання партіями покладених на них законодавством обов'язків;

• порушення законодавчих вимог щодо організаційної побудови партії;

• тривала неучасть партії у виборах;

• скорочення числа членів партії нижче встановленого законодавством мінімуму;

• вчинення партією фінансових правопорушень тощо

- втрата партією статусу. - або реєстрації означає, що воно позбавляється прав і привілеїв, пов'язаних із володінням цим статусом, але може продовжувати свою діяльність як неполітична громадська організація. Втрата реєстрації означає, що назва партії виключається з відповідного реєстру.