Тема 12

231. Інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції називають:

а) виробничий процес;

б) час виробництва;

в) виробничий цикл;

г) час перерв.

232. До організаційних типів виробництва не належить:

а) одиничне;

б) серійне;

в) масове;

ґ) поточне.

233. Зміст якого типу виробництва розкривається як безперервного, з тривалим періодом виготовлення великого обсягу продукції вузької номенклатури:

а) серійного;

б) одиничного;

в) масового;

г) дослідно-експериментального.

234. Для якого типу виробництва характерна обмежена номенк­латура продукції, обсяг випуску може бути достатньо великим, а виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями:

а) одиничного;

б) серійного;

в) масового;

г) дослідно-експериментального.

235. Характеризується передачею виробів на наступну операцію негайно після виконання попередньої операції незалежно від готовності інших виробів у партії:

а) послідовний рух;

б) паралельний рух;

в) паралельно-послідовний рух;

г) змішаний рух.

236. Розрізняють такі методи організації виробництва:

а) одиничний, серійний;

б) непотоковий, потоковий;

в) масовий, дослідно-експериментальний;

г) однопредметний, багатопредметний.

237. Форма організації виробництва, яка означає усуспільнення виробництва через збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на більш великих підприємствах - це:

а) комбінування;

б) спеціалізація;

в) концентрація;

г) кооперування.

238. Форма організації виробництва, яка відображає зосередження діяльності підприємства на виготовленні конструктивно і технологічно однорідної продукції, її окремих частин або технологічних процесів на підприємствах, в об’єднаннях або галузях – це:

а) комбінування;

б) спеціалізація;

в) концентрація;

г) кооперування;

239. Форма об’єднання виробничих зв’язків між підприємствами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції – це:

а) комбінування;

б) кооперування;

в) диверсифікація;

г) концентрація.

240. Форма організації виробництва, яка відображає поєднання на одному підприємстві різногалузевих виробництв, пов’язаних між собою в технічному, економічному та організаційному відношеннях – це:

а) комбінування;

б) диверсифікація;

в) концентрація;

г) спеціалізація .

Тема 13

241.Собівартість продукції являє собою:

а) усі види виплат підприємства постачальникам за ті ресурси, що були використані;

б) грошові платежі постачальникам ресурсів: оплату сировини, палива, заробітну плату, амортизаційні відрахування;

в) витрати на реалізацію послуг;

г) виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств на підготовку до виробництва, виготовлення і реалізацію продукції.

242. Витрати підприємства поділяються на прямі та непрямі за:

а) економічним характером витрат;

б) ступенем їх однорідності;

в) способом перенесення вартості на продукцію;

г) реакцією витрат на зміну обсягу виробництва.

243. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:

а) змінними;

б) постійними;

в) прямими;

г) непрямими.

244. До прямих не відносяться витрати на:

а) сировину і основні матеріали;

б) зворотні відходи;

в) заробітну плату основних робітників;

г) експлуатацію та утримування устаткування.

245. Витрати виробництва на підприємстві групують за наступними елементами:

а) заробітна плата, амортизаційні відрахування, витрати на матеріали, відрахування на соціальні заходи, інші витрати;

б) податки, заробітна плата, амортизаційні відрахування, підприємницький прибуток;

в) відсотки за кредитом, заробітна плата, податок з прибутку, амортизаційні відрахування;

г) витрати на відрядження і представницькі витрати, вартість матеріалів, податок з прибутку.

246. Метою групування витрат за калькуляційними статтями є:

а) визначення потреби в поточних витратах;

б) визначення собівартості одиниці виробу;

в) визначення структури собівартості виробленої продукції;

г) визначення пайової участі у витратах на виробництво одиниці продукції.

247. Від обсягу виробництва не залежать:

а) сумарні (загальні) витрати;

б) змінні витрати;

в) постійні витрати;

г) середні валові витрати.

248. Класифікація витрат на виробництво за економічними елементами витрат є основою для:

а) розрахунку собівартості конкретного виду продукції;

б) складання кошторису витрат на виробництво;

в) визначення витрат на оплату праці робітників;

г) встановлення ціни виробу.

249. Не розглядають в якості статті калькуляції наступні витрати:

а) прямі витрати на матеріали;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) амортизацію;

г) адміністративні витрати.

250. Калькулювання — це обчислення собівартості:

а) валової продукції;

б) окремих виробів;

в) товарної продукції;

г) реалізованої продукції.

251. Зі збільшенням обсягу виробництва собівартість одиниці продукції:

а) збільшується;

б) знижується;

в) залишається без змін;

г) не можливо визначити.

252. За однорідністю витрати поділяють на:

а) постійні та змінні;

б) одноелементні та комплексні;

в) продуктивні та непродуктивні;

г) прямі та непрямі.

253. За способом перенесення витрат на об’єкт поділяють витрати на:

а) постійні та змінні;

б) одноелементні та комплексні;

в) продуктивні та непродуктивні;

г) прямі та непрямі.

254. Критичний обсяг виробництва – це обсяг, за якого підприємство:

а) отримує максимальний прибуток;

б) покриває всі витрати;

в) покриває змінні витрати;

г) покриває постійні витрати.

255. Однорідні за своїм економічним змістом витрати, незалежно від того, де і на які цілі вони використовуються, називаються:

а) змінними;

б) статтями витрат;

в) елементами витрат;

г) прямими.

256. Розраховується шляхом ділення собівартості товарної продукції на її обсяг у вартісному виразі наступний показник:

а) витрати на 1 грн. реалізованої продукції;

б) витрати на 1 грн. товарної продукції;

в) витрати на 1 грн. валової продукції;

в) всі відповіді неправильні.

257. Прямі витрати на оплату праці включають:

а) заробітну плату робітників, зайнятих виробництвом продукції;

б) заробітну плату апарата управління цеху;

в) заробітну плату робітників, зайнятих ремонтом устаткування;

г) відрахування на соціальні заходи.

258. Прямі матеріальні витрати включають:

а) витрати на освітлення;

б) матеріали, необхідні для забезпечення охорони праці;

в) матеріали, необхідні для догляду за устаткуванням;

г) вартість сировини та основних матеріалів.

259. Кошторис витрат складають за:

а) змінними витратами;

б) статтями витрат;

в) елементами витрат;

г) прямими витратами.

260. Маржинальний дохід на одиницю продукції розраховують як:

а) суму постійних та змінних витрат;

б) різницю між ціною та змінними витратами на одиницю продукції;

в) різницю між ціною та постійними витратами на одиницю продукції;

г) різницю між повними та змінними витратами на одиницю продукції.