214. Загальнодержавна програми адаптації законодавства України до законодавства єс 2004 р.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу — нормативний документ, прийнятий Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 15 квітня 2004 р. (набув чинності 20 квітня 2004 р.)[1]

Програма визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає:

адаптацію законодавства,

утворення відповідних інституцій

та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.

Частиною Програми є Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу в пріоритетних сферах адаптації.

Структура програми

• Програма містить розділи:

• Загальні положення

• Визначення термінів

• Державна політика України щодо адаптації законодавства

• Етапи адаптації законодавства, мета та завдання першого етапу виконання програми

• Послідовність здійснення адаптації законодавства у пріоритетних сферах

• Щорічні плани виконання програми

• Інституціональний механізм

• Особливості розгляду законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу

• Фінансове кадрове та організаційне забезпечення

215. Правові інструменти співпраці України з Європейським Союзом на сучасному етапі.

Виділяють 4 інструменти співпраці 1) Політика сусідства Євросоюзу. Політика сусідства була запроваджена як реакція на розширення Союзу у 2004 р. Пропозиції щодо створення ширшої Європи шляхом реалізації політики сусідства виходили від Великої Британії, Швеції, Німеччини, Польщі.

Головною спрямованістю політики сусідства є створення навколо Євросоюзу периферійної інтеграційної зони, до якої увійдуть країни-сусіди. Для здійснення політики сусідства було запозичено досвід співпраці Євросоюзу з країнами Середземномор'я в рамках нової середземноморської політики Європейського співтовариства, проголошеної ще на початку 1990-х рр.

Політика сусідства базується на спільних цінностях Союзу: права людини, верховенство права, законність, добросусідство, ринкова економіка, сталий розвиток, спільні цілі зовнішньої політики. На цій основі запропоновано концепції безпеки, стабільності і процвітання, які реалізуються через плани дій.

2) Порядок денний асоціації між Україною та ЄС. ПДА містить вступ і три розділи, в яких визначено принципи, сфери і інструменти співпраці сторін. У вступній частині ПДА підкреслюється, що розвиток відносин між Україною та ЄС сприяв створенню умов для переходу від співпраці до поступової економічної інтеграції і поглибленої політичної асоціації. У ПДА підкреслюється, що Україна як європейська країна має спільну з Європою історію і поділяє спільні цінності разом із державами-членами ЄС.

Зазначається, що нова Угода про асоціацію має створити нові інститути співпраці, поглибити політичну асоціацію і економічну інтеграцію шляхом встановлення взаємних прав і обов'язків.

3) План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції. План дій складається з розділів, присвячених окремим напрямам співпраці сторін. У сфері "Свобода" до них віднесені міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів. У сфері "Безпека" - це боротьба з організованою злочинністю і тероризмом, включаючи торгівлю людьми, розповсюдження наркотиків, корупцію, підробку документів, відмивання коштів. У сфері "Юстиція" виділені судова реформа з метою забезпечення незалежності, неупередженості і ефективності судової влади та співпраця між ЄС та Україною у цивільних і кримінальних справах.

У всіх сферах співпраці передбачено гармонізацію законодавства України з правом Євросоюзу та посилення інституційної здатності. Інструментом реалізації Плану дій є План-графік, схвалений у квітні 2008 р. на засіданні Підкомітету Комітету з питань співпраці. Він містить цілі співпраці і визначає спільні заходи.

4) Політика східного партнерства Євросоюзу. Політику сусідства доповнює політика східного партнерства (ПСП). її було започатковано ЄС у 2009 р. за ініціативою Польщі і Швеції з метою створення нового формату відносин з європейськими країнами-сусідами Союзу, який мав відокремити їх від усіх інших каїн-сусідів і сприяти подоланню диспропорцій у рівнях співпраці між обома групами країн, коли Середземноморські країни-сусіди мали з ЄС угоди про асоціацію, а європейські країни-сусіди - лише угоди про партнерство і співробітництво.

Засадничі положення ПСП викладені у Спільній декларації Празького саміту східного партнерства, ухваленій 7 травня 2009 р. представниками держав-членів Союзу і Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Потенційною учасницею ПСП може стати Білорусь.