1.5.Територіальна і галузева структури господарства регіону. Баланс галузевого виробництва регіону Донецький економічний регіон

Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, котрий поєднує потужну промисло­вість з переважанням важкої індустрії та багатогалузеве сільське господарство і де розвинені усі види транспорту, крім річкового. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство – 11 %. Галузями спеціалізації є про­мисловість паливно-енергетична, металургійна, хімічна. машинобудівна та будівельних матеріалів.

Вугільна промисловість є провідною галуззю в господарському комплексі Донбасу. Балансові запаси вугілля в До­нецькій області за категоріями розвіданості (А+В+С) становлять майже 10 млрд т, з них коксівного - 56%, антрацитів - 12%. На дію­чих шахтах цих запасів понад 5 млрд т, коксівного - 3 млрд т, антрацитів - 1 млрд т. Видобуте енергетичне вугілля використовуєть­ся на електростанціях, промислових підприємствах та для комунально-побутових потреб; довгополум'яне та газове вугілля - та­кож як газогенераторне паливо; антрацити - для виробництва електрокорунду, карбіду кальцію, електродного та ливарного термо­антрациту. У Донецькій області розміщені 11 виробничих об'єднань з видобутку вугілля (96 шахт і шахтоуправлінь); 14 самостійних шахт, виробничі об'єднання «Донбастрансремонт» і технологічного зв'яз­ку, трест «Донецьквуглеавтоматика», комбінат «Донецькшахтобуд», виробниче об'єднання «Респіратор», 10 науково-виробничих і прое­ктних інститутів, інші підприємства та організації системи Мінпаливенерго України.

На території Луганської області 9 виробничих об'єднань з ви­добутку вугілля (71 діюча шахта), 8 самостійних шахт, 29 центральних збагачувальних фабрик, шахтобудівельні організації, інші підприєм­ства інфраструктури галузі. Виробнича потужність шахт станом на 01.01.96p. - 40,8 млн т, на шахтах працюють 146,7 тис. чоловік. Ма­ксимуму видобутку вугільна промисловість області досягла у 1976p.. після цього почалось падіння обсягів видобутку палива: 1986p. - 61,5 мли т; 1991p. - 51,6 мли т; 1995p. - 23,7 млн т. Основні причини не­задовільної роботи галузі - значне погіршення стану шахтного фонду, викликане незадовільним виділенням капіталовкладень, відсутністю коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів для забезпечен­ня життєдіяльності вугільних підприємств.

Окрім нового шахтного будівництва та переоснащення діючих шахт, однією з проблем зміцнення енергетичного комплексу Донець­кого району є використання горючого газу вугільних пластів. Щороку вугільні пласти дають 30 млрд м кв попутного газу.

За дру­гою програмою освоєння ресурсів газу і нафти в Луганській області роботи проводить дочірнє підприємство «Донбастрансгаз». Пройдено 6210 м свердловин на трьох родовищах. На Капітанівському й Муратівському родовищах готові до експлуатації 4 свердловини.

За рахунок експлуатації газово-вугільних родовищ планується задовольнити 10% потреб Донецької області у природному газі. Най­більш перспективним є використання попередньо дегазованого метану як моторного палива та для виробництва електроенергії.

Основа електроенергетики Донецького економічного району - потужні ДРЕС і ТЕЦ. Виробництвом електроенергії займаються дер­жавні акціонерні електрогенеруючі компанії (ДАЕГК): ДАЕГК «Центроенерго» - їй належить Вуглегірська ДРЕС потужністю 3,6 млн кВт. Інші електростанції належать ДАЕГК «Донбасенерго» - Зуївська, Курахівська. Луганська, Слов'янська, Старобешівська та ін. Транспортуванням електроенергії займаються Донбаські магістральні електромережі (MEM) - регіональні підрозділи Державної електрич­ної компанії «Укрелектропередачі».

Друга проблема енергетики - нарощування обсягів генеруючих потужностей, насамперед Луганської ДРЕС (м. Щастя). Є можливо­сті реабілітації та модернізації енергетичних блоків із застосуванням газощільної топки, установкою нових парових турбін.

Потрібна установка котлів з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ). Застосування нових котлів ЦКШ поряд з підвищенням вста­новленої потужності дасть змогу спалювати низькосортне тверде паливо без застосування природного газу чи мазуту.

