
- •Поняття та види суб’єктів господарських відносин.
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
- •Суб’єкти господарювання як учасники господарських відносин.
- •Поняття та теорії юридичної особи.
- •5,6,7 Cтворення господарської організації.
- •Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання в Україні.
- •Правосуб’єктність субє’ктів господарювання.
- •Найменування та місцезнаходження господарської організації.
- •Поняття та види відокремлених підрозділів господарської організації в Україні.
- •Підстави припинення суб’єктів господарювання.
- •Добровільне, примусове та добровільно-вимушене припинення суб’єктів господарювання.
- •1) Добровільне;
- •2) Примусове.
- •Реорганізація як спосіб припинення господарської організації.
- •Ліквідація як спосіб припинення господарської організації.
- •Правове становище приватних підприємств
- •Правове становище державних унітарних підприємств.
- •Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств.
- •Правове становище казенних підприємств.
- •Правове становище комунальних унітарних підприємств.
- •Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій в Україні.
- •Правове становище іноземних підприємств
- •Поняття та класифікація господарських товариств.
- •Склад та правовий режим майна господарського товариства
- •35. Управління господарським товариством
- •Правове становище акціонерних товариств.
- •Типи акціонерних товариств
- •Порядок управління акціонерним товариством.
- •Правовий режим акцій.
- •Придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства
- •Порядок управління товариством з обмеженою відповідальністю.
- •Поняття товариства з додатковою відповідальністю
- •Поняття повного товариства
- •Правове становище командитного товариства
- •48) Кооперативи
- •50. Кооперативне об'єднання
- •51. Виробничий кооператив
- •55. Сільськогосподарські виробничі кооперативи
- •57. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
- •58. Споживче товариство та його створення
- •59. Спілки споживчих товариств
- •71. Органи державної влади як суб’єкти організаційно-господарських повноважень.
- •72. Відносини суб'єктів господарювання з органами місцевого самоврядування
- •73) Правовий статус фермерських господарств.
- •78) Фондова Біржа
- •80. Створення кредитної спілки
- •81. Торгово-промислова палата
- •82. Торгово-промислова палата україни
Правосуб’єктність субє’ктів господарювання.
Правоздатність СГВ - здатність суб'єкта мати права та обов'язки, які не встановлені для нього чинним законодавством, але виявляються необхідними для здійснення його завдань, функцій і законних інтересів. Господарська правоздатність є індивідуальною для кожного суб'єкта господарювання і виникає завдяки законодавчо встановленому загальнодозвільному принципу регулювання правосуб'єктності: дозволено все, що спеціально не заборонено чи спеціально не приписано законодавством, не завдає шкоди довкіллю, не порушує права та законні інтереси інших учасників суспільних відносин.
Відповідно до ст. 92 ЦК України здатність юридичної особи набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, називається цивільною дієздатністю юридичної особи.
Деліктоздатність — це здатність суб'єкта господарювання нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень.
Найменування та місцезнаходження господарської організації.
1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
6. Найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних товариств і командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості. Найменування господарського товариства не може вказувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова "виробничий кооператив" або "кооперативне підприємство".
Місцезнаходження юридичної особи
1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Поняття та види відокремлених підрозділів господарської організації в Україні.
Право на відкриття філій, представництв та інших відокремлених підрозділів є одним з найважливіших прав, наданих законодавством юридичним особам. Воно, наприклад, закріплено в Законі України “Про господарські товариства” (ст. 9) тощо.
Відокремленими підрозділами (структурними одиницями) є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій. Вони можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку.
Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарської організації діють на підставі положення, затвердженого цією організацією.
Згідно зі ст.95 Цивільного кодексу України, філія — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину його функцій.
Представництво — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ст.95 ЦК).
Філії і представництва мають як подібні, так і відмінні риси.
По-перше, у філій і представництв подібне те, що вони є розташованими поза місцезнаходженням юридичної особи його відокремленими підрозділами, самі не будучи юридичними особами.
Отже, вони не мають права від свого імені здійснювати ті або інші дії, а можуть це робити тільки від імені тієї юридичної особи, що створила їх.
По-друге, і філії, і представництва не володіють необхідним для юридичних осіб ступенем майнової відокремленості. Вони наділяються майном, необхідним для здійснення ними діяльності, юридичною особою, що створила їх, що відображається не на самостійному, а на окремому балансі.
По-третє, зближає філії і представництва і те, що вони повинні бути зазначені в статуті юридичної особи, що створила їх, діють на підставі Положення про філію (представництво), що затверджується юридичною особою, а їхні керівники призначаються цією самою юридичною особою і діють на підставі довіреності.
Незважаючи на значну подібність, філії і представництва мають істотні відмінності за характером виконуваних ними дій (функцій). Філії мають право вчиняти всі ті дії (або їх частину), що здійснює відповідно до установчих документів юридична особа, яка їх створила. Наприклад, філія банку має право здійснювати банківські операції в межах, зазначених у Положенні про філію. Перелік таких дій визначається в Положенні про філію, але їхнє коло не може бути ширшим за те, що зазначене у предметі діяльності самої юридичної особи, тобто в межах її правоздатності.
На відміну від філій представництва не мають права виконувати фактичні дії, а їх компетенція обмежується лише юридичними діями — укладення контрактів, захист інтересів юридичної особи тощо. Наприклад, на відміну від філій комерційного банку його представництво не має права виконувати банківські операції, а може лише представляти інтереси банку поза його місцезнаходженням (наприклад, пропагувати послуги свого банку серед потенційних клієнтів) і захищати їх.
Для здійснення діяльності керівники філій і представництв наділяються генеральною (загальною) довіреністю, згідно з якою вони мають право укладати угоди від імені юридичної особи, що створила їх, у межах наданих їм повноважень.
Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.