Вступ
Електроенергетика – галузь промисловості, яка забезпечує електрифікацію господарства та побутові потреби населення на основі виробництва й розподілу електроенергії.
Електроенергетика посідає провідне місце в енергетиці країни. Вона є матеріальною основою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці в усіх галузях суспільного виробництва. На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.
Електроенергетика це основа розвитку економіки країни. Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових промислових вузлів.
Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.
Структура енергетики України
Енергетика є однією з провідних галузей промислового комплексу України. Важлива складова енергетики – електроенергетика, основа діяльності якої визначається Законом України «Про енергетику» від жовтня 1997 року. Цей закон визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в електроенергетиці країни і регулює відносини пов’язані з виробництвом, передачею, розподіленням, постачанням і використанням електричної енергії споживачами. Органом державного регулювання є Національна комісія регулювання електроенергетики України.
Виробництво, передача і розподіл електричної і теплової енергії зосереджено в енергетичних компаніях:
Державне підприємство «Національна економічна компанія Укренерго» з магістральними мережами 750, 330 і 220 кВ;
Державне підприємство «Енергоринок», що визначає механізм функціонування оптового ринку електричної енергії в нашій країні;
Енергогенерувальні компанії;
Енергопостачальні компанії;
Єдина централізована диспетчерська система управління виробництвом, передачею і розподілом електричної енергії.
Сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі, розподілу і споживання електричної і теплової енергії утворюють об’єднану енергетичну систему України.
Система електропостачання відноситься до однієї з найважливіших підсистем.
Вона повинна мати такі системні властивості: надійність, безпека, довговічність, повинна забезпечувати електромагнітну сумісність електроприймачів. Усі вказані властивості забезпечуються при суровому дотриманні вимог поданих в правилах, інструкціях і нормах двох основних документів:
«Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ).
«Правила користування електроенергією».
1. Загальна частина
1.1. Характеристика підприємства і споживачів електричної енергії.
Характеристика «Центрального гірничо-збагачувального комбінату»
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Кривий Ріг) – складний промисловий комплекс, що спеціалізується на видобутку, переробці та випуску сировини для чорної металургійної промисловості – обкотишів та залізорудного концентрату. Це – гігантське підприємство зі складною інфраструктурою. Корпуси і фабрики комбінату розкинулися на площі більш ніж 6 тисяч гектарів.
Історія комбінату розпочалася у 1954 році з видання Постанови Ради Міністрів СРСР «Про проектування та будівництво Центрального гірничо-збагачувального комбінату». У 1957 році було відвантажено перший кубометр ґрунту з Глеюватського родовища, а в 1961 році комбінат вже видав перші тонни концентрату. Наступним кроком розвитку став випуск в 1967 році першої партії обкотишів новозбудованою експериментальною фабрикою огрудкування. ЦГЗК був і залишається дослідницькою базою та творчою лабораторією передових технологій гірничої науки.
Промисловий комплекс ЦГЗК має у своєму складі родовища відкритого та підземного видобутку залізистих кварцитів, переробний цикл у складі дробильної, збагачувальної фабрик та фабрики огрудкування, підрозділи технологічного автомобільного та залізничного транспорту, ремонтні цехи та інші структури, що забезпечують ритмічність роботи головних цехів. Сировинна база Центрального гірничо-збагачувального комбінату представлена кар'єром №1 (Глеюватське родовище), Кар'єром №3 (Петровське родовище) та кар'єром №4 (Артемівське родовище). Загальні запаси сировини оцінюються 463 млн. тонн магнетитових кварцитів.
Основна продукція комбінату – залізорудний концентрат (вміст заліза на рівні 66,3-68%), офлюсовані обкотиші (вміст заліза 59,9%) та нефлюсовані обкотиші (вміст заліза 63,5%). У 2002 році комбінат виготовив 4 116,2 тис.тон концентрату (102% від запланованого) та 1 883,4 тис.тон обкотишів (100,5% від
запланованого). ЦГЗК також реалізує програму повторного збагачення відходів для отримання залізорудного концентрату (вміст заліза 65%).
Продукція комбінату має найвищий рівень якості серед вітчизняних
підприємств та високо цінується на ринку України та за кордоном. Серед споживачів продукції ЦГЗК – металургійні підприємства Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, вітчизняні меткомбінати Кривого Рогу, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Єнакієвого, Маріуполя, Алчевська та Донецька.
Гордістю Центрального гірничо-збагачувального комбінату є робітничий колектив, у лавах якого зараз майже 8 тисяч робітників. Добра репутація підприємства та висока якість продукції – це доробок команди професіоналів, які дорожать позицією ЦГЗК на конкурентному ринку збуту.
Відомо, що видобуток руди шкодить навколишньому середовищу. Завдання ЦГЗК – мінімізувати цю шкоду. Комбінат використовує замкнений технологічний цикл, що унеможливлює забруднення водних артерій Кривбасу технічними водами; сховище відходів ЦГЗК через вдале розташування та надійність гідроконструкцій визнано кращим в Україні за екологічними
показниками та безпекою експлуатації. На комбінаті також другий рік
реалізовують екологічну програму «Оазис», зміст якої полягає у рекультивації земель законсервованого кар’єру №2.