83. Основні фонди підприємства: види вартісної оцінки та порядок переоцінки.

Основні фонди - це частина засобів виробництва, які діють у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігають при цьому впродовж усього періоду натурально-речовинну форму і переносять свою вартість на продукцію по частинах у міру зносу у вигляді амортизаційних відрахувань.

Основні фонди поділяються на 2 види: виробничі,невиробничі.

Оцінювання основних фондів здійснюються в натуральній і грошовій формах. Натуральна форма обліку основних фондів необхідна для визначення їхнього технічного стану, виробничої потужності підприємства, ступеня використання устаткування й інших цілей. Грошове (або вартісне) оцінювання основних фондів необхідне для визначення їх загального обсягу, динаміки, структури, величини вартості, що переноситься на готову продукцію, а також для розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень. Грошова форма обліку основних фондів ведеться за певними напрямами: первісна, відновна, залишкова, ліквідаційна, балансова, ринкова вартості.

Переоцінка – це зміна вартості основних засобів у результаті зміни впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на вартість активів підприємства

Особливості проведення переоцінки основних засобів:

1. Вартість активів підприємства та активів замінників постійно змінюється

2. Переоцінка здійснюється з метою приведення залишкової вартості основних засобів до ринкової або справедливої вартості

3. Переоцінка дозволяє утримувати залишкову вартість обладнання на рівні ринкової вартості

4. Переоцінка основних засобів є одним із випадків обов’язкового проведення експертної оцінки майна

5. Оцінювати та переоцінювати майно має право лише той суб’єкт господарювання у складі якого є як мінімум один суб’єкт оцінювач, який має відповідний сертифікат

6. Результатом проведеної переоцінки є звіт про оцінку майна, складений даним оцінювачем і затверджений керівником підприємства

7. Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку підприємство має право проводити переоцінку, якщо залишкова вартість відрізняється від ринкової на дату складання балансу

8. Переоцінка одного із об’єктів змінює вартість усіх об’єктів до яких відноситься об’єкт оцінки

9. Якщо ринкова вартість об’єкта є вищою за залишкову, то здійснюється дооцінка, якщо навпаки – уцінка.

84. Показники стану і ефективності використання основних засобів

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефективність використання основних засобів. До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

1. Фондомісткість = Балансова вартість ОЗ/Вартість готової продукції

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

2. Фондоозброєність = Вартість ОЗ/чисельності працівників на виробництві

3. Фондоємність = Вартість готової продукції / Балансова вартість ОЗ

4. Коефіцієнт реальної вартості ОЗ у майні = Вартість ОЗ/Вартість майна

5. Коефіцієнт прибутковості = ЧП/Вартість ОЗ

6. Коефіцієнт рентабельності = ЧП/Вартість ОЗ*100

7. Коефіцієнт зносу = Знос/Балансова вартість

8. Коефіцієнт придатності = 1 – Коефіцієнт зносу

9. Коефіцієнт оновлення = Вартість введених ОЗ/Вартість ОЗ

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

10. Коефіцієнт вибуття = Вартість вибутих ОЗ/ Вартість ОЗ

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів.

11. Коефіцієнт оборотності = Вартість ОЗ/Виручка від реалізації

12. Коефіцієнт ліквідності = Ліквідна вартість ОЗ/Балансова вартість ОЗ

13. Коефіцієнт зниження реальної вартості = Ліквідна вартість ОЗ/Ринкова вартість ОЗ

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

85. Фізичний та моральний знос. Амортизація основних засобів.

Непридатність основних фондів – це нездатність основних фондів у повній мірі або частково відповідати вимогам, що ставляться до них у процесі їх використання на виробництві або у сфері соціо – культурного призначення.

Види зносу:

1. Фізичний – це втрата частини вартості об’єкту за результатами його корисного використання в операційній та інших видах діяльності підприємства.

2. Моральний – це процес втрати частини вартості активів за якого діючі активи не відповідають сучасним вимогам, що передбачені науково – технічним прогресом.

Типи підходів до сутності процесу амортизації:

1. Податковий - за податковим обліком амортизація – це поступове віднесення вартості основних засобів, що включають в себе на зменшення суми скорегованого прибутку платника податків в межах норм амортизації. За ним А визначається:

• Визначення частини втрат на придбання чи створення основних засобів, що підлягають амортизації, але не амортизуються

• Повний облік усіх основних засобів підприємства

• Розподіл усіх основних засобів об’єктів амортизації на групи

• Амортизація нараховується щоквартально?

Амортизації підлягають такі витрати:

• Витрати на придбання основних фондів для власного використання ( витрати на придбання племінної худоби)

• Витрати на виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб ( витрати на заробітну плату працівників, які виготовляють основні фонди)

• Витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації основних фондів підприємства

• Усі витрати на капітальне покращення якості землі

Усі основні засоби підприємства поділяються на 4 групи,і відповідно до них по різному нараховується амортизація:

1. Перша група – будівлі, споруди, їх структурні елементи, передавальні пристрої, житлові будинки , виробничі об’єкти, вартість капітального покращення землі

2. Друга група – автомобільний транспорт та його комплектуючі, меблі, побутові предмети, електронні прилади та обладнання, офісне устаткування та приладдя.

3. Третя група – верстати, робочі машини, виробниче устаткування, контрольно – вимірювальні прилади

4. Четверта група – електронно – обчислювальні машини, системи кібернетичної обробки інформації, програмне забезпечення, інші електричні машини.