1.7.Механізм реалізації регіональної економічної політики

1.8. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону Донецький економічний регіон

Упродовж останніх 150 років у регіоні на базі інтенсивного розвитку гірничопромислового комплексу, металургії, машинобудування та хі­мічної промисловості сформувалось оптимальне територіальне розміщення продуктивних сил. Проблема полягає у зниженні частки в народногосподарському комплексі гірничодобувного чинника та подальшому розвитку обробних галузей, нарощуванні частки наукомісткої продукції, розвитку безвідходних технологій, галузей - носіїв технічного прогресу, у вирішенні екологічних питань, різкому підви­щенні продуктивності сільського господарства на основі впровадження біотехнології та найновішої агротехніки.

Найгостріша соціально-економічна проблема не лише Донба­су, а й України загалом - необхідність докорінного реформування вугільної галузі. Тепер стабільно працюють лише 18 шахт з тих 286, що функціонували в Донбасі. Абсолютна їх більшість нерентабель­на. За програмою реструктуризації вугільної галузі передбачається закриття більше третини шахт, близько 1/5 шахт мають всі підстави для самостійного рентабельного функціонування, біля половини їх треба реконструювати із залученням іноземних кредитів та бюджет­них асигнувань.

Потребує докорінної реконструкції та значних інвестицій чорна металургія Донбасу, оскільки за останні 25 років капіталовк­ладення в неї були незначними, технічний ресурс її обладнання вичерпаний.

У критичному стані перебувають підприємства важкого маши­нобудування та військово-промислового комплексу Донбасу. Технологія їх унікальна, тому багато виробництв треба зберегти для забезпечення економічної безпеки держави. Вони потребують масш­табної дієвої допомоги з боку держави.

У Донбасі поєднуються депресивні галузі та виробництва з та­кими, що знайшли свою ринкову нішу, насамперед з експорто орієнтованими підприємствами. Це значно посилює внутрішньорегіональні суперечності.

До загальнодержавних проблем, які потребують першочергово­го розв'язання, належать такі:

- комплексна реструктуризація і технічне переоснащення вугіль­ної промисловості;

- структурна перебудова всього виробничо-територіального ком­плексу та збалансування розвитку основних галузей спеціалізації з потребами суспільного господарства України;

- технічна реконструкція перспективних підприємств базових га­лузей промисловості (чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики) та розвиток нових га­лузей (середнього, точного, транспортного машинобудування, електроніки);

- нарощування потужностей легкої і харчової промисловості, ефе­ктивне використання відходів виробництва та вторинних ресурсів;

- широке впровадження у виробництво безвідходних та маловідходних технологій, переведення підприємств на оборотне водоспоживання;

- істотне поліпшення екологічної ситуації в регіоні шляхом перепрофілювання підприємств, впровадження екологічно безпечних технологій, здійснення рекультивації порушених земель, ліквідації або зменшення до мінімуму хвосто- і шлакосховищ, різних відстійників, закладання вироблених підземних просторів тощо;

- інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва, зокрема тваринництва м'ясо-молочного напряму, інтенсифікація го­родництва в приміських зонах;

- забезпечення зайнятості населення, зокрема через диверсифіка­цію виробництва та створення нових робочих місць у шахтарських містах і містечках;

- зміцнення матеріальної бази міського транспорту, комунально­го господарства, забезпечення стабільного водопостачання.

Найважливішими екологічними проблемами регіону є:

- дефіцит чистої води для побутового й господарського споживання (вирішу­ється за рахунок використання вод Дніпра, підземних вод, запровадження безводних технологічних процесів у промисловості);

- запиленість та загазованість Гірничопромислової зони, загроза засух та пилових бур на чорноземах (потрібно застосовувати безвідвальну оранку, нові технології обробітку ґрунту), проблема відведення та нейтралізації бактеріальне забруднених шахтових вод. зростаючого забруднення стічними водами Азовського моря, нагромадження відвалів гірських порід.

