21.Справляння майнових податків

В світовій практиці справляння майнових податків відіграє якщо не визначальну, то одну з головних ролей у формуванні джерел наповнення бюджету. Через систему майнового оподаткування держава може впливати на особисте споживання її громадян. Майнові податки дозволяють мобілізувати в розпорядження держави грошові кошти найбільш заможних верств суспільства.

Серед податків, регламентованих Податковим кодексом України, можна виділити наступні майнові податки:

1. Плата за землю (земельний податок).

2. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

3.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Серед перерахованих податків, які відносяться до майнового оподаткування, станом на 1 січня 2012 року в Україні діють лише два перших. Введення в дію останнього - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - заплановане з 1 січня 2013 року.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з Податковим кодексом України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, часток (паїв) і землекористувачі. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки та земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, або площа ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Розміри ставок плати за землю встановлюються у відсотках від нормативної грошової оцінки, а в разі відсутності грошової оцінки землі застосовуються фіксовані ставки плати за землю.

Земельний податок

Платники - власники земельних ділянок, долей, паїв і землекористувачі.

Об'єкти оподаткування - земельні ділянки (власні або в користуванні); власні земельні долі (паї).

База оподаткування - нормативна грошова оцінка ділянок, враховуючи коефіцієнт індексації або площа ділянок, для яких не проведена нормативна грошова оцінка.

Ставки податку на землю залежать від категорії земель та наявності грошової оцінки.

Землі поділ.на такі категорії:

• зем.ділянки розташовані в межах населеного пункту, нормаьтвно-грошову оцінк яких не проведено;

• зем.ділянки розташовані в межах населених пунктів нормативну оцінку яких проведено.

Розмір ставки податку залежить від проведеної оцінки і застосовується у % від нормативно-грошової оцінки або у гривнях за м2.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Не можуть бути об'єктами оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

д) гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр об'єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставки податку становлять 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.