Чорни металургія представлена ВАТ: «Маріупольський мета­лургійний комбінат ім. Ілліча», Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат»; металургійних заводів: «Єнакіївський металургійний за­вод», «Донецький металургійний завод», «Краматорський металургійний завод», «Костянтинівський металургійний завод», «Алмазнянський феросплавний завод», «Алмазнянський чавуноливарний завод»; заводів металовиробів: «Силур» (м. Харцизьк), «Дружківський завод металевих виробів», ЗАТ «Луганський трубний завод», «Харцизький трубний завод», «Макіївський труболиварний завод», «Донецький металопрокатний завод», «Дебальцевський завод мета­лургійного машинобудування», а також Лутугинським об'єднанням з виробництва прокатних валків, заводом металевих порошків (м. Кіровськ), «Радіан» (м. Артемівськ), Луганським ливарно-механі­чним заводом.

Потужності підприємств чорної металургії Донбасу дають змо­гу виробляти до 23 млн т чавуну. 27 млн т сталі, 20 млн т готового прокату. 15.6 млн т коксу 6% вологості, 2,5 млн т вогнетривів.

Виробничі потужності металургійних підприємств останнім ча­сом використовуються: з виробництва чавуну - на 60 %. сталі - 55, прокату - 50 . стальних труб - 32%.

Металургійний комплекс тривалий час експлуатувався на по­вне зношення; технічне переозброєння і реконструкція тут практично не проводились. У результаті спрацювання промислово-виробничих фондів становить у середньому 65%, а на окремих підприємствах - 80%.

Основна продукція підприємств чорної металургії: чавун пере­робний і ливарний, феромарганець, сталь кругла, квадратна, листова, кутникова, арматурна: швелери, балки, катанка; лист гаряче та хо­лоднокатаний, оцинкований: рейки легкі, середні, важкі; товстий лист з конструкційних низьколегованих і легованих марок сталей для ко­тлів. суднобудування та конструкцій; штрипси, труби стальні й чавунні; спеціальні профілі для судно- й автотракторобудування та виробництва сільськогосподарських машин; стальні канати, дріт, ме­таловироби, кокс і хімпродукти коксування (сульфат амонію, сірчана кислота, сірка, бензол, пековий і електродний кокс, фталевий ангід­рид та інші продукти).

Донбас - один з найбільших споживачів кольорових металів України. Його металургійний комплекс викори­стовує 85%, машинобудування - 8%, виробництво товарів народного споживання - 7%. Тут розміщені виробництва: свинцю, цинку, кад­мію (ВАТ «Укрцинк», м. Костянтинівка); ртуті та її сполук (ВАТ «Микитівський ртутний комбінат»); кремнію полі- і монокристалічного йодиду титану; феросплавів тугоплавких металів - молібдену, вольфраму, ванадію (Донецький хіміко-металургійний завод); алюмі­нієвих сплавів (Свердловський завод алюмінієвих сплавів, Луганська область), прокату кольорових металів і сплавів на основі міді й алю­мінію (ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів»); твердих сплавів на основі заліза, нікелю, кобальту; порошку на ос­нові заліза, нікелю, порошкової стрічки й доломіту, мідних порошків (ВАТ «Торезтвердосплав»); сурми й цезію (ВО «Вторчормет», м. До­нецьк; завод «Втормет» м. Костянтинівки, хіміко-металургійний завод у містечку Донське Волноваського району); металів для електронної промисловості - лантанідів, ербію, європію, самарію, гадолінію, те­рбію, скандію (Хіміко-металургійний завод містечка Донське Волноваського району), а також із заготівлі, переробки металобрух­ту та відходів кольорових металів, з випуску ливарних сплавів на основі міді, цинку, алюмінію (ВАТ «Донецькколмет», СП «Донкавамет»).

Промислові потужності підприємств кольорової металургії ста­новлять, тис. т за рік: з виробництва свинцю та його сплавів - 40,0; цинку - 20,0; кадмію - 0,13; ртуті - 0,45; прокату міді - 60,0; сплавів на основі міді, цинку, алюмінію - 50,0; міді фосфористої - 5,0; твер­дих сплавів і порошків - 2,5; із заготівлі та переробки металобрухту й відходів кольорових металів - 50,0. На підприємствах кольорової металургії працює 600 тис. чоловік. Частка експорту в обсязі реалі­зованої продукції галузі становить 17%.

