
- •1. Сутність, значення та функціональне призначення фінансів підприємств.
- •2. Сфери фінансових відносин підприємств, їх характеристика.
- •3. Фінансові ресурси підприємств: склад і характеристика.
- •Фінансові ресурси підприємства складаються:
- •4. Основні принципи організації фінансів підприємств.
- •Основні принципи організації фінансів підприємств:
- •5. Фінансова діяльність підприємства: зміст і основні завдання. Напрямки організації фінансової роботи на підприємстві.
- •6. Відносини, пов’язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання - одержання коштів з бюджету, надходження пайових внесків від засновників (фізичних та юридичних осіб)
- •7. Відносини, пов’язані з формуванням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств
- •8. Відносини, що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій
- •11. Відносини, що формуються в підприємств у зв’язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів
- •12. Методи мобілізації фінансових ресурсів підприємств
- •13. Фінансове прогнозування і поточне планування
- •14. Поточна і оперативна фінансово-економічна робота
- •Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в:
- •15. Пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності
- •16. Грошові розрахунки на підприємстві: сутність і принципи організації.
- •Основні напрямки реалізації грошового обороту на підприємстві:
- •Основні принципи організації грошових розрахунків на підприємстві:
- •17.Види банківських рахунків, порядок їх відкриття та використання коштів на рахунках підприємства.
- •18.Форми безготівкових розрахунків у господарському обороті. Характеристика основних розрахункових документів.
- •19.Готівкові розрахунки на підприємствах
- •20. Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і значення для забезпечення господарської діяльності.
- •21.Розрахунки акредитивами
- •22. Вексельна форма розрахунків
- •23. Управління дебіторською заборгованістю підприємства
- •24. Управління кредиторською заборгованістю підприємства
- •25. Банківські (кредитні) санкції
- •26. Фінансові санкції
- •27. Склад, класифікація і характеристика грошових надходжень підприємства.
- •28. Доходи (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), методи планування і контроль за її надходженням.
- •29. Доходи від операційної, фінансової, інвестиційної та іншої звичайної діяльності. Надзвичайні доходи.
- •30. Система ціноутворення на підприємстві. Види, склад і структура цін.
- •31. Розподіл виручки і формування грошових ресурсів підприємств (валового і чистого доходу).
- •32. Доходи від звичайної діяльності
- •33. Доходи від надзвичайних подій
- •34. Доходи від основної (операційної) діяльності
- •35. Доходи від іншої операційної діяльності
- •36. Доходи від фінансових операцій
- •37. Доходи від надзвичайних подій
- •38. Фінансові інвестиції підприємства
- •39. Довгострокові фінансові інвестиції підприємства
- •40. Довгострокові пайові фінансові інвестиції
- •41. Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства
- •42. Дохід від спільної діяльності
- •43. Дохід від реалізації фінансових інвестицій.
- •44. Дохід від реалізації необоротних активів.
- •45. Дохід від реалізації майнових комплексів.
- •46. Дохід від неопераційної курсової різниці.
- •47. Дохід від безоплатно одержаних активів.
- •48. Витратний метод ціноутворення
- •49. Метод отримання цільової норми прибутку
- •50. Метод швидкого повернення витрат
- •51. Зміст прибутку підприємства, його функції, порядок формування та показники вимірювання.
- •52. Прибуток від реалізації продукції (валовий прибуток) та фактори, які впливають на нього.
- •53. Методи планування прибутку від реалізації продукції.
- •54. Операційний прибуток та алгоритм його розрахунку. Формування прибутку від звичайної діяльності та надзвичайних подій.
- •55. Розподіл та використання прибутку на підприємстві.
- •56. Фінансові результати від операційної діяльності.
- •57. Загальна характеристика системи оподаткування підприємств в Україні.
- •58. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств.
- •59. Механізм оподаткування прибутку підприємств.
- •60. Справляння майнових податків.
- •61. Збори до державних цільових фондів.
- •62. Специфіка оподаткування суб’єктів малого підприємництва - юридичних осіб.
- •63. Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів підприємства.
- •64. Нормування оборотних коштів прямим методом.
- •65. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах
- •66. Нормування оборотних коштів у запасах незавершеного виробництва
- •67. Нормування оборотних коштів у запасах готової продукції
- •68. Економічний метод нормування оборотних коштів
- •69. Джерела формування оборотних коштів на підприємстві
- •70. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів
- •71. Управління поточним запасом підприємства
- •72. Управління страховим запасом підприємства
- •73. Управління транспортним запасом підприємства
- •74. Управління підготовчим запасом підприємства
- •75. Класифікація кредитів, які використовуються в господарській діяльності підприємств
- •76. Банківське кредитування підприємств
- •77. Комерційний (товарний) кредит, умови його застосування підприємствами
- •78. Фінансовий лізинг як особливий кредитний інструмент
- •79. Овердрафт на підприємстві
- •80. Акцептний кредит підприємству
- •81. Авальний кредит підприємству
- •82. Економічний та матеріально-речовий зміст основних засобів, їх структура, класифікація, відтворення.
- •83. Основні фонди підприємства: види вартісної оцінки та порядок переоцінки.
- •84. Показники стану і ефективності використання основних засобів
- •86. Податковий та “бухгалтерські” (фінансові) методи розрахунку амортизаційних відрахувань
- •87. Капітальні вкладення: суть і джерела фінансування. Поточний і капітальний ремонт основних засобів
- •88. Необхідність та значення оцінки фінансового стану підприємства
- •89. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
- •90. Фінансовий аналіз діяльності підприємства та його завдання
- •91. Основні показники фінансового стану підприємства.
