2.1 Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно –вишукувального інституту.

З метою узагальнення і розуміння природи інтелекту працівників проектно- вишукувального інституту , я застосувала інтелектуальний тест Айзенка.

Етапи дослідження

Назва етапу : Підготовчий – вивчення і теоретичний аналіз сучасної психологічної літератури з питання сучасні погляди на інелект українських вчених, Експерементальний – підбір груп дослідження . проведення пілотажного дослідження працівників проектно вишукувального інституту Завершальний – узагальнення результатів теоретичного і практичного дослідження. Кількість обстежуваних: 1 дослідник 20 досліджуваних 20 досліджуваних

Для того щоб вибрати групу досліджуваних я оцінила сучасний менталітет і нтелект України було виявлено такі дані -Узв'язку з тривалою соціально-економічною кризою в Україні, яка затягнулася більше, ніж на десятиліття, дослідження суспільного економічного менталітету і суспільного економічного інтелекту надзвичайно актуальне: саме завдяки останнім можна суттєво активізувати економічне життя в країні.

Суспільний економічний менталітет ми розуміємо як вміння частини суспільства чи суспільства загалом мислити економічно, тобто вміти адекватно оцінювати економіку (наприклад, економіку регіону, держави), доходити логічних висновків, умовиводів про її стан крізь призму існуючих правил, норм і законів господарювання.

Наголосимо, що тільки завдяки суспільному економічному менталітету можна формувати суспільний ментальний економічний простір регіону, держави, тобто такий суб'єктивний діапазон відображення реального економічного світу населенням досліджуваного територіального утворення, в межах якого можливі різні уявні переміщення економічних об'єктів, явищ, процесів. Цей суспільний ментальний економічний простір формується внаслідок відображення реального економічного світу засобами масової інформації, у тому числі міжнародною інформаційною системою Internet, науковими економічними публікаціями тощо.

Сучасний суспільний ментальний економічний простір України можна охарактеризувати як деформований, нестійкий, неповноцінний. Це зумовлюється такими причинами:

— реальні трансформаційні процеси перехідної економіки, які дуже часто не відповідають тим, що мають місце у програмних документах, і є надзвичайно суперечливими, провокують появу деформованих ментальних економічних структур; під ментальними економічними структурами загалом ми розуміємо психічні утворення, які в умовах пізнавального контакту етносу (соціуму) з довкіллям забезпечують поступання інформації про економічні події, явища та процеси, можливість перероблення цієї інформації, управління процесами перероблення інформації завдяки вибірковості інтелектуального відображення; отже, деформовані ментальні економічні структури — це такі психічні утворення, що є відображеннями реальності, яка неадекватна економічній дійсності; серед прикладів деформованих ментальних економічних структур можна назвати: "В Україні неможливо досягти самореалізації в сфері бізнесу", "В Україні невигідно займатися підприємництвом", "Україна — бідна країна" та ін.;

— боротьба інших країн світу за можливість контролювати економіку України зумовлює насичення її інформаційного простору фальшивими даними про економічну ситуацію в країні з метою створення дезатрактивних суспільних ментальних репрезентацій економічних об'єктів, явищ, процесів, тобто непривабливих актуальних образів останніх;

— надмірний розвиток тіньової економіки підсилює деформованість ментальних економічних структур елементами нестійкості, неповноцінності: вони не дають навіть приблизної уяви про загальний обсяг фактичної економічної діяльності, справжні економічні результати цієї діяльності тощо.

Все це гальмує розвиток в Україні підприємництва — ініціативної, самостійної, здійснюваної від свого імені, на власний ризик, під свою відповідальність діяльності громадян, спрямованої на систематичне отримання доходу, прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання послуг, без чого неможливо побудувати ефективне суспільство. Адже деформований, нестійкий, неповноцінний ментальний економічний простір України виступає потужним негативним фактором розвитку підприємницьких здібностей підприємців. Це означає, що особи, котрі займаються підприємництвом" не можуть сформувати повноцінний набір якостей, вмінь, здібностей, що дають їм змогу знаходити і використовувати краще поєднання ресурсів для виробництва, продажу товарів, приймати розумні, послідовні рішення, створювати і застосовувати новинки, виправдано ризикувати.