Основні проблеми галузі в даний час: неплатоспроможність спо­живачів, збитковість виробництва на окремих підприємствах, відсутність оборотних коштів на закупівлю сировини, необхідність реконструкції окремих підприємств, низький рівень використання виробничих потужностей підприємств.

Машинобудування регіону виділяється високим ступенем спеці­алізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні.

У цілому до галузі машинобудування належать понад 200 під­приємств Донецької і 100 - Луганської областей. Більшість підприємств (90% виробничих потужностей) спеціалізуються на виро­бництві так званого важкого машинобудування для базових галузей промисловості. Найбільші в Україні машинобудівні підприємстваAT «Азов» у Маріуполі (колишній концерн «Азовмаш») та AT «Hoвокраматорський машинобудівний завод». Вони випускають доменне, сталеплавильне, прокатне, ковальсько-пресове устаткування для металургії, роторні екскаватори, шахтові підйомні машини, прохідницьке устаткування для гірничодобувної промисловості, потужні козлові і портальні крани вантажопідйомністю понад 100 т, залізни­чні цистерни.

Деяка частина промислових підприємств Донбасу працює на військово-промисловий комплекс.

Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. З 51 мли т потужностей нафтопереробки 16 млн т припадає на нафтопереробний завод у Донбасі - фірма «Лінос» у м. Лисичанську. Тут виробляється уся гамма нафтопродуктів для потреб господарства. ДПП об'єднання «Азот» (м. Северодонецьк) виготов­ляє аміачну селітру, карбамід, а також концентровану азотну кислоту. калієву селітру, сіль АГ, дисперсію ПВА, полівінілбутираль, поліві­ніловий спирт, адипінову кислоту, ацетилен, вінілацетат. ВАТ «Лисичанська сода» (м. Лисичанськ) - найбільший виробник різних видів соди в Україні. ВАТ «Краситель» (м. Рубіжне) виробляє 88% ба­рвників для тканин у державі.

Серед 15 підприємств хімічної промисловості 4 найбільші ви­пускають близько 90% загального обсягу хімічної продукції Донецької області : ВАТ концерн «Стирол» (м. Горлівка),

Фармацевтичні препарати виробляє ОП «ФАРМАПРОМІМП» (м. Артемівськ); вінілові смоли, полівінілхлорид - завод «Полістирол» та ВАТ «Стирол» ( м. Горлівка).

Емалі, лаки, фарби, ґрунтовки продукують підприємство «Емаль» (м. Краматорськ) та АТЗТ «Луганський емалевий завод».

Проблеми в діяльності підприємств галузі пов'язані з неплато­спроможністю споживачів, роботою підприємств на імпортній сировині та зносом (до 50%) основних виробничих фондів.

Промисловість будівельних матеріалів (віконне скло, цегла, ке­рамічна плитка, залізобетонні конструкції, шифер, цемент) розвинена завдяки місцевій сировинній базі та великій потребі в продукції га­лузей важкої промисловості й житлового будівництва. Основні центри виробництва цієї продукції - Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве (це­мент), Костянтинівка, Дружківка, Луганськ, Лисичанськ, Попасна, Рубіжне, Свердловськ, Алчевськ, Антрацит.

Продукцію високої якості та можливості її експортувати мають підприємства: з випуску портландцементу - ВАТ «Донцемент» (міс­течко Новоамвросіївка). цементний завод «Строма» (Амвросіївський район). AT «Аргон» (м. Луганськ), завод вибухозахисних матеріалів (м. Докучаєвськ), завод обважнювачів (м. Костянтинівка); гіпсу, шту­катурки, вапна - алебастровий комбінат (м. Горлівка), AT «Аргон» (-м. Луганськ), ВО «СОЮЗ» (м. Алчевськ), завод «Буддеталь» (м. Го­рлівка), вогнетривкий завод (м. Красногорівка Мар'їнського району); листового скла - Скляний завод та завод «Пролетар» (м. Лисичанськ); цегли, керамічної плитки - підприємства міст Костянтинівки, Рубіж­ного, Сєвєродонецька. Світлодарська, Краматорська, Луганська, Донецька, Красноармійська, Слов'янська, Артемівська, Добропілля.

