66. Співвідношення понять «пряма дія» та «пряме застосування».

Пряма дія норм права ЄС - одна з основних рис права ЄС як правової системи. Пряма дія норм права Євросоюзу у національних правопорядках держав-членів означає, що положення права Євросоюзу можуть застосовуватися у національних судах поряд з положеннями внутрішнього права під час розгляду судових справ. Пряме застосування - норми права ЄС застосовуються у державах-членах без подальшого схвалення національним законодавством; кожна особа може подавати клопотання про застосування права ЄС у його справі.

Директиви, рішення і статті Договору не можуть бути прямо застосованими, оскільки для їх імплементації вимагаються певні національні законодавчі дії або законодавчі дії з боку ЄС. Передбачається, н-д, прийняття закону актом парламенту або урядовою постановою. Тому суттєве значення має розуміння різниці між прямою дією та прямим застосуванням, незважаючи на те, що Суд ЄС схиляється до використання цих термінів як взаємозамінних. Тільки регламенти мають пряме застосування; однак це не означає, що всі регламенти мають пряму дію. І навпаки, хоча директиви, рішення і статті Договору не належать до сфери дії принципу прямого застосування, якщо вони відповідають певним умовам, то можуть мати пряму дію.

67. Сфера застосування принципу прямої дії права єс.

Пряма дія норм права ЄС - одна з основних рис права ЄС як правової системи. Пряма дія норм права Євросоюзу у національних правопорядках держав-членів означає, що положення права Євросоюзу можуть застосовуватися у національних судах поряд з положеннями внутрішнього права під час розгляду судових справ. В установчих договорах йдеться тільки про пряму дію регламентів інститутів ЄС. Проте Суд ЄС зробив пряму дію одним із ключових елементів усього правопорядку Євросоюзу. Суд ЄС визначив також критерії щодо норм прямої дії права Євросоюзу. Такі норми повинні містити чіткі та однозначні зобов'язання; бути вичерпними, тобто не вимагати додаткових актів з їх імплементації; не обумовлюватися застереженнями з боку держав. Враховуючи ці критерії, Суд ЄС у подальшому послідовно поширив концепцію прямої дії на деякі інші статті установчих договорів; більшість рішень; директиви, які не були належним чином імплементовані після закінчення встановленого терміну, положення міжнародних договорів, укладених з країнами, що є членами; постанови органів асоціацій.

Норми прямої дії спрямовані на реалізацію особами своїх основних прав. Полягає в тому, що права приватних осіб, встановлені нормами права ЄС, що мають пряму дію, можуть захищатися цими особами шляхом подання позовів до національних судів. Якщо зобов'язання за Договором покладено на національні владні органи, відповідна норма має вертикальну пряму дію, тобто фізичній особі надається можливість посилатись на неї в судовому слуханні проти держави. Проте є й інші норми ДЗЄС, горизонтальна пряма дія яких менш очевидна. Це стосується, наприклад, рішення Суду Європейських Співтовариств, коли стюардеса подала позов до суду проти компанії "Бельгійські авіалінії.

Положення регламентів, установчих договорів та деяких рішень мають повну пряму дію, що знаходить своє вираження в їх здатності регулювати відносини як між державами та їхніми фізичними та юридичними особами (так звана "вертикальна пряма дія"), так і між самими останніми (так звана "горизонтальна пряма дія"). Положення директив, рішень, що адресуються державам-членам, а також міжнародних угод та постанов органів асоціації мають тільки часткову пряму дію, що знаходить свій прояв у їх здатності регулювати відносини тільки між державами та їхніми фізичними та юридичними особами (так звана "вертикальна пряма дія"). Все це позначається на встановленні кола тих, до кого можна подавати позов у судах. У випадку горизонтальної прямої дії фізичні та юридичні особи можуть посилатися на положення права Євросоюзу у судовому процесі проти інших фізичних та юридичних осіб, а у випадку вертикальної прямої - тільки проти держав-членів.

Проте, незалежно від форми фіксації норм кінцевою, інстанцією, яка встановлює, які з приписів права Євросоюзу мають характер прямої дії, а які - ні, є Суд ЄС як орган, наділений компетенцією офіційного тлумачення норм права Євросоюзу.