Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сборник лаборат раб по МСТ 2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
824.32 Кб
Скачать

Лабораторна робота №

Тема: Дослідження інтегрального таймера

Мета: закріплення знань про схему, параметри і роботу інтегрального таймера КР1006ВИ1, розрахунок і дослідження генераторів, виконаних на цій мікросхемі.

Обладнання

  1. Комп'ютер з програмою Electronics Workbench

Теоретичний матеріал для підготовки до лабораторної роботи.

Мікросхема (МС) КР1006ВИ1 (інтегральний таймер) призначена для формування імпульсів напруги тривалістю від 10 мкс до десятків хвилин. Її можна застосовувати в стабільних датчиках часу, генераторах імпульсів, широтно-імпульсних модуляторах, перетворювачах напруги, в апаратурі промислової, побутової електроніки і автоматики.

Мікросхема КР1006ВИ1 виконана на біполярних транзисторах і має наступні технічні характеристики:

– напруга живлення мікросхеми Uжив = 5...15 В;

– максимальний струм навантаження — 100 мА;

– вихідний опір Rвых  10 Ом;

– найбільша допустима розсіювана потужність — 500 мВт;

– тривалість імпульсу і паузи генераторів на мікросхемі КР1006ВИ1 із зовнішніми часозадавальними елементами R і C можуть бути визначені з формул (3), що приводяться далі, і (4).

Мал. 1. Функціональна схема таймера КР1006ВИ1

Дільник напруги на резисторах однакового номінала R1, R2, R3 формує напруги Uоп1 і Uоп2, що подаються на входи компараторів DA1 і DA2. Напруга Uоп1, що знімається з резисторів R2 і R3 і рівне, подається на вхід “мінус” компаратора DA1, де порівнюється з напругою, що поступає на вивід 6 мікросхеми. Напруга Uоп2, що знімається з резистора R3 і рівне 1/3Uп, подається на вхід “плюс” компаратора DA2, де порівнюється з напругою, що поступає на вивід 2 мікросхеми. Вивід 5 мікросхеми дозволяє змінювати величини напруг Uоп1 і Uоп2 за рахунок підключення резистора між виводами 5 і 8 або 5 і 1. Крім того, на вхід 5 можна подавати зовнішню напругу. Воно змінить величини Uоп1 і Uоп2, а це дозволить управляти тривалістю імпульсів за допомогою зовнішньої напруги.

Вихідні сигнали компараторів подаються на входи асинхронного RS-тригера DD1.

Виходи компараторів поступають на входи асинхронного тригера DD1. Як можна зрозуміти, при одночасному виконанні умов 1 і 2, тригер встановиться в стан логічної 1. Тоді високим рівнем з прямого виходу тригера буде відкритий транзистор VT2, а низьким рівнем з інверсного виходу тригера буде закритий транзистор VT1. Іншими словами, в цьому випадку практично вся напруга живлення через відкритий транзистор VT2 передаватиметься на вихід МС

(на виході 3 МС буде високий рівень).

У лабораторній роботі досліджується зарубіжний аналог інтегрального таймера — мікросхема 555. На мал. 1,б приведено УГП цієї схеми і призначення її виводів.

На мал. 2 показані схеми генераторів, побудованих на цій МС. Схеми приведені у вигляді, відповідному їх уявленню на монтажному столі моделюючої програми. Перетворення однієї схеми в іншу виконується просто.

На рис.2,а приведена схема простого генератора прямокутних імпульсів, амплітуда яких визначається напругою живлення, частота – зовнішнім часозадавальним ланцюгом RC, а шпаруватість рівна 50%.

У цій схемі часозадавальний ланцюг RC підключений до вихідного контакту, так що конденсатор C заряджає (розряджається) через резистор R вихідною напругою. Напруга з конденсатора подається на входи компараторів: вхід 2 і вхід 6. Вивід 4 приєднаний до джерела живлення, щоб забезпечити безперервне генерування.

Робота схеми відбувається таким чином.

Допустимо, що на початку роботи конденсатор C розряджений. Тоді на виході схеми (3, OUT) буде високий рівень напруги. Внаслідок цього конденсатор почне заряджати з постійною часу T = RC. У міру заряду напруга на конденсаторі перевищить опорну напругу Uоп1, отже на виході компаратора DA2 встановиться низький рівень, але це не зрадить стану тригера DD1 і, отже, виходу схеми.

Коли зростаюча напруга на конденсаторі досягне величини Uоп2, перемкнеться компаратор DA1 і на виході схеми встановиться низький рівень напруги (рядок 4 в таблиці). Тепер конденсатор почне розряджатися, вихід компаратора DA1 перемкнеться в початковий (низьке) стан, але тригер і вихід МС залишаться в колишньому стані (низький рівень на виході). Коли напруга на конденсаторі, що розряджається, досягне величини Uоп1, компаратор DA2 перемкнеться на високий

З викладеного повинно бути ясно, що тривалість позитивного імпульсу в даних схемах визначається часом заряду конденсатора від рівня Uоп1 до рівня Uоп2, а тривалість паузи – часом розряду конденсатора від Uоп2 до Uоп1. Ці часи визначаються відповідними постійними часу заряду Tз = RзC і розряду Tр = RрC і значеннями рівнів опорних напруг Uоп1 і Uоп2. Тут під Rз і Rр розуміються еквівалентні опори, що діють під час відповідних процесів. На час заряду конденсатора резистор Rз підключається до напруги живлення U (Uвых МС практично йому рівно), а при розряді резистор Rр з'єднується із загальною точкою (0 В).