- •92. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів
- •93. Неформалізовані методи аналізу діяльності підприємства
- •94. Формалізовані методи аналізу діяльності підприємства
- •95. Дескриптивні моделі аналізу діяльності підприємства
- •96. Предикативні моделі аналізу діяльності підприємства
- •97. Нормативні моделі аналізу діяльності підприємства
- •98. Фінансова стратегія підприємства.
- •99. Зміст, завдання та методи фінансового планування на підприємстві.
- •100. Поняття поточного фінансового плану, порядок його складання.
- •101. Зміст і значення оперативного фінансового планування.
- •103. Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення.
- •104. Фінансова санація підприємства: економічний зміст та порядок проведення.
- •Фінансові джерела санації підприємства
- •106. Санація шляхом реструктуризації (реорганізації) підприємств.
- •107. Фінансові аспекти банкрутства підприємства.
79. Овердрафт на підприємстві
Овердрафт - це форма короткострокового кредиту, який надається для покриття тимчасової нестачі обігових коштів у клієнта, шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових документів понад фактичний залишок коштів на ньому, в межах встановленого банком ліміту. Овердрафт призначений для покриття короткострокових платіжних розривів і не призначений для кредитування на строк 30 днів.
Овердрафт може надаватись як у національній, так і в іноземній валюті. Овердрафт в іноземній валюті надається підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю.
Кредитування у формі овердрафту дає змогу підприємству:
- мати гарантію своєчасного й оперативного проведення розрахунків з постачальниками; - отримувати кредитні кошти в мінімальних сумах, беручи до уваги надходження на поточний рахунок протягом дня, що істотно зменшує розмір плати за кредит; - скоротити тимчасові витрати на оформлення документів під час видачі кредиту, оскільки фактично клієнт оформляє тільки платіжне доручення, а банк оплачує його за рахунок овердрафту автоматично.
Для видачі овердрафту банки встановлюють певні вимоги до клієнтів - юридичних осіб:
- наявність поточного рахунку в банку в національній (для овердрафту в національній валюті) або в іноземній валюті (для овердрафту в іноземній валюті); - стійкий фінансовий стан клієнта; - стабільна господарсько-фінансова діяльність, відповідно, на внутрішньому або зовнішньому ринку, наявність постійних ділових партнерів і замовлень на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг);
- стабільні грошові надходження на поточний рахунок клієнта в банку;
- за наявності кредитної історії - своєчасність повернення та повнота розрахунків за кредитами, що отримувалися раніше.
За рахунок овердрафту клієнт може здійснювати розрахунки, пов'язані з веденням господарської діяльності, за винятком платежів: - на формування та збільшення статутного капіталу банків та інших господарських товариств (у процесі відкритої емісії); - виконання зобов'язань за будь-якими кредитними договорами; - повернення або надання зворотної фінансової допомоги; - фінансування довгострокових інвестиційних проектів.
У разі виявлення порушень використання овердрафту банк має право застосувати штрафні санкції до клієнта.
80. Акцептний кредит підприємству
Акцептний кредит — це банківський кредит особливої форми, який отримується експортером або імпортером шляхом передання комерційному банкові переважно короткострокових торгових векселів. Використовується він як у зовнішньоекономічних угодах, так і у внутрішньому обороті країни.
Суть банківського акцепту полягає у наданні права клієнтові здійснювати трасування платежу на обслуговуючий банк. Трасант, отримавши акцепт банку за траттою, може врахувати її в іншому банку і отримати гроші або погасити свої ж борги цим акцептом. На термін платежу сторона, якій відкрито кредит, вносить банку-акцептанту відповідну суму, яка і йде на оплату векселя. Операція банківського акцепту — це насамперед прийняття банком функції платника за переказним векселем із наступним погашенням заборгованості йому векселедавцем. Якщо на момент платежу необхідні кошти відсутні, то останньому надається кредит.
Основу цих розрахунків складає домовленість векселедавця з банком про акцептування його векселів. За операцію акцепту банк отримує від векселедавця комісійну винагороду. Ремітент погоджується на розрахунки векселем тому, що отримує плату шляхом негайного списання коштів з розрахункового рахунку векселедавця, а у разі їх недостачі банк здійснює його кредитування. В останньому випадку векселедавець сплачує банкові ще й належні відсотки за користування цим кредитом.
Акцептний кредит надається тільки фірмам, у платоспроможності яких банк не сумнівається. Уданому випадку, з одного боку, в банку акумулюються обігові документи, під які можна оформити вексельний кредит, а з іншого — векселі, індосовані учасником експортно-імпортних операцій на ім'я комерційного банку. Вони можуть ним продаватися і передаватися іншим суб'єктам, які дістають право у будь-який час пред'явити їх банкові та отримати легко реалізовувані кредити й платіжні засоби.
Особливостями акцептного кредиту е такі: • по-перше, якщо обліковий кредит надається векселетримачеві шляхом обліку векселів у комерційному банку, то акцептний кредит надається векселедавцю (платникові). В операції акцептного кредиту комерційний банк стає гарантом своєчасності платежу, а кредитна угода оформлюється за допомогою переказного векселя, в якому вказується платник, котрий має акцептувати вексель, тобто дати згоду на своєчасний платіж. • по-друге, акцептований банком вексель має значно кращу ліквідність та привабливість як цінний папір узагалі. Це вигідно і позичальнику, тому що після акцепту свого векселя у банку він може ефективно використати його як авторитетний платіжний засіб для придбання товарів, оплати інших своїх зобов'язань перед кредиторами, для врахування, якщо потрібно, в інших банках.