Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_fin_pid-stv.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.82 Mб
Скачать

11. Відносини, що формуються в підприємств у зв’язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Зокрема у процесі затвердження положення про структурний підрозділ (філію, представництво) та виділення йому майна суб'єктом підприємницької діяльності – власником

Таким чином, відносини які формуються у підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів та фондів - це відносини між філіями, цехами, відділами, пов'язаними з розподілом прибутку, оборотних коштів.

12. Методи мобілізації фінансових ресурсів підприємств

Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів, їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають.

За методами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування.

До зовнішніх джерел мобілізації фінансових ресурсів належать:

  • кредити банків (довго- і короткострокові);

  • кредиторська заборгованість за матеріальні цінності, виконані роботи, послуги;

  • заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці тощо).

До внутрішніх джерел мобілізації фінансових ресурсів належать:

  • нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (у т. ч. так звані стійкі пасиви);

  • доходи майбутніх періодів.

Як джерела фінансування можна розглядати фінансові ресурси підприємств, що формуються в результаті реструктуризації активів, під чим розуміють заходи, пов’язані зі зміною складу та структури окремих позицій активів. У рамках реструктуризації активів розглядають також амортизаційні відрахування і кошти, які одержує підприємство в результаті дезінвестицій.

13. Фінансове прогнозування і поточне планування

Фінансове прогнозування - це передбачення ймовірного фінансового стану держави, галузі, підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Фінансове прогнозування передбачає формування прогнозної інформації, про таку складову господарювання як фінансові ресурси. Фінансові ресурси є основною складовою фінансового потенціалу, тому існування інформації про можливий майбутній обсяг фінансових ресурсів, про їх витрати чи надходження дозволить раціонально організувати потоки фінансових ресурсів, забезпечивши максимально ефективне використання фінансового потенціалу. Але на шляху фінансового прогнозування стоїть багато перешкод, зокрема:

  • мінливість обставин;

  • недостатня інформація;

  • суб’єктивні чинники;

  • непередбачувані фактори та інші.

Для здійснення фінансового прогнозування використовують різноманітні методи, кожен з яких в певній мірі нівелює деякі із перешкод і ризиків, які постають на шляху використання фінансового прогнозування в процесі управління. Основні методи фінансового прогнозування поділяють на: суб’єктивні; казуальні; екстраполяції; економетричні; альтернативні.

Поточне планування охоплює річний період і включає сукупність всіх планів за різними видами діяльності підприємства.

Основою складання планів з конкретних напрямів діяльності підприємства є завдання, які визначаються в натуральних або грошових кількісних показниках. Перш за все, при плануванні орієнтуються на вузькі місця, де обмежена маневреність дій (виробництво, збут, фінанси, робоча сила).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]