6.1.Сутність, класифікація та умови визнання нематеріальних активів в обліку

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи (НА) і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи визначені ПСБО 8 «Нематеріальні активи». Нематеріальний актив — це немонетарний активів, що не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

У бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи, які є сукупністю однотипних за призначенням і умовами використання нематеріальними активами. Облік нематеріальних активів здійснюється в розрізі кожного об'єкта за відповідними групами (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Склад об’єктів нематеріальних активів за групами

Група НА	Склад групи НА
Права користування природними ресурсами	Право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо
Права користування майном	Право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, згідно із земельним законодавством, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо
Права на комерційні позначення	Права на торгові марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо
Права на об'єкти промислової власності	Права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо
Авторське право та суміжні з ним права	Право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо
Інші нематеріальні активи	Інші нематеріальні активи, якими володіє підприємство, такі, наприклад, як права на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо

Переважна більшість об’єктів нематеріальних активів – це права на об’єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 420 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності належать:

1. об'єкти авторського і суміжних прав;

2. об'єкти патентного права;

3. об'єкти правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг (комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення);

4. інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності (наукові відкриття; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні таємниці).

Авторське право та суміжні з ним права

Літературні, музичні та художній твори. Зазначена група об'єктів права інтелектуальної власності охоплює всі твори в галузі літератури, науки й мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, такі як:

• лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

• романи, поеми, статті та інші письмові твори;

• кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії;

• фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії;

• драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

• музичні твори (з текстом або без тексту);

• аудіовізуальні твори;

• твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

• твори ужиткового мистецтва;

• ілюстрації, карти, плани, ескізи й пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

• переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

• збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Комп'ютерна програма. Може бути представлена як набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Підставою для виникнення майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму виникає внаслідок факту її створення, а строки дії таких прав діють ті ж самі, що й для літературних та художніх творів відповідно до законодавства.

Компіляція даних (бази даних) – це сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у т. ч. електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування будуть результатом творчої праці, і складові частини якої доступні індивідуально й можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Майнове право інтелектуальної власності виникає внаслідок факту створення компіляції даних (бази даних). Охорона прав інтелектуальної власності не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції. Строки дії таких прав діють ті ж самі, що й для літературних та художніх творів.

Виконання (публічне виконання). Виконання - це подання того чи іншого твору шляхом декламації, гри, співу, танцю та в інший спосіб. Окремо розглядають також публічне виконання. Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма. До цієї групи належать звукозаписи на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма - це вихідний матеріал для виготовлення її примірників (копій), тому підставою для виникнення майнових прав є факт виробництва фонограми.

Відеограма. До цієї групи об'єктів права інтелектуальної власності належать відеозаписи на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій. Відповідно виникнення майнових прав пов’язано з фактом виробництва відеограми.

Передача (програми) організацій мовлення. Передача (телерадіопередача) – це змістовно за­вершена частина програми ( теле - та радіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана не­залежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт. В свою чергу, програмами є поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач, яка має постійну назву й транслюється організацією мовлення за певною сіткою мовлення.

Права на об'єкти промислової власності

Винахід, корисна модель – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Об'єктом може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології

Промисловий зразок. До даної групи включаються результати творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Компонування (топографи) інтегральної мікросхеми – це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

Раціоналізаторська пропозиція – це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяльності. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

Сорт рослин є окремі групи рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, які незалежно від того, задовольняють вони повністю або ні умовам виникнення правової охорони:

• можуть бути визначені ступенем прояву ознак, що буде результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

• можуть бути відрізнені від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

• можуть розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Порода тварин або цілісна група тварин спільного походження, що склалася під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого розведення "в собі" та вдосконалення, має господарську й племінну цінність, чітку специфічність за типом, кількісними та якісними показниками вовнової, смушкової, м'ясної, молочної, овчинної продуктивності й відтворної здатності.

Комерційна таємниця. До комерційної таємниці відноситься інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових невідома та не легкодоступна для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Права на комерційні позначення

Комерційне (фірмове) найменування. До цієї групи належать найменування, які дають можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Торгова марка (знак для товарів і послуг) – це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляє (надає) одна особа, від товарів (послуг), що виробляють (надають) інші особи. Такими позначеннями, зокрема, можуть бути: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Географічне зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Слід зауважити, що до нематеріальних активів належать не безпосередньо об’єкти інтелектуальної власності, а майнові права на них.

Із визначення нематеріальних активів випливає, що їх можна віднести до категорії активів за умови відповідності таким критеріям як нематеріальність, немонетарність та можливість ідентифікації. Крім цього, згідно п.6 ПСБО 8 нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена (табл. 6.2.)

Таблиця 6.2