Перелік основних законодавчих та нормативних документів, які формують методологічне забезпечення обліку дебіторської заборгованості:

1. Господарський кодекс України - Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 - ІV.

2. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

3. Інструкція № 69 — Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69.

4. Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р.

6. Митний кодекс — Митний кодекс від 13.03.2012 № 4495-VI.

7. Податковий кодекс України — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

8. П(С)БО 2 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.

9. П(С)БО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. №237.

10. П(С)БО 13 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559.

11. П(С)БО 14 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181.

12. П(С)БО 18 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205.

13. П(С)БО 21 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193.

14. П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39.

3.1. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами є юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

При цьому економічну вигоду для підприємства забезпечує одержання від дебіторів грошових коштів чи інших активів в погашення дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги тощо.

Для цілей бухгалтерського обліку дебіторську заборгованість класифікують насамперед за терміном ії погашення.

За терміном погашення розрізняють поточну та довгострокову дебіторську заборгованість. До поточної дебіторської заборгованості відносять суму дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Класифікація дебіторської заборгованості для цілей бухгалтерського обліку наведена на рис.3.1.

Дебіторська заборгованість

Поточна дебіторська заборгованість	Короткострокові векселі одержані Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги Дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків) Інша поточна дебіторська заборгованість (з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо)
Довгострокова дебіторська заборгованість	Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду Довгострокові векселі одержані Інша дебіторська заборгованість

Рис. 3.1. Класифікація дебіторської заборгованості для цілей бухгалтерського обліку

В цій класифікації окрім терміну погашення дебіторської заборгованості представлено класифікацію дебіторської заборгованості також за об’єктами, щодо яких вона виникла.

Важливе значення має також класифікація поточної дебіторської заборгованості за можливістю ії відшкодування:

• дебіторську заборгованість, строк оплати якої за договором ще не настав, можна вважати надійною. Крім того, до цієї заборгованості відносять заборгованість дебіторів, яка забезпечена заставою, запорукою чи банківською гарантією;

• дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником визнають сумнівною. Це заборгованість, яка не погашена дебітором у відповідний термін та не забезпечена, але по якій все ж таки зберігається вірогідність погашення.

• дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності визнають безнадійною.

Дебіторська заборгованість повинна бути не тільки обґрунтовано класифікована в бухгалтерському обліку, а й правильно оцінена.

В обліку при визнанні дебіторської заборгованості ії оцінюють за первісною вартістю.

Первісна вартість дебіторської заборгованості дорівнює ії сумі на день виникнення боргу у відповідності до умов договору.

До підсумку балансу відповідні види дебіторської заборгованості включають чи за первісною вартістю, чи за чистою реалізаційною вартістю, чи за справедливою вартістю, чи за теперішньою вартістю.

При цьому за чистою реалізаційною вартістю на дату балансу оцінюють поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – це сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів, для визначення якого складається спеціальний розрахунок.

За справедливою вартістю на дату балансу оцінюють дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом, крім дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу.

Теперішня вартість дебіторської заборгованості – це ії дисконтована величина чи поточна вартість майбутнього платежу. За теперішньою вартістю оцінюють тільки довгострокову дебіторську заборгованість, на яку нараховуються проценти. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.