109. Реформування інституційної системи єс

Зараз Основний вплив на реформування інституційної системи ЄС має Лісабонський Дговір.Одним з найважливіших новвоведень є віднесення до інституцій ЄС Європейської рада та Європейського центрального банку. Також, документом запроваджується посада постійного Президента Європейської Ради- Глави держав та урядів країн–членів ЄС обиратимуть його на 2,5 року кваліфікованою більшістю з можливістю переобрання на другий термін. Раніше ця посада передавалася «за естафетою» – її обіймав керівник країни, яка головувала в ЄС. Тож Європейська Рада стає тепер інституцією Євросоюзу: до цього була самітом глав держав і урядів, тобто періодичним зібранням лідерів Союзу. Лісабонський договір надає більше влади Європарламенту, вагомість якого як законодавчого органу прирівнюється до Ради ЄС. Він також набуває однакового з нею статусу стосовно питань бюджету, оскільки диференціації на обов'язкові та необов'язкові витрати не передбачено. Серед новацій Лісабонського договору заслуговує на увагу й упровадження нової системи ухвалення рішень “кваліфікованою більшістю” в Раді ЄС. У майбутньому для прийняття відповідних рішень буде необхідна згода 55 % членів Ради (не менше 15), які представляють принаймні 65 % населення ЄС ЩОДО Європейської Комісії та зниженню її бюрократизації покликана сприяти зміна кількості членів Комісії – згідно з новим договором від 1 листопада 2014 р. кількість єврокомісарів відповідатиме двом третинам кількості країн ЄС (стаття 9 d). Водночас передбачена зміна кількості депутатів Європарламенту – ця інституція повинна нараховувати не більше 750 депутатів, не враховуючи Президента. Внесено корекції і в розподіл депутатських мандатів між країнами-членами: мінімум 6 представників від держави, максимум – 96, однак ця система розподілу місць вступить у силу 2014 р. Передбачено також запровадження посади Високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки з адміністративними повноваженнями завдяки об’єднанню нинішніх функцій Високого представника ЄС із зовнішньої і безпекової політики та європейського комісара у справах зовнішніх зносин та політики сусідства для єдиного представництва ЄС на міжнародній арені (стаття 9 е). Високого представника обиратиме кваліфікованою більшістю Європейська Рада за згодою з Президентом Єврокомісії, при цьому він одночасно виконуватиме функції одного з віце-президентів Європейської Комісії, а також очолюватиме Раду із закордонних справ.

110. Правовий статус Європейського в системі органів єс

У переліку інститутів перше місце відведено Європейському Парламенту. Парламент повністю зберігає характер найбільш демократичного інституту Союзу, який обирається безпосередньо його громадянами шляхом вільного таємного голосування строком на 5 років і виступає їх представником.

Лісабонський договір значно посилює роль Парламенту, вперше чітко визнаючи його носієм законодавчої та бюджетної влади в ЄС. Згідно зі ст. 14 ДЄС Європейський Парламент виконує законодавчу та бюджетну функції разом із Радою Європейського Союзу, на відміну від ситуації, яка існувала до Лісабонських реформ, коли Раді відводилася більш вагома в порівнянні з Парламентом роль у законодавчому процесі. Також Парламент здійснює консультативну функцію та функцію політичного контролю.