3.3. Шляхи вдосконалення національної грошової системи в Україні

На сучасному етапі розвитку, грошова система України, без сумніву, є регульованою системою ринкового зразка. Цьому сприяли істотні ринкові перетворення в економічній системі України: приватизація засобів виробництва, демонополізація економіки та лібералізація економічних відносин, зокрема ціноутворення кредитних, валютних та зовнішньоекономічних відносин тощо.

Найзагальнішою і водночас найскладнішою проблемою успішного функціонування будь-якої повноцінної національної валюти є проблема конвертованості. У процесі підготовки грошової реформи в Україні було опрацьовано кілька варіантів запровадження конвертованості національної валютної одиниці. Не менш важливим для повноцінного функціонування валюти є вибір нею валютного курсу. Світова практика підтверджує, що існують дві основні системи взаємодії національних валют: Система взаємовідносин, що базується на механізмі фіксованих валютних курсів, яку ще називають сильним варіантом валютної угоди; Взаємодія валют на основі плаваючих валютних курсів, (які) або так звана валютна угода слабкого типу [18,85с. ].

Багато труднощів в економічному будівництві виникає через недосконалу грошову систему, будівля якої недовершена. Одна з найгостріших проблем української економіки – це платіжна криза, яка спотворила та зробила ненадійним відносини між підприємствами. Величезні капітали, які через інвестиції повинні рухати виробництво, консервуються в боргах і перебувають у бездіяльному стані. У країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства не мають жодної мороки зі стягненням грошових сум з покупців їхньої продукції. Як тільки згідно з договором підприємства відвантажили продукцію покупцями, вони передають документи в банк і перекладають на нього всі турботи щодо отримання грошей. У тому випадку, коли підприємства застосовують факторинг, тобто продають борги покупців їхньої продукції комерційним банкам чи факторинговим конторам, вони платять за послуги банків 1-2%, а в Україні – 80% чи навіть 300%. І грошовий капітал у них здійснює 200-300 оборотів за рік, а не 10, як у нас. [19, c. 95 ]

Попри те, що в Україні, як і в усьому світі, функціонує кредитна грошова система, боргам, за нашим законодавством, не надано майнових прав. Через це підприємства не можуть перетворити їх у гроші, що й зумовлює руйнівну платіжну кризу.

В Україні ж визначено, що розрахунки повинні здійснюватися лише живими грішми і передусім готівкою, рух якої між підприємствами не відображається у звітах, а тому операції з нею не оподатковуються і є безконтрольними. Через недосконалість системи платежів у розрахунки вкладаються величезні грошові капітали – десятки мільярдів гривень, які мають скеровуватися в інвестиції. Капіталовкладення за рахунок внутрішніх ресурсів підприємств, по суті, згорнуті, цінними методами. На створення грошей на базі векселя, а отже і на рефінансування НБУ комерційних банків під заставу векселів інфляція не поширюється, бо кожній грошовій сумі відповідає певний обсяг товарної маси. Оскільки кредитні грошові зобов’язання доводиться гасити, гроші вилучаються з обігу і не справляють тиску на грошову масу, натомість її штучне звуження душить виробництво, підриває його ринок. Однак, вексель, нажаль, в Україні не набув широкого використання.

Великої шкоди Україні завдає нав’язувана ззовні жорстка монетарна політика. Успішність рекомендацій монетаристів щодо регулювання економіки лише за допомогою кількості грошей не підтверджується ніде у світі. У найбільших країнах Європи темпи зростання грошової маси були значно вищими від рекомендованих ними (3-4% на рік, з урахуванням приросту реального ВВП).

Ще однією проблемою функціонування грошової системи України є інфляція, яка особливо зросла в останні місяці (Додаток Г).

