17. Комплексний характер права єс: поєднання джерел, котрі мають міжнародну та національну правову природу.

Особливий характер права ЄС зумовлений, між іншим, різноманітністю джерел і процедур їх ухвалення. Власні джерела права ЄС доповнюють джерела міжнародного права та внутрішнього права держав-членів ЄС.

Отже, право Європейського Союзу складається як з міжнародно-правових норм та принципів у сфері співробітництва держав-учасниць, так і з норм та принципів "права Співтовариств". Цей термін використовується у праві Євросоюзу для визначення сукупності норм, судових рішень, доктринальних понять тощо, які виникли за час існування європейських інтеграційних організацій і мають сприйматися країнами - претендентами на вступ до Євросоюзу беззастережн.

Функціонування у межах системи права елементів міжнародного та національного права, а також гетерогенність структури Євросоюзу впливає на структуру та ієрархію норм права. З позицій умов, порядку формування та місця в ієрархії всі норми поділяються на три, хоч і не зовсім рівні за обсягом та значимістю, групи:

1) норми первинного права, закріплені в установчих договорах, які утворюють основу, подібну до національного конституційного права;

2) норми вторинного права - формуються на базі первинних, створюються інститутами Євросоюзу і мають верховенство щодо національного права, пряму дію, характеризуються інтегрованістю у національне право та захистом;

3) третинне - норми права, джерелами яких є інші акти. Далеко не всі науковці підтримують термін «третинне право», ці норми можна називати «інші норми», але суть в тому, що сюди входять міжнародні договори, договори ЄС з третіми державами. Наприклад, сюди буде входити славнозвісний договір про асоціацію з Україною.

В цьому й полягає комплексність права ЄС.

18. Поняття, риси та складові елементи системи права Європейського Союзу.

Внутрішня будова права також прийнято позначати поняттям система - "система права". Тут мова йде вже про ті зв'язки, які складаються "зсередини", між окремими елементами, що входять у зміст права, тобто юридичними нормами. Очевидно, що ці зв'язки повинні носити стійкий, упорядкований характер, що забезпечує існування права як цілісної системи.

Отже, система права Європейського Союзу - це впорядкована й структурована сукупність елементів, що виражається в стійкості різноманітних зв'язків між вхідними в її змістом юридичними нормами й групами норм.

Прагнення до системності права - об'єктивна ознака, що характеризує явища правового життя всіх країн і цивілізацій. Однак систематизацію права можна здійснювати по-різному, відштовхуючись від різних критеріїв.

Найпоширеніший спосіб побудови системи права й у нашій країні, і за рубежем виходить, насамперед, з того факту, що регульовані правом суспільні відносини носять неоднорідний, різноманітний характер. (+питання №19)

Система права ЄС:(Микієвич казав на лекції)

1)Норми права

2)Інститути

3)Галузі (+20 питання)

Характеристика системи права ЄС буде неповною, якщо не звернути уваги на таку її особливість: галузі та інститути права Євросоюзу, як правило, не охоплюють повністю правовідносини у тій чи іншій сфері правового регулювання, а лише доповнюють відповідні галузі національного права держав-членів. Винятками з цього правила є норми, що визначають правовий стан ЄС та право зовнішніх зносин ЄС.