
- •Основні підходи до інтерпретації поняття «відповідальність» (філ.,прав,політолог.)
- •Філософські погляди на проблему відповідальності людини
- •3. Поняття соціальної відповідальності
- •4. Види соціальної відповідальності:
- •Соціальні норми та їх види
- •Поняття політичної відповідальності
- •7,8,9 Види політ.Відповідальності:
- •14. Інститути політ відповід в контексті різних форм держ правління.
- •15. Інстит політ відпов в президентській республіці.
- •16. ….В парламентарній республіці.
- •18. Політ відповід гл д-ви: загальна характеристика.
- •19.Принципи конституційного статусу глави д-ви..
- •20. Імпічмент як інститут політ відповід гл д-ви.
- •21. Чинники ефективності імпічменту як інституту політ відповід гл д-ви.
- •23. Особлив інстит конрасигнатури в парламентарній та зміш республ.
- •24. Поняття політ відповід уряду.
- •25. Форми підпорядкування уряду парламенту і главі держави.
- •26. Форми політ відповід уряду залежно від способу його формування.
- •27. Форми відповід уряду перед парламентом: вотум недовіри та відмова у довірі.
- •28. Політична відповідальність парламенту.
- •29. Форми пв парл перед главою держави
- •30. Підстави розпуску парламенту
- •31.Відкладальне вето(відносне)
- •32. Вето за різних форм держ. Правління
- •33, 34, 35, 36. Інститут відповідальності парламентарія
- •34. Принципи конституційного статусу парламентаріяю
- •35. Пв парламентарія
- •36. Форми відповідальності парламентаріїв.
- •37. Інститути пв в сист судової влади.
- •38. Принципи організації та діяльності суд влади
- •39. Інст. Форми пв в системі взаємовідносин Громадянське суспільство- держава
- •40. Вибори в системі пв
- •41. Політична відповідальність в контексті різних типів виборчих систем
- •Референдум як засіб реалізації політичної відповідальності органів державної влади
- •Політична відповідальність громадянського суспільства перед державою
- •Партії та громадські обєднання як субєкти політичної відповідальності перед державою.
- •Конституційні вимоги щодо утворення і діяльності політичних партій та громадських організацій
- •Поняття та система органів місцевох влади
- •47. Моделі публічної влади.
- •Громадівська та державницька теорії.
- •Дуалістська теорія
- •Інститути політичної відповідальності в системі місцевої влади: загальна характеристика
- •Інституціональні форми Політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •52. Форми контролю держави за Місцевим самоврядуванням.
- •53. Вибори як інституціональний засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •54. Етапи трансформації інститутів політичної відповідальності в не залежній Україні
- •55. Політична відповідальність Президента України
- •56. Інститут контрасигнатури та імпічменту в Україні.
- •57. Трансформація інститутів політичної відповідальності уряду в Україні.
- •58. Становлення інститутів взаємної політичної відповідальності держави та громадянського суспільства в Україні.
- •59. Інституціональні форми політичної відповідальності парламенту в Україні.
- •60. Трансформація інститутів політичної відповідальності політичних партій в контексті зміни типу виборчої системи в Україні.
- •61. Референдум в системі інститутів політичної відповідальності в Україні.
- •62. Інституціональні особливості відповідальності політичних партій та громадських організацій перед державою в Україні.
- •63. Розвиток інститутів політичної відповідальності в системі місцевої влади в Україні.
- •64. Вибори як засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні.
- •65. Поняття морально-політичної відповідальності.
- •66. Ідейно-теоретичні засади дослідження морально-політичної відповідальності.
- •67. Індивідуальна та колективна морально-політична відповідальність.
- •68. Депутатська та парламентська етика як складові морально-політичної відповідальності.
- •69. Моральні принципи депутатської етики та правове регулювання.
- •70. Парламентська етика в Україні.
40. Вибори в системі пв
Норми конституційного права закріплюють виборність вищих органів державної влади, якими є президент, парламент, уряд та вищі суди
Особливості реалізації політичної відповідальності глави держави перед громадянським суспільством
1) Відповідальність президента перед громадянами на виборах реалізується в разі його повторного балотування на пост глави держави. Непідтримання на виборах кандидатури президента означає настання його політичної відповідальності.
