33. Територія Європейського Союзу.

Відповідно до Договору про Європейський Союз, останній володіє своєю власною територією, що утворять території держав-членів Союзу. Це означає, що національна територія держав-членів, що знаходиться під їхньою суверенною владою, одночасно є складовою частиною території Європейського Союзу. Звичайно, юридичний статус останньої далеко не цілком аналогічний статусу національної державної території. Європейський Союз не має суверенної влади по відношенню до цієї території, він не вправі вести переговори щодо територіальних змін, він не може переглядати територіальні межі Європейського Союзу. Європейський союз розташований на більшій частині Західної і Центральної Європи. Територія 28 держав-членів є складовою території Європейського Союзу.

Оскільки деякі із країн, що входять до Європейського Союзу, мають складну територіальну будову (наявність, наприклад, заморських територій, заморських департаментів тощо), то ця обставина впливає і на територіальний склад Європейського Союзу в цілому. Це означає, що до складу території Європейського Союзу входять всі територіальні зони, які знаходяться під суверенітетом держав-членів. Але європейське право тут застосовується в особливому порядку, часто з обмеженнями.

До спеціальних території1 які через політичні, географічні або історичні причини мають спеціальний статус належать:

- Віддалені регіони - це дев'ять регіонів держав-членів ЄС, які являються частиною Євросоюзу. Відповідно до Договору про функціонування ЄС, закони ЄС поширюються на ці території враховуючи їх соціально-економічну ситуацію. Зокрема, Азорські о-ви та о. Мадейра, Канарські острови Французька Гвіана, Гваделупа, Мартініка, Реюньон та Майотта(Усі п'ять французьких заморських департаментів, які керуються французьким законодавством, і, зазвичай, розглядаються як невід'ємні частини Франції. Вони є учасниками Митного союзу ЄС,[3] однак не є членами Шенгенської Зони та ПДВ ЄС.ві)

- Заморські володіння та території. Ці території не є суб'єктом Зовнішнього тарифу європейської спільноти. Вони також не є частиною Євросоюзу, але ЄС застосовує своє законодавство до них настільки, щоб виконати необхідні домовленості для підписання Угоди про асоціацію. Держави-члени погоджуються асоціювати з Союзом неєвропейські країни та території, що мають особливі відносини з Данією, Францією, Нідерландами та Сполученим Королівством. Метою асоціації є сприяння економічному та соціальному розвиткові країн і територій та встановлення тісних економічні зв’язків між ними та Союзом в цілому.До них належать:

1 Британські заморські території

2 Французькі заморські території

3 Нідерландські заморські території

4 Ґренландія

34. Асоціація заморських країн та територій з Європейським Союзом.

Заморські володіння та території - це 24 території, які мають особливі відносини із країнами-членами ЄС: 12 з Сполученим Королівством, 5 з Францією, 6 з Нідерландами та 1 з Данією. Всі вони перераховані в Додатку II, згідно зі статтею 198 Договору про функціонування Європейського Союзу їм було запропоновано сформувати Угоду про асоціацію ЄС. Ці території не є суб'єктом Зовнішнього тарифу європейської спільноти. Вони також не є частиною Євросоюзу, але ЄС застосовує своє законодавство до них настільки, щоб виконати необхідні домовленості для підписання Угоди про асоціацію.

Незважаючи на нечисленність асоційованих партнерів, правове регулювання відносин у рамках цього виду асоціації має свої особливості й суттєво відрізняється від асоціації, створеної на основі ст. 310 Договору про заснування ЄС. На відміну від відносин партнерства та співробітництва, що встановлюються на підставі міжнародних угод про асоціацію між ЄС і третіми країнами та міжнародними організаціями, відносини асоціації із заморськими країнами і територіями Співтовариство регламентує односторонньо шляхом прийняття рішень Радою Євросоюзу, що фіксують детальні правила і процедури такої асоціації. Головним завданням цього виду асоціації з заморськими країнами та територіями є підтримка економічного і соціального розвитку цих країн та територій, встановлення тісних економічних зв'язків між ними та Союзом у цілому.

Наразі асоціація ЄС із заморськими країнами і територіями регулюється Рішенням Ради №2001/822 від 27 листопада 2001 року.