
- •Чинники, які визначають громадське здоров’я
- •Медико-соціальна характеристика здоров’я
- •Показники суспільного (громадського) здоров’я населення (четвертий рівень)
- •Розділи соціальної медицини та організації охорони здоров’я як науки
- •Класифікація населення за групами здоров’я
- •Розподіл населення на групи здоров’я за його критеріями
- •2. Повідомлення про хворого, з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 089/0).
- •Витяг з інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян
- •1. При захворюванні та травмі.
- •3. При карантині.
- •4.2. Жінкам, які належать до і—IV категорії постраждалих внаслідок аварії на чаес, листок видається з 27 тижнів вагітності на 180 днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 — після).
- •5. Санаторно-курортне лікування.
- •Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:
- •Для представлення хворого на мсек лікуючому лікарю необхідно підготувати наступну документацію:
- •Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію
- •Результати експертизи в залежності від прийнятого рішення:
- •Основні показники інвалідності за 2009 рік.
- •Структурно-логічна схема теми №1
- •Структура Центру здоров’я:
- •МЕханічний рух (міграцІя) -
- •Показники смертності:
- •Організація роботи дільничного терапевта і сімейного лікаря
- •Етапи диспансерного обслуговування
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •Перелік основних форм медичних документів поліклінічного відділення лікувально-профілактичного закладу (амбулаторії)
- •І. Методи оцінки медичного обслуговування населення та роботи окремих спеціалістів за якісними показниками
- •Міська поліклініка, поліклінічне відділення центральної районної та номерної районної лікарні
- •Дільничний лікар (сімейний лікар)
- •Інші спеціалісти поліклініки для дорослих (хірург, кардіолог та інші)
- •Іі. Методи оцінки роботи лікувально-профілактичного закладу за даними річних звітів
- •Моделі кінцевих результатів
- •Перелік основних форм медичних документів, які використовуються в стаціонарному відділенні лікувально-профілактичного закладу
- •І. Основні якісні показники оцінки роботи стаціонару міських та районних лікарень Стаціонар для дорослих
- •Іі. Основні показники оцінки роботи лікаря в стаціонарі Стаціонар міської, центральної районної та номерної районної лікарні
- •Ііі. Робота стаціонару (інформація береться зі звіту ф-20 та обліково-статистичних документів ф-007, ф-066)
2. Повідомлення про хворого, з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 089/0).
Вони заповнюються лікарями всіх лікувально-профілактичних закладів, які вперше встановили вказані захворювання при звертанні хворих до поліклініки, при обстеженні їх у стаціонарі, при відвіданні хворого вдома або при профілактичному медичному огляді.
Обидва зазначені документи передаються до відповідних профільних спеціалізованих диспансерів (протитуберкульозних, онкологічних, дермато-венерологічних, психоневрологічних), які проводять облік і аналіз кожний за своїм профілем, розраховуючи показники частоти та структури виявленої патології в цілому та по окремих класах, групах, нозологічних формах.
МОЗ України з метою вдосконалення реєстрації окремих захворювань у лікувальних закладах наказом № 218 від 21.10.93 р. затвердив нову облікову статистичну форму № 025/3-0 "Повідомлення про хворого з встановленим діагнозом інфаркту міокарда, інсульту з гіпертонією, цукрового діабету."
Документ складається лікарями поліклініки, лікарями швидкої та невідкладної медичної допомоги, патологоанатомами, судмедекспертами і в триденний строк поштою відправляється до обласного (міського) кардіодиспансеру (інфаркт міокарда, інсульт з гіпертонією) та ендокринологічного диспансеру (цукровий діабет).
Госпітальна, "госпіталізована" захворюваність:- облік цього виду захворюваності дозволяє проводити облік хворих, що лікувалися в стаціонарах протягом року.
Одиницею спостереження при її вивченні є кожний випадок госпіталізації хворого з приводу захворювання, а джерелом інформації - "Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару№ 066/0".
Цей документ заповнюється лікуючим лікарем при оформленні "Медичної карти стаціонарного хворого" в день його виписки чи в разі смерті.
Інформація про захворюваність госпіталізованих хворих дозволяє зробити висновки про її своєчасність, тривалість і результати лікування, обсяг наданої лікарняної допомоги тощо.
Дані про "госпіталізовану" захворюваність враховуються при плануванні
ліжкового фонду, визначенні потреби в різних видах стаціонарної допомоги.
Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за такими показниками:
• частота госпіталізації (відношення числа госпіталізованих з приводу певного захворювання чи всіх госпіталізованих у розрахунку на чисельність населення, іцо мешкає на даній території);
• рівень госпіталізації за віком, статтю, місцем проживання (відношення числа госпіталізованих хворих даної групи в розрахунку на чисельність населення цієї групи);
• структура госпіталізації (питома вага кожного захворювання серед загальної кількості госпіталізованих хворих; можливо розраховувати структуру госпіталізованих за віком, статтю, місцем проживання);
• середня тривалість лікування (відношення числа ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі, до числа вибулих хворих); цей показник доцільно пов'язувати з віком хворих, діагнозами, результатами лікування та аналізувати окремо для виписаних зі стаціонару та померлих хворих.
Система спеціального державного виду обліку захворюваності дозволяє ефективно використовувати отримані дані в системі охорони здоров’я України, з метою покращення здоров'я населення.
Життєдіяльність - повсякденна діяльність, що здатна забезпечити людині своє існування, існування інших членів суспільства та всього суспільства у цілому шляхом навчання, спілкування, орієнтації, пересування, самообслуговування, контролю за своєю поведінкою, участі у трудовій діяльності. Життєдіяльність являє собою інтеграцію фізичних, психологічних та соціальних функцій людини.
Обмеження життєдіяльності - неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в об'ємі, звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.
Категорії (критерії) життєдіяльності - це здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Здатність до трудової діяльності (працездатність) - сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.
Непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.
Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності вивчається серед працюючих і враховує випадки захворювань, результатом яких є невихід на роботу. Цей вид захворюваності складає від 25 до 75 % первинних звертань за медичною допомогою.
Захворюваність працюючих призводить до значних економічних втрат суспільства, чим обумовлене велике соціально-економічне значення даної проблеми.
Офіційна статистика тимчасової втрати працездатності в зв'язку з захворюваннями була введена в СРСР у 1925 році.
Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.
Обліковим документом для реєстрації кожного випадку тимчасової непрацездатності працівника протягом року є листок непрацездатності.
Листок непрацездатності видається лікувальним закладом. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці лікарняного відділом кадрів або керівником підприємства визначається безперервний стаж роботи на підприємстві згідно з трудовою книжкою. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства. Допомога у разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.
Виданий лікувальним закладом після одужання листок працівник зобов'язаний подати адміністрації підприємства або організації.