45. Спрощена система оподаткування суб'єкта малого підприємництва.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:

- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

- юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є  платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

• податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа вибрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

• податку на прибуток;

• податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

• плати (податку) за землю;

• збору за спеціальне використання природних ресурсів;

• збору до Державного інноваційного фонду;

• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збору на обов'язкове соціальне страхування;

• комунального податку;

• податку на промисел;

• збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;

• внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

• плата за патенти згідно із Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

46. Плата за землю. Порядок сплати.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: 1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня  і не пізніше 20 лютого поточного року подають до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.        

Разом з декларацією подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.  

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов»язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Права податкових інспекцій.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов’язків надаються такі права:

• проводити перевірки платників податків (крім НБУ);

• виявляти наявність свідоцтв про Державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;

• одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

• викликати посадових осіб, громадян з метою отримання інформації про джерела доходів, методику обчислення і терміни сплати податків, інших платежів;

• здійснювати перевірку достовірності інформації, отриманої від посадових осіб та громадян з питань оподаткування;

• одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції;

• вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

• вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

• зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

• користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом;

Крім того, співробітники податкової міліції мають право безперешкодно заходити у будь-який час доби на територію і до приміщень ю/о (в тому числі митниць) й оглядати їх. На такі дії вони можуть іти з метою припинення злочину чи в процесі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, в період стихійного лиха або інших надзвичайних подій.