3.1 Заходи по техніці безпеки при експлуатації електромережі напругою до 1000 в і вище
Електричний струм проходячи через тіло людини завдає термічної, електролітичної та біологічної дії.
Термічна дія струму виражається в опіках окремих частин тіла, нагріванні
крові, судин, нервів.
Електролітична – в розкладанні крові та інших органічних речовин.
Біологічна дія струму виражена у збудженні живих тканин організму, що супроводжується скороченням м’язових тканин, в тому числі серця.
Види уражень від дії електричного струму ділять на електричні травми та електричні удари.
Фактори, що впливають на наслідок ураження електричним струмом:
- сила струму;
- час проходження через організм;
- напруга, частота;
- опір тіла людини;
- шлях протікання струму через тіло людини;
- фізичний стан людини;
- умови навколишнього середовища.
Основні причини нещасних випадків ураження електричним струмом:
Раптові дотики або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;
Поява напруги на металевих конструкціях електроустановок, які не знаходяться під напругою в нормальному режимі роботи (кожухи, огородження);
Поява напруги на відключених струмоведучих частинах на яких виконуються ремонтні чи монтажні роботи;
Виникнення крокової напруги на поверхні землі (замикання на землю, несправність у роботі захисного заземлення).
Основні способи захисту від струму:
Забезпечення недосяжності струмоведучих частин від раптового доторкання.
Усунення небезпеки ураження при появі напруги на корпусі або частинах електрообладнання через захисне заземлення, занулення, відключення.
Використання спеціальних електрозахисних засобів.
Організація безпечної експлуатації електроустановок.
Недосяжність струмоведучих частин електроустановок від раптового доторку може бути забезпечена:
Ізоляцією струмоведучих частин;
Розташуванням на недоступній висоті;
Огородженням та інше.
Ізоляція струмоведучих частин має основну функцію – протидіяти протіканню струму небажаним шляхом. У той же час вона забезпечує захист від раптового доторку до струмоведучих частин.
Огородження струмоведучих частин може бути передбачено конструкцією електроустаткування.
При спорудженні електроустановок коли провода та шини, а також прилади та апарати, що мають незахищені струмоведучі частини, монтуються в спеціальні
шафи, камери.
До технічних засобів і заходів захисту від ураження електричним струмом належать: мала напруга, ізоляція струмоведучих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна); забезпечення недосяжності неізольованих струмоведучих частин; захисне заземлення; занулення; захисне відключення; вирівнювання потенціалів; електричне розділення мереж; компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні улаштування; попереджуюча сигналізація; блокування; знаки безпеки; засоби захисту; запобіжні пристосування та інше.
До організаційних заходів по забезпеченню електробезпеки під час експлуатації електроулаштувань належать: призначення осіб, відповідальних за організацію і виконання робіт; документальне оформлення завдання на проведення робіт (наряд, розпорядження із записом у відповідний журнал, у порядку тривалої експлуатації з наступним записом у визначений журнал); допуск до проведення робіт; нагляд за працюючими під час виконання робіт, переведень на інші робочі місця і закінчення робіт.
Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою. Застосовується при напрузі змінного струму 380 В і вище, а постійного – 440 В і вище у всьому електроустаткуванні.
Захисне занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним проводом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.
Захисне відключення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроулаштування при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.