Суспільний економічний менталітет і суспільний економічний інтелект безумовно мають відмінності в розрізі регіонів. Спробуємо дати порівняльну оцінку рівня розвитку суспільного економічного менталітету та суспільного економічного інтелекту в розрізі регіонів України. З цією метою виведемо інтегральний індекс на основі врахування низки показників, серед яких — порівняльна оцінка розвитку підприємництва в розрізі регіонів України. Названі деформовані суспільні ментальні економічні структури засвідчують, що для розрахунку відносного стосовно середньоукраїнського рівня розвитку суспільного економічного менталітету необхідно використати сальдо міждержавної міграції. Саме ці показники виокремлюють групу населення, невдоволеного можливостями самореалізації в Україні у сфері бізнесу та в інших сферах. Цікаво, що за даними найрізноманітніших соціологічних опитувань, цією верствою населення на перший план як головний аргумент завжди висувається набагато вищий рівень доходів, який би вона могла мати в інших розвинутих країнах світу за ту саму роботу, що виконує в Україні. Аналіз сальдо міждержавної міграції засвідчив: таким найвищим абсолютним показником виділяються Автономна Республіка Крим, Херсонська та Запорізька області.

Ментальний економічний досвід, тобто система інтелектуальних ресурсів, зумовлених особливостями пізнавального відношення суб'єкта до господарювання і характер відтворення дійсності в індивідуальній та суспільній свідомості, який був отриманий населенням різних регіонів у період існування колишнього Радянського Союзу, виробив ще й такі деформовані ментальні економічні структури: "Якщо вони (владні ограни) думають, що нам платять, то нехай думають, що ми (народ) працюємо", "Хіба це зарплата?", "Краще вдома полежати, ніж задурно працювати". Саме набутий ментальний економічний досвід став вирішальним фактором стрімкого поширення офіційно зареєстрованого безробіття в сучасній Україні. Зауважимо, що при цьому, очевидно, варто задуматися, чи можна вважати безробітним того, хто має землю (принаймні, понад 0,06 га) і можливість використовувати продукти для власних потреб, вирощені на цій землі. На нашу думку, показник безробіття слід вважати таким, що понижує відносний рівень розвитку суспільного економічного менталітету і в країні загалом, і в розрізі її регіонів. У такому плані найбільше вирізняються Івано-Франківська, Чернігівська та Волинська області.

При розрахунку названого інтегрального індексу враховані й такі показники, як кількість випускників вищих навчальних закладів економічних спеціальностей, вертикальна мобільність трудового потенціалу та ін.

Отримані показники дали змогу виділити регіони з такими рівнями розвитку суспільного економічного менталітету: надзвичайно високим, дуже високим, високим, середнім, низьким, дуже низьким, критичним (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Групування областей України за рівнем розвитку суспільного економічного менталітету

Рівень розвитку суспільного економічного менталітету	Показники відкоригованого інтегрального індексу (Ів)	Назви областей, міст загальнодержавного значення
Надзвичайно високий	понад 3,91	м. Київ
Дуже високий	1,51—1,60	Миколаївська, Львівська обл.
Високий	1,21—1,50	Закарпатська, Харківська, Херсонська обл., м. Севастополь
Середній	0,61—1,20	Запорізька, Полтавська, Кіровоградська, Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська обл., Автономна республіка Крим
Низький	0,31—0,60	Київська, Черкаська, Івано-Франківська, Одеська обл.
Дуже низький	0,01—0,30	Чернігівська, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська, Вінницька, Волинська обл.
Критичний	нижче 0,00	Сумська, Тернопільська обл.

Отримані та надані у таблиці результати можуть бути відкориговані, якщо при розрахунку інтегрального індексу будуть враховані ще й інші якісні показники: соціальна напруга, якість життя населення тощо. Однак справа не стільки в необхідності отримання точніших результатів, скільки в очевидній наявності надзвичайно широкого діапазону показників, що відображають рівень розвитку суспільного економічного менталітету в розрізі регіонів України. Це засвідчує необхідність реалізації на рівні держави негайних серйозно продуманих і науково обґрунтованих заходів, спрямованих на ліквідацію деформованості суспільних ментальних економічних структур, а також на розвиток індивідуального та суспільного економічного мислення через організацію наукових семінарів, спеціальних передач у ЗМІ та ін. Без таких заходів буде проблематичним подальший інтенсивний розвиток суспільного інтелекту. Для того, щоб створювати нове і швидко впроваджувати створене в життя, необхідний належний рівень розвитку суспільного менталітету. Інновації активніші в межах областей з вищим інтегральним показником розвитку суспільного економічного менталітету. Це засвідчують, наприклад, дані про створення бізнес-інкубаторів.

