5) Розрахунки дійсно-можливої урожайності за природною родючістю грунтів (дмУг)

Природна родючість грунту визначає рівень кінцевої урожайності на незрошуваних землях. ДМУг розраховують за формулою:

ДМУг = Б_г * Ц_б,

де ДМУ_г - дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів,

ц/га;

Б_Г – бал родючості (бонітет) ґрунту;

Ц_Б – ціна одного бала, ц/га

Розраховуємо:

ДМУг = 62 * 0, 17 = 10,54 (ц/га)

Отже, дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів для соняшника складає 10,54 ц/га.

Розділ 5. Технологія вирощування соняшника в Сумській області

5.1. Сорти

Залежно від цілей використання соняшник ділиться на три сортові групи.

1. Сорт соняшника - для отримання олії. Насіння соняшника цієї групи дрібні, короткі, зате багаті маслом.

2. Сорт соняшника - гризова група масла мало, але насіння соняшника великі.

3. Сорт соняшника - перехідна група соняшник якість якого перебуває на межі між двома першими.

Широко поширений олійний сорт соняшнику Джерело. Він дуже скоростиглий, маслянистість сім ’ янок досягає 53 відсотків. Від 52 до 551 відсотків вона коливається в одного із старих сортів ВНИИМК-8883 покращений, від 51 до 53 відсотків - у раньостиглого Березанський кондитерського сорту маслянистість досягає 46-48 відсотків, але насіння у нього великі. Хорошими якостями володіє соняшник Ласунка. Його назва говорить сама за себе - це гризовий сорт. Найпоширеніші сорти: Донський крупнонасінний, Дунай, Запорізький 14, Запорізький 26, Запорізький 28, Запорізький 9, Запорізький кондитерський, Красень, Одеський 122, Одеський 123, Одеський 149, Одеський 249, Одеський 504, Світоч, Слов'янін, Харківський 3, Харківський 49, Харківський 58, Харкіський 7, Хортиця та інші.

5.2. Попередники

На беззмінних посівах соняшник дуже пошкоджується шкідниками, хворобами та бур'янами-паразитами. Так, сівба соняшника по соняшнику збільшує враженість вовчком до 86% проти 13% у сівозміні. Тому соняшник розміщують у просапному полі сівозміни, щоб він повертався на старе місце не раніше, як через 8-10 років. Найкращим попередником для соняшника є озимі культури, які висівались по зайнятих і чистих парах, і кукурудза. У лісостепових районах попередником соняшника можуть бути ярі колосові культури.

5.3.Система обробітку грунту

Після колосових культур проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Повторно розпушують грунт з деяким поглибленням в міру проростання бур'янів. На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, перше лущення проводять дисковими знаряддями в один-два сліди.

Коли проростуть бур'яни, застосовують повторне лущення лемішними лущильниками або культиваторами-плоскорізами на глибину 12-14 см. У кінці вересня - на початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см, а на грунтах легкого механічного складу - на 20-22 см. Після кукурудзи, перед оранкою поле один-два рази розпушують важкими дисковими боронами для подрібнення післяжнивних залишків. Орють плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. У зоні достатнього зволоження застосовують напівпаровий обробіток.

У південних областях, де можлива вітрова ерозія, основний обробіток ґрунту проводять ґрунтозахисними знаряддями. Після стерньових попередників грунт обробляють бороною БИГ-3, після цього проводять розпушування ґрунту культиваторами - плоскорізами на глибину 10-12 см., а потім глибоке рихлення КПГ-250, КПШ-5 глибиною 25-27 см.  Коли зяб добре вирівняти восени, - весною достатньо провести одну передпосівну культивацію. При не якісному зяблевому обробітку до передпосівної культивації проводять боронування, або ранню культивацію глибиною 8-10 см в агрегаті з боронами.

Передпосівна культивація повинна бути проведена високоякісно глибиною 6-8 см, при вирощуванні гібридів глибина передпосівного обробітку 5-6 см.