Донбас споживає значні обсяги продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Деревно-волокнисті, деревно-стружкові плити, фанеру виготовляють завод «Буддеталь» (м. Артемівськ), будівельний комбінат (м. Слов'янськ), завод будматері­алів (м. Дебальцеве), АТЗТ деревних плит (м. Макіївка), деревообробні комбінати міст Сєвєродонецька і Стаханова, «Донбасенергобуд» (м. Донецьк), завод ЗБК (м. Макіївка), ОП «Квант» (м. Донецьк), фабрика «Ліра» (м. Горлівка), ОП «Прогрес» (м. Торез), завод «Строма» (м. Амвросіївка).

Меблі виготовляють: меблева фабрика, АТЗТ «Донбасенергозбут», КП «Донецькмеблі», ОП «Квант» (м. Донецьк), фабрика «Ліра» (м. Горлівка), AT «Луганськмеблі» (м. Луганськ), АТЗТ «Меблева фабрика» (м. Ровеньки), меблевий комбінат (м. Кремінна), СП «Дон­бас-Ліберті» (м. Харцизьк), завод «Сигнал» (м. Алчевськ).

Друкарський папір випускає картонно-тарний комбінат (м. Ру­біжне): паперову упаковку, пакети, мішки - АТВТ «ЕОМІНФОРМ» (м. Торез), паперові вироби - АТВТ «ДОНСЕРВІСПАК» (м. До­нецьк).

Легка промисловість представлена підприємствами з випуску бавовняних тканин: Донецький бавовняний комбінат, ОП «Імпульс» м. Макіївка), фабрика художньої галантереї (м. Донецьк), шовкових тканин - АТЗТ «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ); вовняних тканин - тонкосуконний комбінат «Лутекс» (м. Луганськ); трикота­жного одягу - АТЗТ «Лутрі» (м. Луганськ). ОП «Панчішна фабрика» (м. Рубіжне), АТЗТ «Доти», ОП «Кальміус», фабрика «Динамо» (м. Донецьк); готового чоловічого, жіночого, дитячого одягу - підпри­ємства м. Макіївки (ДКП «Добре діло», КП «Кудесниця», підприємство «Берізка», ОП «Імпульс», КП «Ледіс», підприємства «Ліана», ДП «Макіяночка», «Рубін», «Силует»), м. Донецька (ОП «Райдуга», підприємство «Успіх»), м. Артемівська (швейна фабрика ім. 8 Березня, підприємство «Лілія»), м. Луганська (швейна фабрика «Стиль», ОП «Праця»), м. Алчевська (фабрика «Шарм»), м. Сверд-ловська (фабрика «Маяк»), м. Горлівки (фабрика «Горлівчанка»), м. Світлодарська (ОП «Елегант»), м. Краматорська (КП «Швачка»), м. Стаханова (АТВТ «Швейна фабрика») та ін.

Взуття стандартне виробляється на АТЗТ «Лугань» у м. Луган­ську - це флагман галузі, АТЗТ «Аспект», підприємстві «Люкс», КП «Ширак», підприємствах «Ягуар» і «Крок» (м. Макіївка), АТЗТ «Сві­точ», підприємстві «Артемівськ-сервіс» (м. Артемівськ), ДП «Стиль» (м. Маріуполь), ОП «Елегант» (м. Світлодарськ).

Серед галузей харчової промисловості провідними є м'ясна, мо­лочна, олійно-жирова, кондитерська, борошномельно-круп'яна та ін. М'ясопродукти високої якості виготовляють: ОП «Делікатес» (м. До­нецьк), АТЗТ «Луганськм'ясо» (м. Луганськ), ДП «Аграрник», АТВТ «Ковбасна фабрика» (м. Костянтинівка), АТЗТ «М'ясокомбінат» (м. Артемівськ), м'ясопереробне AT (м. Краматорськ). Виділяється соля­на промисловість: ВО «Артемсіль», «Словсіль».

Регіон має добре розвинене сільське господарство. Тут вироб­ляють продукцію 447 колгоспи, 303 радгоспи, 24 птахофабрики, 5 овочевих фабрик, 35 комбікормових заводів, 917 кормоцехів. У ко­ристуванні сільськогосподарських підприємств 3925 тис. га сільгоспугідь, у тому числі орних - 3144 тис. га, сіножатей і пасовищ - 697 тис. га, посівні площі становлять 2886 тис. га, (0,35 га на одно­го жителя регіону), в тому числі 293,4 тис. га зрошуваних земель (табл. 2).

