206. Перспективи та правові критерії вступу держав Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу: досвід для України

Можна виокремити п’ять основних етапів процесу вступу до Європейського Союзу:

1. Консультативний етап – триває перед поданням країною заяви про вступ.

Практика свідчить, що на цьому етапі країни-претенденти на вступ укладали один з трьох типів асоціативних угод:

1) Європейську угоду (European Agreement).

2) Угоду про асоціацію

3) Угоду про стабілізацію і асоціацію (Stabilization and Association

Agreement).

2. Оціночний етап – триває між поданням країною заяви про вступ та початком переговорів про вступ. На цьому етапі країни намагаються якнайбільше виконати критерії членства в ЄС. Держава офіційно стає країною-кандидатом на вступ до ЄС.

3. Переговорний етап – триває від початку і до завершення переговорів про вступ.

4. Ратифікаційний етап – триває між підписанням угоди про

вступ та її ратифікацією.

Перед підписанням угода про вступ має бути подана до Європейської Ради для схвалення та до Європейського Парламенту для надання згоди. Після підписання угода про вступ подається до країн-членів ЄС і країн-кандидатів для ратифікації та прийняття країнами-кандидатами рішення про вступ, за необхідністю – через процедуру референдуму.

5. Імплементаційний етап – започатковується після виконання

усіх ратифікаційних процедур та набуття угодою чинності. Лише після цього країна стає повноправним членом Європейського Союзу. Деякі фахівці до попереднього етапу вступу до Євросоюзу зараховують і участь країни-претендента у Європейській Конференції.

Перспективи – гарантія політичної стабільності, гарантія демократії, гарантія безпеки, макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності економіки, вільне пересування робочої сили в межах ЄС, реформа соціальної сфери, охорона навколишнього середовища...

+ критерії для вступу - політичний (стабільність інститутів, що є гарантами демократії,

верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин), економічний (існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу), критерій членства (“здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу), незалежний критерій (спроможність Європейського Союзу абсорбувати нових членів, одночасно підтримуючи динаміку європейської інтеграції, є важливим фактором спільного інтересу як Союзу, так і держав-кандидатів)

207. Історія розвитку правовідносин між Україною та Європейським Союзом.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС), підписана 16 червня 1994 р. Угода набула чинності 1 березня 1998р., термін її дії завершується 28 лютого 2008 року. Угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. З огляду на близьке завершення терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового рамкового договору, який тимчасово носить робочу назву "нова посилена угода" між Україною та ЄС. На період до укладення угоди щороку автоматично продовжується чинність УПС за взаємною згодою сторін.

Партнерський діалог Україна-ЄС розвивається у рамках щорічних засідань Самміту Україна-ЄС за участю Президента України та Трійки ЄС у складі глави уряду або держави країни-головуючої в ЄС, Президента Європейської Комісії та Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та Трійки ЄС у складі міністра закордонних справ країни-головуючої в ЄС, Президента ЄК та Високого Представника ЄС з СЗБП; Комітету та галузевих підкомітетів з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС та постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Історичні дати - 24 березня 1995 - перше засідання Спільного комітету Україна - ЄС.

Червень .1996 - Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. 1 березня 1998 - набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. 11 червня 1998 - затверджено стратегію інтеграції України до ЄС. 11 листопада 2002 - обговорення Європейським Союзом і Україною питань співробітництва в галузі юстиції та внутрішніх справ. 17 березня 2003 - підписано Угоду Україна - ЄС щодо доступу до ринку. 9 грудня 2004 - Європейська Комісія схвалила План дій для України. 23 грудня 2005 - Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою.