4.6. Інвентаризація запасів та облік її результатів

Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку майна, грошових коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їхній фактичній наявності. Інвентаризація проводиться шляхом перепису, перерахування, виміру, оцінювання підрахунку тощо залишків засобів (матеріальних і грошових) у натуральних одиницях виміру і порівняння наявності з даними бухгалтерського обліку.

Залежно від повноти охоплення матеріальних ресурсів інвентаризації бувають повні та часткові. Повною називається інвентаризація, що охоплює всі засоби виробництва, сировину, матеріали тощо. Часткова інвентаризація охоплює один з видів матеріальних цінностей. Зазвичай часткові інвентаризації проводяться для забезпечення достовірності звітних даних, посилення боротьби з перевитратами, для зміцнення фінансової дисципліни.

Для забезпечення достовірності облікової інформації про запаси та з метою контролю за їх збереженням, бухгалтерія повинна виконувати наступні види робіт:

1. Періодичне звіряння даних складського і бухгалтерського обліку запасів. Для цього бухгалтер перевіряє відповідність натуральних показників запасів по кожному найменуванню, зазначеному в оборотно-сальдовій відомості по відповідних субрахунках, і в регістрах складського обліку запасів, які заповнює матеріально відповідальна особа. Періодичність такої перевірки визначається підприємством самостійно і регламентується розпорядженням керівника.

Виявлені розбіжності між даними складського і бухгалтерського обліку після з'ясування причин усуваються. Таким чином контролюється взаємозв'язок обліку запасів у місцях зберігання і в бухгалтерії.

2. Перевірка відповідності облікових залишків запасів і фактичної наявності запасів за даними інвентаризації. Періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством. На вітчизняних підприємствах проведення інвентаризації запасів є обов'язковим, зокрема:

• перед складанням річної бухгалтерської звітності;

• при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

• у разі встановлення фактів крадіжок або псування цінностей;

• у випадку техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха;

• за приписом судово-слідчих органів;

• у разі ліквідації підприємства.

Порядок проведення інвентаризацій визначено Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

Відповідальність за проведення інвентаризації покладається на керівника підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення в стислі терміни, визначити об'єкти, терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Для проведення інвентаризації на підприємстві на підставі наказу керівника створюється інвентаризаційна комісія. У ході інвентаризації здійснюється звірка фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку.

Після завершення інвентаризації комісія передає до бухгалтерії перший примірник інвентаризаційного опису запасів. Бухгалтерія перевіряє правильність складання інвентаризаційного опису і визначає результати інвентаризації по кожному найменуванню, сорту, ціні запасу; для цього звіряють облікові залишки запасів у оборотно-сальдовій (або сальдовій) відомості по відповідних субрахунках з фактичними запасами згідно з даними інвентаризаційного опису, а виявлені розбіжності (нестачі або надлишки запасів) записують до звіряльної відомості; цей документ є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

За результатами інвентаризації запасів складається наступна кореспонденція рахунків:

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано надлишки запасів, виявлених при інвентаризації	Відповідні рахунки обліку запасів (20, 22, 28)	719 «Інші доходи операційної діяльності»
2	Виявлено нестачі та втрати від псування запасів в результаті інвентаризації *	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	Відповідні рахунки обліку запасів
	Відкореговано суму податкового кредиту з ПДВ, що відноситься до суми нестачі запасів (тільки по запасах, при придбанні яких було визнано податковий кредит з ПДВ)	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
	Одночасно зарахована на позабалансовий рахунок балансова вартість списаних сум нестачі та втрат від псування запасів до прийняття рішення про конкретних винуватців
3	Визнано дохід в сумі, що належить до відшкодування винними особами нестач та втрат від псування запасів**	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
	нарахована сума податків та платежів за операцією	716 "Відшкодування раніше списаних активів"	641 «Розрахунки за податками»
	Одночасно списані з позабалансового рахунку суми нестач та втрат від псування запасів, що належать до відшкодування винуватцями	На позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" здійснюється запис про зменшення сум невідшкодованих нестач і втрат від псування

*Якщо виявлена нестача запасів, при придбанні яких визнавався податковий кредит з ПДВ, необхідно провести корегування цього показника на суму ПДВ, яка відноситься до вартості нестачі запасів. В бухгалтерському обліку на суму коригування ПДВ робляться записи:

Дебет	641	«Розрахунки за податками»	«сторно»
Кредит	631	«Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
Дебет	947	«Нестачі і втрати від псування цінностей»
Кредит	631	«Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Сума нестачі запасів, по якій винна особа не встановлена, списується на зменшення фінансового результату:

Дебет	791	«Результат операційної діяльності»
Кредит	947	«Нестачі і втрати від псування цінностей»

**У випадку встановлення осіб, винних у псуванні або нестачі, їм пред'являється претензія на відшкодування суми втрат. Розмір збитку від нестачі, що підлягає стягненню з винної особи, розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. за № 116. Відшкодування нестачі здійснюється шляхом внесення винною особою грошових коштів до каси підприємства чи шляхом утримання суми нестачі із нарахованої оплати праці. На фінансовий результат діяльності підприємства буде віднесено:

1. сума відшкодування нестачі, зменшена на суму, що підлягає сплаті до бюджету відповідно до Порядку № 116 (Дебет субрахунку 716 Кредит субрахунку 791 «Результат операційної діяльності»;

2. сума нестачі запасів (Дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» Кредит 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»