Зазначимо, що в областях з вищим інтегральним показником розвитку суспільного економічного менталітету працює більша кількість наукових кадрів, осіб з вищою освітою та ін. Саме вони належать до числа детермінантів рівня розвитку суспільного інтелекту загалом та економічного зокрема. В таких областях у структурі трудового потенціалу виділяється інтелектуальна складова, яка має більшу питому вагу, ніж в інших областях. Крім того, це засвідчує вищу інтенсивність процесу соціалізації саме в таких областях.

Як підсумок — в Україні необхідно активізувати дослідження, спрямовані на вивчення суспільного менталітету та суспільного інтелекту, причому такі дослідження необхідні не лише у межах суспільної (соціальної) географії й у межах інших наук, наприклад, у царині регіональної економіки та регіональної соціальної географії.

Суспільно-географічні (соціально-географічні) дослідження суспільного менталітету та суспільного інтелекту повинні вивчатися у таких напрямах: по вертикалі (в межах територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня), по горизонталі (в розрізі ТС/С одного й того самого ієрархічного рівня, наприклад, львівський суспільний менталітет і одеський суспільний менталітет, галицький суспільний інтелект і волинський суспільний інтелект), а також як системне явище, що має складну структуру (суспільний економічний менталітет, суспільний політичний менталітет, суспільний соціальний менталітет, суспільний культурний менталітет та ін.).

Дуже важливо сконцентрувати зусилля вчених, фахівців, управлінців на формування прогресивних суспільних ментальних структур, у тому числі політичних, економічних і, безумовно, соціальних. Все це повинно стати потужною основою для перспективного зростання і суспільного менталітету, і суспільного інтелекту, що сприятиме підвищенню рівня життя населення регіонів, країни, зміцненню економічної безпеки держави, інтеграції України на рівних правах з іншими країнами у світовий економічний простір.

Отже, для суспільного розуму та суспільного інтелекту кожного з регіонів властивий специфічний набір соціально-географічних ознак, які визначають формування і розвиток різних регіональних суспільних сфер, у тому числі й соціальної.

Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму і суспільного інтелекту належить до фундаментальних у регіональній соціальній географії, мі розвитку повинні бути присвячені подальші дослідження в XXI ст. у межах цієї галузі знань.

Тому я вибрала Проектно –вишукувальний інститут міста Києва.

Інститут « КИЇВДІПРОТРАНС » заснований в 1930 році.   Поле основної діяльності Інституту : проектні роботи та менеджмент проекту , інжинірингові , консалтингові та інформаційні послуги в галузі транспортного будівництва.   Інститут виконує економічні , геодезичні та інженерно -геологічні вишукування , техніко -економічне обгрунтування інвестицій та комплексне робоче проектування :   - Залізниць , станцій , під'їзних шляхів ; - Автомобільних доріг; - Технологічних споруд транспорту , їх ремонту та сервісного обслуговування; - Транспортних штучних споруд (мости , шляхопровідні розв'язки , тунелі) ; - Цивільних споруд (вокзали , готелі, об'єкти торгівлі , житлові будинки ) ; - Інфраструктури залізниць: пристроїв електропостачання , автоматики , телемости - Ханик і зв'язку; - Природоохоронних технологій .   Інституту « КИЇВДІПРОТРАНС » належать роботи фундаментального значення в галузі залізничного транспорту :   - Схеми розміщення і розвитку на мережі залізниць основних сортувальних , прикордонних , пасажирських , вантажних і Предпортовий станцій; - Генеральні схеми розвитку найважливіших залізничних вузлів Києва , Львова , Одеси , Чопа , Бреста , Челябінська, Єкатеринбурга , Ургала та інших .   До унікальних інженерним і архітектурним спорудам , побудованим за проектами Інституту « КИЇВДІПРОТРАНС » , відносяться:   - Залізничні вокзали у мм. Києві , Львові , Одесі, Чернігові , Вінниці, Житомирі , Черкасах , Тернополі , Кишиневі , Бресті , Гомелі , Челябінську , Барнаулі , Магнітогорську та інших містах ; - Залізничний комплекс поромної переправи на Чорному морі Іллічівськ - Варна ; - Розвідний автодорожній міст в м. Миколаєві з найбільшим в Європі поворотним прольотом довжиною 134 м; - Пункти перестановки вагонів з широкої колії ( 1520 мм країн СНД) на західноєвропейську ( 1435 мм) у містах Чоп , Есень   Інститут , за його робіт , знають у багатьох країнах світу: Китаї, Польщі , Югославії , Болгарії , Румунії , Сирії , Кубі , Лівії. Державним комітетом будівництва , архітектури та житлової політики України Інститут названий головним інститутом України з проектування залізничних станцій і вузлів.