
- •1. Поняття грошей, їх сутність і функції. Закон грошового обігу
- •Економічна сутність та роль грошей у сучасних умовах. Функції та види грошей
- •Грошові системи, їх типи та складові елементи
- •Грошовий обіг, його структура, закони регулювання і стабілізації.
- •2. Генезис кількісної теорії грошей і сучасного монетаризму
- •2.1. Еволюція теоретичних поглядів до розвитку кількісної теорії грошей
- •2.2. Порівняльна характеристика різновидів кількісної теорії грошей
- •2.3. Застосування кількісної теорії грошей в Україні
- •3. Шляхи вдосконалення грошової політики україни
- •3.1. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення
- •3.2. Етапи творення національної грошової системи в Україні
- •3.3. Шляхи вдосконалення національної грошової системи в Україні
- •Відмінності між кредитними й паперовими грошима
- •Кредитні гроші
- •Паперові гроші
Грошовий обіг, його структура, закони регулювання і стабілізації.
Серед понять, що характеризують грошові відносини, провідне місце займають грошовий оборот та грошовий обіг. Перше з них вживалось переважно у вітчизняній літературі для характеристики грошових відносин планової системи господарювання, а друге – як у вітчизняній, так і у зарубіжній літературі стосовно до всіх економічних систем.
Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного переміщення грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [15, с. 134].
Грошовий обіг, хоч і пов'язаний з грошовим оборотом, має свою специфічну лінію руху і відрізняється від останнього. Грошовий обіг чітко пов'язується з певною фазою суспільного відтворення – обміном, де відбувається двоєдиний процес обігу товарів і грошей [16, с. 152].
Стабільність грошового обігу насамперед залежить від стану економіки [8, с. 65].
Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль в саморозвитку господарських процесів. Гроші, що здійснюють обіг, виступають у двох формах – готівковій і безготівковій. Одні й ті ж гроші в процесі обігу послідовно переходять з однієї форми в іншу, тому між ними існує паралельний зв'язок [13, с. 152].
В готівковому обігу виділяють окремі потоки або канали, якими готівка надходить у обіг і повертається в каси банків. Оскільки готівка обслуговує формування і витрачання грошових коштів населення, окремі види його грошових доходів і напрями грошових витрат виступають як привідні і відвідні канали готівкового обігу.
Грошовий обіг у цілому знаходиться у складному взаємозв'язку з товарним обігом. Вихідним, базовим у цьому зв'язку виступає товарний обіг. Кількість грошей, необхідних для обігу, визначається законом грошового обігу. Різні форми грошей підпорядковуються своїм особливим законам. З урахуванням перших двох функцій грошей закон набуває вигляду формули (1.1), в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів і швидкості обігу однойменної грошової одиниці [13, с. 161]:
Г*П=Т*С (1.1)
де Г – середня маса грошей, яка перебуває в обігу;
П – кількість оборотів середньої грошової маси;
Т – обсяг товарів, які перебувають в обігу;
Ц – ціни товарів на ринку.
Якщо рівновага порушується, то за допомогою відповідних інтервенцій, тобто фінансово-економічних заходів, необхідно один з показників (а можливо й усі водночас) відкоригувати: збільшити виробництво чи імпорт товарів, відрегулювати (прискорити) швидкість обертання грошей, скоротити грошову масу і, нарешті, підвищити ціни [13, с. 170].
Рівновага товарної та грошової маси залежить від трьох факторів [9, с. 137]:
– кількості проданих товарів;
– рівня товарних цін;
– швидкості обертання грошової одиниці.
Таким чином, всі ці фактори безпосередньо залежать від стану й рівня виробництва, використання переваг суспільного поділу праці, рівня продуктивності праці. Закономірності тут ось такі:
1. Чим більш розвинений суспільний поділ праці, тим більша кількість товарів продається;
2. Чим вищий рівень продуктивності праці, тим нижчі вартість та ціна товарів.