2) Така відповідальність може бути реалізована за наявності у президента права балатуватися на пост глави держави на наступний термін.
3) Оскільки президент зазвичай є представником якоїсь політичної партії, то не підтримання його на виборах означає настання повід в його політичній партії.
Найбільше значення як засіб реалізації відповідальності держави перед громадянським суспільством мають парламентські вибори, головними суб’єктами відповідальності на яких виступають політичні партії. Вони, як найважливіша ланка, що з’єднує громадянське суспільство з державою, з одного боку, є інститутами громадянського суспільства, а з другого — в разі представництва в парламенті та уряді — суб’єктами державної влади.
(За мажоритарної виборчої системи голосування проводять за окремих кандидатів, а обраними вважаються ті, кого підтримала більшість. Вона може бути абсолютною, відносною або кваліфікованою, залежно від чого розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості. У разі використання на виборах до парламенту мажоритарної виборчої системи вибори зазвичай відбуваються за системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, у кожному з яких обирають одного депутата. Обраним вважається кандидат, що отримав у виборчому окрузі відносну більшість голосів виборців, тобто більше, ніж будь-хто з його суперників.За пропорційної виборчої системи, або системи пропорційного представництва, виборці голосують за списки кандидатів у депутати від політичних партій, а парламентські мандати партії отримують пропорційно кількості поданих за списки голосів. Вибори проводять або в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, або в багатьох багатомандатних виборчих округах, у кожному з яких партії висувають окремий список кандидатів. За системи закритих списків виборець голосує за список кандидатів у цілому, а розподіл мандатів (в разі отримання партією представництва в парламенті) здійснюється відповідно до порядку, в якому прізвища кандидатів у списку розташовані.)
Мажоритарна виборча система придатна, коли в країні є й впливові партії, які за результатами виборів отримують майже всі парламентські мандати. Тоді парламент відносно легко структурується на правлячу більшість та опозицію, забезпечує стабільність у роботі уряду.
Провідною тенденцією світового політичного розвитку є перехід до пропорційної виборчої системи. Конституції зазвичай визначають тільки загальні принципи виборів до парламенту й не закріплюють певний тип виборчої системи. Він та порядок проведення виборів встановлюються виборчим законодавством. Однак у деяких новітніх і особливо найновіших конституціях закріплено саме принцип пропорційного представництва Вадою описаної пропорційної виборчої системи є те, що вона не надає виборцеві можливості голосувати за окремих кандидатів, конкретних осіб із партійного списку кандидатів.
Засобом реалізації політичної відповідальності обраного на загальних виборах президента перед громадянами вибори виступають тоді, коли президент повторно балотується на пост глави держави. Якщо на таких виборах громадяни не підтримають своїм голосуванням президента, то це означає, що президент поніс перед ними політичну відповідальність.
На парламентських виборах відповідальність перед виборцями несуть парламентарії і політичні партії, які вони представляють. Якщо виборці не підтримають своїм голосуванням конкретних парламентаріїв як кандидатів у депутати наступного складу парламенту або список кандидатів від представленої у парламенті політичної партії і вона не подолає виборчого бар’єру, то це означає, що парламентарії і партія понесли перед виборцями політичну відповідальність за парламентську діяльність.
Реалізація політичної відповідальності на парламентських виборах значною мірою залежить від того, за якою виборчою системою – мажоритарною чи пропорційною – вони проводяться. Мажоритарна система, за якої кандидати балотуються в одномандатних виборчих округах, сприяє реалізації персоналізованої відповідальності парламентаріїв.
Пропорційна виборча система, за якої вибори проводяться у багатомандатних виборчих округах, а виборці голосують за списки кандидатів у депутати від політичних партій, сприяє реалізації політичної відповідальності партій, що були представлені у попередньому складі парламенту. Пропорційна виборча система з відкритими виборчими списками, за якої виборці мають можливість голосувати за конкретних кандидатів із виборчого списку, дає змогу поєднувати персоналізовану і партійну відповідальність.