В країні переважає експорт. Так з України вивозиться 60% ВВП, переважно сировина. Країни світу борються за експорт, на якому вони багатіють, а з України вивозяться все, що можна вивезти. Натомість гроші в Україну не повертаються. Існуюче виробництво в Україні на 90% пов’язане із зовнішнім торговим оборотом. Велика спрямованість на зовнішній ринок робить економіку України залежною від кон’юнктури світового ринку, звужує можливості країни щодо сталого економічного зростання. Потенційні резерви відродження національної економіки, зокрема розвитку внутрішнього ринку, в Україні майже не задіяні. Активність внутрішнього ринку – це індикатор економічного розвитку країни. В узагальнюючому вигляді вона виявляється через співвідношення таких ринкових критеріїв, як попит і пропозиція. В дефіцитній економіці, притаманній адміністративній системі, проблемою завжди була пропозиція. Нині, в умовах вільного ринку Україна зіткнулася з проблемою попиту, вірніше з його відсутністю. Необхідно створити умови випереджувального зростання внутрішнього споживання та підвищення його частки в структурі ВВП і забезпечення на цій основі сталого розвитку економіки України [19, с. 206]

Грошова система не є довільним витвором державної влади, а залежить від реально існуючих економічних відносин. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади.

Отже, я вважаю, що сьогодні Україна знаходиться в політичній та фінансовій кризі та не має реальної програми виходу з неї кризи. Зараз проходить черговий перерозподіл влади, не прогнозовані стрибки курсів долара та євро по відношенню до гривні та зубожіння переважної більшості населення. Першочерговим кроком для виходу з кризи є встановлення політичної стабільності.

ВИСНОВОК

Грошам належить ключова роль в ринковій економіці. Сутність грошей найповніше виявляється в їхніх функціях, яких є п’ять. Гроші представлені двома видами: символічними та кредитними. Останнім часом широкого розповсюдження набули електронні гроші. Постійне вдосконалення грошового механізму створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місце найефективнішого їх використання.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою. Відомі два типи грошових систем: металева і паперово-кредитна. Металева грошова система на даний час не використовується.

В економічній науці про гроші найбільш поширеною і відомою є кількісна теорія. Хоча сформувалася ця теорія як обґрунтування зміни рівня товарних цін зміною кількості грошей в обігу, тобто на базі вирішення досить вузького, прикладного питання економіки, сьогодні це надзвичайно широка теоретична концепція, яка з кількісних позицій веде пошуки відповіді, по суті, на всі питання теорії та практики використання грошей.

Ключовим у кількісній теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обігу – тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.

Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів:

– класична кількісна теорія;

– неокласична кількісна теорія;

– кейнсіанський напрям;

– сучасний монетаризм;

– кейнсіансько-монетаристський синтез.

Новим кроком у розвитку і модернізації кількісної теорії грошей став трансакційний варіант Ірвінга Фішера. Основною заслугою Фішера є формулювання рівняння обміну, яке має вигляд МV = PQ, де М - кількість грошей в обігу, V - швидкість обігу грошей, Р - середній рівень цін в країні, Q - фізичний обсяг реалізованих товарів і послуг. З часом йому прийшлось додати до цього рівняння нові компоненти М1 (сума грошових коштів на чекових рахунках) та V1 (швидкість обігу грошових залишків на рахунках), після чого воно отримало вигляд: MV + М1V1 = PQ.

Фішер вважав, що швидкість обігу грошей і рівень виробництва не залежать від кількості грошей та рівня цін і що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від зміни кількості грошей при умові, що швидкість їхнього обігу і кількість відповідних благ будуть сталими.

У кембриджському варіанті кількісної теорії більшої уваги надано проблемі попиту на гроші з мікроекономічних позицій, а у трансакційному – з макроекономічних.

Важливий внесок кембриджської школи в кількісну теорію грошей полягає у тому, що:

– гроші розглядались не лише як засоби обігу і платежу, а й як засіб нагромадження;

– у поняття кількості грошей стали включатися всі наявні гроші - як ті, що обслуговують потреби обігу, так і ті, що нагромаджуються;

– для кожної частини наявної маси грошей запропонована об'єктивна основа формування - відповідні мотиви економічних суб'єктів щодо створення запасів грошей;

– об'єктивна потреба в грошах була розширена за межі потреб обігу і стала включати потребу в грошах для цілей нагромадження;

– було розширено також поняття швидкості обігу грошей за рахунок визнання такими, що обертаються, і грошових нагромаджень, тільки з дуже малою швидкістю.

