24. Управління кредиторською заборгованістю підприємства

На сьогоднішній день управління кредиторською заборгованістю являється важливим аспектом фінансового менеджменту на підприємстві, так як кредит виступає основою опорою діяльності сучасного бізнесу.

Кредиторська заборгованість – це зобов’язання, що виникли в результаті минулої чи поточної господарської діяльності та повинні бути виконаними в майбутньому. Суб’єктами таких відносин виступають кредитор та боржник. Об’єктом виступають ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти стосовно яких укладена угода позики.

При розумному управлінні кредитними ресурсами кредиторська заборгованість може стати додатковим та відносно дешевим джерелом залучення ресурсів. Саме через те, як будуються відносини з контрагентами, узгоджуються умови договорів, контролюються строки поставки та оплати в найбільшій мірі залежить ефективність використання отриманих ресурсів.

Таким чином управління кредиторською заборгованістю характеризується наступними основними принципами:

• правильність вибору форми заборгованості з метою мінімізації відсоткових виплат на покупку матеріальних цінностей;

• встановлення найбільш зручної форми банківського чи комерційного кредиту та його строку;

• недопущення утворення простроченої заборгованості.

Отже, управління кредиторською заборгованістю – оптимізація суми заборгованості підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами.

Управління кредиторською заборгованістю підприємства може бути проведено за допомогою двох основних варіантів: оптимізації кредиторської заборгованості та мінімізації кредиторської заборгованості.

Оптимізація кредиторської заборгованості – пошук нових підходів, за допомогою яких зміна кредиторської заборгованості зможе позитивно впливати на діяльність підприємства. На відміну від оптимізації, мінімізація представляє собою механізм управління кредиторською заборгованістю, при якому існуюча кредиторська заборгованість максимально зменшується, або ж повністю погашається.

25. Банківські (кредитні) санкції

Банківські санкції - система примусових заходів фінансового покарання, впливу на своїх клієнтів за порушення ними договірних зобов'-язань та засіб відшкодування збитків, втра-ченої вигоди. Здійснюються шляхом підви-щення процентних ставок за прострочені позички, штрафів за порушення розрахун-кової і кредитно-платіжної дисципліни тощо.

Санкції за порушення кредитної дисципліни регламентуються Положенням НБУ "Про кредитування" та статтею 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Банки забезпечують постійний контроль за дотриманням позичальниками умов кредитної угоди: цільовим використанням кредиту, своєчасністю і повнотою погашення позик тощо.

В разі порушення умови цільового використання кредиту банк може застосовувати до клієнта штрафні санкції:

- якщо кредит виданий за рахунок власних кредитних ресурсів комерційного банку - до 25% від суми кредиту;

- якщо кредит виданий за рахунок залучених ресурсів - не менше 25% від суми кредиту.

При несвоєчасності погашення позики банк стягує, крім передбачених відсотків, штраф не менше 0,5% від суми прострочки за кожен її день.

Санкції можуть застосовуватися і до комерційних банків у разі порушення кредитної дисципліни, наприклад, при несвоєчасності надання позики позичальником може стягуватися пеня в розмірі 0,5% за кожен день відстрочки.