Для вирішення цих проблем у Донецькій області розроблено «Концепцію охорони навколишнього середовища і заходи для її ви­конання». Одним з основних шляхів вирішення екологічних проблем є структурна перебудова виробництва базових галузей промислово­сті із впровадженням екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій.

Відповідно до угоди між Україною. Всесвітнім банком і Агент­ством міжнародного розвитку США реалізуються програми створення екологічного моніторингу та управління промисловими відходами. Вже запроваджено нові технології, які дали змогу знизити забруднення стічних вод нафтопродуктами (ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод») та важкими металами («Сніжнянський машинобудівний завод»). Реалізовано розробки з утилізації промислових відходів в AT «Єнакіївський металургійний завод». Запровадження цих технологічних процесів на Харцизькому грубному та Торезькому електротехнічному заводах дало змогу роз­ширити використання відходів без їх складування.

Однією з проблем є очищення невеликих обсягів господарсько-побутових стічних вод. Виробничим об'єднанням «Торезантрацит» спільно з фахівцями Угорщини та Росії проведено роботи із впрова­дження установок типу ТАБС у селищах шахт «Волинська» й «Торезька», що дає змогу припинити забруднення стічними водами Вільхівського водосховища.

У деяких сільськогосподарських підприємствах запроваджено нові технології Нідерландів і Німеччини з вирощування картоплі, со­няшнику та зернових культур, що сприяло помітному скороченню застосовуваних пестицидів.

Створено Екологічний фонд, запроваджується екологічне стра­хування.

Важливим завданням регіону є також розвиток ринкових від­носин та малого підприємництва. У Луганській області, наприклад, цільова регіональна «Програма підтримки малого підприємництва» визначила такі пріоритетні напрямки підприємницької діяльності:

- виробництво, переробка, транспортування, зберігання та реа­лізація сільськогосподарської продукції;

- виробництво товарів народного споживання, продуктів харчу­вання і надання комунально-побутових послуг населенню;

- виробництво будівельних матеріалів, будівництво і реконстру­кція об'єктів господарського та цивільного будівництва;

- виробництво засобів медичного призначення;

- інноваційна діяльність із запровадженням наукомістких техно­логій та науково-технічних розробок з високим експортним потенціалом;

- діяльність, спрямована на вирішення екологічних проблем ре­гіону чи окремого підприємства, в тому числі переробка відходів виробництва.

Основними напрямками подальшого розвитку економіки регі­ону загалом визначено:

- спеціалізацію на видобутку вугілля, виплавлюванні металів, на­фтопереробці, виробництві хімічної продукції та складної машинобудівної техніки як для внутрішнього споживання, так і на експорт;

- реструктуризацію господарського комплексу з метою задово­лення потреб населення у товарах масового вжитку, забезпечення функціонування виробництва, комунального господарства, перероб­ки сільськогосподарської продукції;

- використання найновіших технологій на підприємствах проми­словості, сільського господарства, в інших галузях і сферах;

- поєднання підприємств різних форм власності і розмірів, забез­печення необхідних умов для динамічного розвитку підприємництва;

- створення безпечного навколишнього середовища, вирішення комплексу екологічних проблем регіону;

- створення адекватного вимогам ринкового господарювання кредитно-банківського середовища, інтегрованого в систему міжна­родних банківських розрахунків;

- забезпечення розвитку соціальної інфраструктури, здатної за­довольнити потреби населення в охороні здоров'я, загальній і професійній освіті, житлі, комунальних послугах, культурній та іншій соціальній підтримці на рівні, необхідному у демократичному суспі­льстві.

Отже, основним напрямом діяльності обласних держадмініст­рацій Донбасу є створення регіональної економіки з високою ефективністю, конкурентоспроможністю продукції, високими дохода­ми, низьким рівнем безробіття та високою якістю життя, характерною для країн з високорозвиненою ринковою економікою.

Реалізація визначених завдань сприятиме становленню госпо­дарського механізму регіону.