Зернові культури (ячмінь, озима пшениця, кукурудза) займають 50,4 % усіх посівних площ; технічні (соняшник) - 10,6%; овоче-баштанні культури й картопля - 5.0%; кормові культури - 34,0%.

Розвиткові тваринництва сприяють міцна кормова база та по­треба промислових районів у свіжій продукції. Переважає молочне та молочно-м'ясне скотарство, розвинені свинарство й птахівництво (здебільшого у промислових зонах), а також вівчарство (на півночі й півдні регіону). Тваринництво дає 2/3 валової продукції регіону.

На початок 1998p. реформовано майнові й земельні відносини у 337 сільськогосподарських підприємствах Луганської та 450 -Донецької областей. Колгоспи перетворено на приватні сільськогос­подарські підприємства (ПСП), радгоспи - на КСП й акціонерні товариства відкритого типу. Здійснюється паювання земель колекти­вної власності і видача членам ПСП сертифікатів з правом на земельну частку. Створюються акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, окремі члени господарств вийшли із земельною та пайовою частками на самостійне господарювання.

Таблиця 2

Показники виробничої діяльності сільського господарства Донецького економічного району (станом на 01.01.98p.)

Показник	Кількість	Частка в АПК України, %
Загальна земельна площа, тис. га В т.ч. сільськогосподарські угіддя 3 них рілля Вартість продукції сільського господарства, млн грн. Збір зернових. тис. т соняшнику. тис. т картоплі, тис. т овочів, тис. г Поголів'я ВРХ. тис. голів 3 них корів Поголів'я свиней, тис. голів овець і кіз. тис. голів Вироблено м'яса, тис. т молока. тис. т яєць, млн т.	5320 3877 3035 2176 2787 460,1 913 464 833 410 584 195 174 849 877	8,8 9,5 9,3 7.7 7,8 19.9 5,5 9,0 6.5 6.5 6,2 8,2 9,3 6,1 10.6

Регіон має густу мережу залізниць -2847 км завдовжки, густотою 53,2 км на 1000 км². Вища густота залізниць у Донецькій області - 62,4 км, у Луганській - 44,6 км. Найбільші залізничні вузли - Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка. Їловаііськ, Волноваха, Попасна. Родакове, Луганськ, Кіндрашівка. Сімейкнпе.

Загальна довжина автошляхів - 13600 км. з них із твердим по­криттям - 13200 км. густота - 255.6 км на 1000 км², вища в Донецькім області - 302 км.

Через регіон проходять магістральні газопроводи Ставрополь - Москва та Оренбург - Ужгород і нафтопроводи Самара - Сло­в'янськ і Грозний - Лисичанськ. Працює кілька потужних продуктопроводів. На Азовському морі є великий морський порт -Маріуполь (вантажообіг - 14 млн т за рік). Функціонують аеропорти Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Сєвєродонецьк.

В Донецькій області 1258 загальноосвітніх шкіл у 147 з них навчання проводиться українською мовою. Підго­товка кваліфікованих фахівців робітничих професій здійснюється у 139 професійно-технічних училищах. Молодші фахівці готуються у 80 вузах І-ІІ рівнів акредитації, фахівці вищої кваліфікації - у 27 вузах і 5 філіях III-IV рівнів акредитації (у тому числі в 16 державних ви­щих закладах освіти). Функціонують Донецький науковий центр, 6 інститутів Національної академії наук України, 123 галузевих науко­во-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститути. В них працюють 27 тис. співробітників, у тому числі 5 академіків і 12 членів-кореспондентів НАН України, 427 докторів наук та близь­ко 3000 кандидатів наук.

У Луганській області в системі освіти функціонують 835 зага­льноосвітніх шкіл, 98 профтехучилищ, 43 вузи І-ІІ та 9 - III-IV рівнів акредитації. Науково-технічний потенціал області включає 50 науко­во-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститутів. Серед них «УкрНДІгідровугілля», Сєвєродонецький інститут «Хімтехнологія», «НДПІ вуглеавтоматизація». Державний науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв (НДІТБХВ) (м. Сєверодонецьк), Український державний проектний інститут «Діпропромтеплиця», Інститут «Луганськагропроект», AT «Луганськ ПТІМаш», Сєвєродонецькі AT «Імпульс» та НВО «Квантор».