Ідеї кількісної теорії грошей підготовили основу до дослідження шляхів впливу грошей на розвиток економіки і механізму свідомого регулювання цього впливу. Вони стали основою для так званої теорії регулювання грошей. В умовах державно-монополістичного капіталізму саме у регулюванні грошової маси вбачали спосіб впливу на рівень товарних цін і на стан господарської активності. Це підготувало суспільну думку до заміни повноцінних (золотих) грошей у формі дорогоцінних металів неповноцінними, вартість яких буде планомірно підтримуватися державою.

Реалізація політики монетаризму в Україні передбачає такі дії:

1. Створення і розвиток незалежної банківської системи.

2. Забезпечення вільної конкуренції і ціноутворення.

3. Зменшення податкового тиску на економіку.

4. Зменшення бюджетного дефіциту за рахунок зменшення дотацій, субсидій та витрат на соціальну сферу.

5. Контроль за обсягом грошової маси.

6. Стримування інфляції.

7. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.

8. Структурна перебудова економіки.

На сучасному етапі розвитку, грошова система України, без сумніву, є регульованою системою ринкового зразка та в зв’язку з політичною ситуацією в країні більш чітко проступили неврегульовані питання та виявились недоліки як в законодавчій сфері так і в усій економічній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України : Відомості Верховної Ради України від 28 червня 1996р. №254к / 96-ВР - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Гроші та кредит : навчальний посібник / І. В. Алєксєєв, М. К. Колісник. - К. : Знання, 2009. - 253 с.

3. Гроші та кредит : навчальний посібник / І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів : «Новий Світ -2000», 2007. - 432 с.

4. Гроші та кредит : підручник / А. І. Щетинін. - 3-тє вид., перероб. та доп. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 432 с.

5. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка) : навчальний посібник / Л. В. Білецька, О. В. Білецький, В. І. Савич. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 688 с.

6. Економічна теорія : Політекономія : підручник / ред. В. Д. Базилевич. - 7-ме вид., стереотип. - К. : Знання-Прес, 2008. - 719 с.

7. Економічна теорія : навчальний посібник / С. В. Мочерний. - 4-те вид., стереотип. - К. : ВЦ «Академія», 2009. - 640 с.

8. Економічна теорія : підручник / ред. В. А. Предборський. - К. : Кондор, 2007. - 492 с.

9. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка) : навчальний посібник / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко. - 3-тє вид., стереотип. - Львів : «Новий Світ -2000», 2006. - 488 с.

10. Мазаракі А. А. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація) : навч.посіб. / за ред. А. А. Мазаракі. – К. : КНТЕУ, 2010. – 280 с.

11. Основи економічної теорії : навчальний посібник / Ред. П. В. Круш, В. І. Депутат, С. О. Тульчинська. - К. : Каравела, 2007. - 448 с.

12. Основи економічної теорії : навчальний посібник / С. В. Мочерний, О. А. Устенко. - 3-тє вид., стереотип. - К. : ВЦ «Академія», 2009. - 503 с.

13. Основи підприємництва : навчальний посібник / В. В. Полянко, А. В. Круглянко; Міністерство освіти і науки України. - К. : Дакор, КНТ, 2008. - 176 с.

14. Основи підприємництва : навчальний посібник / Г. М. Захарчин. - К. : Знання, 2008. - 437 с.

15. Основи підприємництва : навчальний посібник / І. І. Цигилик, З. М. Криховецька, Т. М. Паневник. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 224 с.

16. Політична економія : Навч. Посібник / С. В. Савчук, К. Т. Кривенко, О. О. Бєляєв – К. : КНЕУ, 2008. – 508 с.

17. Ринкова економіка : основні поняття і категорії : навчальний посібник / Б. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - 2-ге вид., стереотип. - К. : Знання, 2008. - 263 с.

18. Світова економіка : навчальний посібник / І. І. Дахно. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 277 с.

19. Світова економіка : навчальний посібник / ред. Ю. Г. Козак. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 328 с.

Додаток А

Структурні елементи грошової системи

Додаток Б

Типи грошових систем

Додаток В