2. Роль комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил сумської області

2.1. Продуктивні сили та їх зв'язок з соціальною інфраструктурою.

Продуктивні сили - це  засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне виробництво), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

Тобто продуктивні сили мають дві складові: засоби виробництва та робоча сила. Основою ж продуктивних сил людського суспільства на всіх етапах його розвитку є трудящі маси.

Таким чином, між продуктивними силами та соціальною інфраструктурою існує прямий зв'язок. Вплив її на підвищення продуктивності праці окремого працівника проявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людини до праці через піднесення освітнього і культурного, технічного рівня працівника, скорочення витрат часу, можливе внаслідок скорочення захворюваності населення завдяки створенню сприятливих соціально-побутових та житлових умов. Необхідно зазначити, що більшість авторів визначає соціальну інфраструктуру як один з найвагоміших факторів виробництва, розвиток якої спричиняє економічні та соціальні наслідки, впливає на активність населення, якісні і кількісні показники робочої сили.

З іншої сторони забезпечення широкого спектра потреб населення є необхідним для підтримки правопорядку, також політичної, соціальної та економічно стабільності. Неспроможність соціальної інфраструктури виконувати свої функції призводить до зниження життєвого рівня громадян, а як наслідок, до занепокоєння серед населення, заворушень аж до мітингів та демонстрацій.

Розглядаючи значення соціальної інфраструктури, необхідно зробити акцент на її постійному взаємозв’язку з виробничою інфраструктурою, який носить різносторонній характер.

Вплив соціальної інфраструктури не обмежується лише розвитком трудових здібностей населення. Сфери діяльності відповідної інфраструктури відіграють не останню роль у вирішенні соціальних завдань, впливають на умови життя, формують певну структуру споживання та використання вільного часу. Формуючи і впливаючи на суспільні потреби, соціальна інфраструктура опосередковано впливає на шляхи подальшого розвитку виробництва.

2.2. Значення соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил Сумської області.

Беручи до уваги вищенаведені зв'язки, можна зробити висновки, що розвиток і розміщення продуктивних сил в значній мірі орієнтуються на соціальну інфраструктуру.

Існують певні фактори розміщення продуктивних сил:

• сировинний фактор;

• Паливно-енергетичний фактор;

• Водний фактор;

• Фактор робочої сили;

• Споживчий фактор;

• Транспортний фактор;

• Фактор науково-технічного прогресу;

• Фактор ринкової кон´юнктури;

На розміщення й розвиток більшості з них (фактор робочої сили, споживчий фактор, транспортний фактор, фактор науково-технічного прогресу та фактор ринкової кон´юнктури) впливає соціальна інфраструктура.

Наприклад, містами з найбільш розвиненими продуктивними силами в Сумській області є Суми (12 великих підприємств), Шостка (3 великих підприємства), Конотоп (6 великих підприємств), Ромни (5 великих підприємств), Охтирка (4 великих підприємства), Глухів (6 великих підприємств) та Лебедина (12 промислових підприємств). За кількістю виробленої продукції, наданих послуг вони займають провідне місце, базою ж для цього є більш розвинута соціальна інфраструктура відносно інших міст. Нижче наведені показники міст-лідерів за деякими факторами.

1. Фактор робочої сили

Ці міста є лідерами за кількістю працездатного населення.

Суми – близько 160 тис.

Конотоп – 70 тис.

Шостка – близько 60 тис.

Охтирка – 33 тис.

2. Споживчий фактор

У них зосереджена найбільша кількість населення (потенційних споживачів):

Суми і Конотоп – понад 100 тис. населення

Шостка і Охтирка – від 50 тис. до 100 тис. населення

Ромни – близько 44 тис.

Глухів – 35 тис.

3. Транспортний фактор

Вищезгадані міста мають найкращу в області транспортну систему: вузлові залізничні вокзали (Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка), розгалужена система автодоріг. До 2012 року в Сумах існував єдиний на всю область аеропорт, але зараз він не здійснює пасажирських перевезень у зв'язку з недостатнім фінансуванням та аварійним станом будівлі.

Також, спостерігається закономірність зменшення показника розвитку продуктивних сил при збільшені віддаленості від центрів соціальної інфраструктури. Так, наприклад, окрім Сум, Лебедина, Конотопа, Шостки, Глухова, Охтирки, Ромни та декількох міст-районних центрів ( Кролевця, Тростянця та Бурині) з достатньо розвиненою інфраструктурою, немає міст, які б могли відзначитись високими показниками в господарстві (відсутні або наявні невеликі підприємства, слаборозвинені ринки та нереалізований природно-ресурсний потенціал).

Як висновок, можна казати, що в Сумській області комплекс соціальної інфраструктури має значний вплив на розвиток та розміщення продуктивних сил. Причому міста з найкращою соціальною інфраструктурою мають найбільший розвиток продуктивних сил, і навпаки.