Висновки до Розділу і

1. В ході роботи з теоретичною частиною ми вивчили літературу щодо проблем мотивації. Та вияснили, що термін «мотивація» представляє ширше поняття, ніж термін «мотив». Мотив поняття, яке в загальному вигляді представляє собою велику кількість диспозицій: потреби, інтереси, цілі, бажання і наміри. Слово «мотивація» використовується в сучасній психології в двоякому сенсі: як що позначає систему чинників, що детермінують поведінку (сюди входять, зокрема, потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато що інше) і як характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Мотив – це спонука до дії.

2. Ми зробили висновки, що мотиваційна сфера особистості студента має свої особливості та шляхи розвитку і що успіх в навчальній діяльності як і в будь-якій діяльності залежить не тільки від здібностей та знань, але й від мотивації досягнення. Мотивація досягнення є надійним предиктором досягнень в вузі і в майбутній професійній діяльності.

Мотивація означає, що людина здатна навчатися, працювати, адекватно будувати систему відносин з оточуючими, міняти свою поведінку відповідно до очікувань інших, досягати певних результатів в професійному та особистісному розвитку.

Розділ II. Методологічні та методичні основи дослідження мотиваційної сфери студентів.

2.1. Аналіз існуючої методичної бази дослідження мотиваційної сфери

Для дослідження мотивації використовують різноманітні методи :анкети, інтерв’ю, бесіди, опитувальники їх ще називають прямими методами діагностики мотиваційної сфери. Оскільки за допомогою цих методів можна прямо визначити, що ж саме є причиною активності людини:різні мотиви, інтереси, потреби тощо. Тобто людина дає пряму оцінку того, що є мотивом її діяльності. За допомогою бесіди можна скоріш за все судити про “уявні мотиви” реально діючих мотивів діяльності. Найпростішим прикладом бесіди є просто запитати “чому” і “для чого” людина щось робить і робила.

Але досить часто мотив та мотивація не співпадають або співпадають лише частково.

По-перше людина не докінця може розбиратися в факторі який був причиною здійснити той чи інший вчинок або ж людина дає відповідь, щоб не виглядати в очах інших або в своїх не вольовою, безпринципною. Анкетування та опитування є більш надійнішими методоми в яких досліджуваний уявляє себе в відповідності з запропонованими завданнями в тій чи іншій ситуації, в якій він начебто вчинив будь-яку дію, пояснює причину свого вчинку. Ці методи пов'язані з описом проблемних ситуацій дозволяють в відповідях досліджуваних через проекцію виявити стійкі і домінуючі установки, погляди, судження, які в реальному житті можуть призвести до подібної поведінки. [ Ільїн, с.138].

Відповідно в арсеналі сучасної психодіагностики є різноманітні спеціальні методики, які направлені на діагностику вище вказаних типів мотивації особистості. Але мотиви діяльності в найбільшій мірі свідомо чи несвідомо оберігаються особистістю від стороннього втручання. І в звязку з цим мотиваційна сфера зазвичай вивчається за допомогою складних методик, які називають проективними.

Проективні методики дуже складні, крім того, потребують високої кваліфікації спеціаліста-психолога.

Для діагностики мотивації успіху і уникнення невдачі розроблена спеціальна проективна методика, автором якої є Х. Хекхаузен. Тест Хекхаузена або ТАТ(варіант Хекхаузена) направлений на діагностику двох мотивів — надії на успіх (НУ) і боязнь невдачі(БН). Обидва мотиви як вважається, повязані з мотивацією досягнення [Реан, с.222]. Але методика в тому виглялі , якою вона була запропонована М.Мюрреєм не повністю задовольняла потреби вимірювання окремого мотиву. Що і спричинило пошук психологами спеціальної проективної методики для вимірювання окремого мотиву. Неоціненний вклад в цій сфері зробили Мак-Клелланд і його група. В результаті досліджень проведених Мак-Клелландом і його групою, було виявлено індивідуальні відмінності в мотивації досягнення. Ці відмінності було виявлено за допомогою ТАТ Мюррея. Досліджуваним пропонувалось скласти повязані розповіді по картинкам, також як і в ТАТ. При цьому тематика картинок відносилась безпосередньо до досягнень. В ході експерименту дослідниками створювались різні мотиваційні стани досліджуваних за рахунок ситуацій розслаблення, нейтральних, орієнтуючих на досягнення, ситуації успіху і невдачі. Власне, в результаті цього дослідження було створено проективну методику, яка забезпечує діагностику мотивації досягнення. Але дана методика все ще змішувала дві основні тенденції НУ і БН. Тож у звязку з цим Х.Хекхаузеном було успішно доопрацьована методика ТАТ(варіан Хекхаузена), або тест на мотивацію досягнення.

Для вимірювання мотивацій НУ і БН застосовуються і інші опитувальники- опитувальник ТМД А.Мехрабіана (в тому числі в модифікації М.Ш.Магомед-Ємінова), опитувальник МУН А.Реана [Рееан, с.102].

Отже, підводячи підсумок вище сказаного, хочеться ще раз відзначити, що вивченням мотивації займалися і займаються психологи різних країн. Щодо до методів вивчення мотивації,то вони є достатньо умовними і не обєктивними,але роботи в цьому напрямку ведуться і приносять досить хороші результати.