1.3. Основні показники розвитку трудового потенціалу регіону Донецький економічний регіон

У Донецькому економічному регіоні зайнятість населення складає 41,6 % від загальної чисельності. Це один з регіонів в державі, де найбільша питома вага зайнятості у сфері матеріального виробництва і, зокрема, в промисловості.

Одночасно район є одним з таких, де найнижча у державі частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Цей показник дещо вищий в Луганській області, що пояснюється нижчим рівнем розвитку промисловості в регіоні.

За останній період кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності регіону значно скоротилася - 16,5 %. Зменшення чисельності населення, зайнятого у матеріальному виробництві, відбувається під впливом структурних змін у економіці. Причини: зменшення попиту на робочу силу, зростання безробіття як прихованого, так і у відкритій формі. Як показали дослідження, у 2000 р. пропозиція робочої сили у районі в сім разів перевищувала попит і це в той час, коли питома вага Донецького економічного району в загальноукраїнській потребі робочої сили становила 31,7 %. Особливою проблемою є значне вивільнення робітників із об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що викликане закриттям значної кількості нерентабельних шахт і зниженням виробництва електроенергії. Це дуже негативно впливає на соціально-економічні проблеми в шахтарських поселеннях, де іншого шляху працевлаштування практично немає.

Сьогодні кількість працюючих, зайнятих в усіх сферах економіки регіону, становить близько 3,07 млн. чол., що більш як на 23 % менше за відповідний показник у 1990 р.

У регіоні зростає кількість зареєстрованих безробітних, яка сьогодні становить близько 150 тис.чол. (=13,0 % від кількості безробітних в Україні). Середній рівень зареєстрованого безробіття коливається в межах 3,5-3,7 %.

Карпатський економічний регіон

Карпатський регіон належить до великих за чисельністю населення. Станом на 1 січня 2006 р. у регіоні проживало 6119,7 тис.чол постійного населення або 13,5 % від всієї чисельності в Україні1. В останні роки приросту населення не спостерігається, хоч темпи падіння дещо нижчі ніж в цілому по Україні.

У Карпатському регіоні, особливо в сільській місцевості, ще збереглась традиція багатодітних сімей. Однак за останній час посилились міграційні процеси населення, особливо на міжрегіональному і міждержавному рівнях. Міграція, як правило, йде в сусідні європейські країни та Російську Федерацію. Це негативно впливає на розвиток власної економіки, але, водночас, сприяє припливу валютних ресурсів, які в основному спрямовуються на соціальний розвиток (будівництво житлово-комунальних об'єктів).

За останні роки чисельність населення у працездатному віці дещо зменшилась, але при цьому збільшилась кількість працюючих пенсіонерів. Для Карпатського економічного регіону, як трудонадлишкового, така ситуація є небажаною тенденцією, оскільки рівень прихованого безробіття є високим і значно вищим від природного рівня.

У регіоні йде перерозподіл трудових ресурсів до галузей, які зорієнтовані на надання послуг населенню, із галузей матеріального виробництва до сфери нематеріального виробництва. Позитивним у регіоні є те, що йде процес введення нових робочих місць, особливо в сфері будівництва, що сприяє залученню до активної суспільної праці громадян працездатного віку. Це також сприяє створенню нових малих підприємств, розширенню виробництва та зменшенню безробіття працездатного населення.