Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vsi_metodichki.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
988.67 Кб
Скачать

Показники смертності:

Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.

Загальний показник смертності=

Число померлих за рік ×1000

---------------------------------

Середньорічна чисельність населення

Спеціальні показники смертності- повікові, за статю, за причинами, за місцем проживання.

Коефіцієнт смертності (за віком)=

Число померлих за рік в окремих вікових групах× 1000

-------------------------------------------------------------------------

Середньорічна чисельність населення даної вікової групи

Найменшою є смертність у віці 10-14 років, найбільш високою до 1 року і в похилому віці. Вікові коефіцієнти смертності у графічному зображенні мають U-побідну криву, яка відображає високий рівень смертності на 1 році і старше 60- років.

Смертність серед сільського населення в 1,5 разів вища, ніж серед міського. В Україні у 2009 році загальний показник смертності склав 15,3‰.

Табл. 4 Показники смерті населення України в 2009 році за віком і статтю (на 100 тис. населення).

Вік

Обидві статі

Чоловіки

Жінки

20-24

122,2

183,2

58,6

25-29

214,3

321,1

104,4

30-34

347,0

524,2

171,9

35-39

446,4

677,0

225,0

40-44

592,2

910,2

299,7

Табл. 5 Показники смертності від хвороб системи кровообігу в 2009 році.

(на 100 тис. населення.)

Вік

Обидві статі

Чоловіки

Жінки

20-24

8,6

12,5

4,6

25-29

19,9

30,6

8,8

30-34

42,6

65,2

20,2

35-39

77,3

126,4

30,2

40-44

139,9

227,4

59,4

За даними табл.. 4,5 значна перевага смертності серед чоловіків у всіх вікових групах, як і перевага хвороб системи кровообігу.

У структурі смертності дитячого віку (0-14р.) перші місяця посідають нещасні випадки, травми та отруєння, на 2 місці-вроджені аномалії, далі-хвороби нервової системи та органів дихання. У Європі середній показник смертності до 10,0‰. До так званих «демографічно еталонних» країн за показниками смертності відносять: Японію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург (5‰).

Материнська смертність-це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Рання материнська смертність до 42 діб. Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше року після закінчення вагітності.

Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи:

1.Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами-це випадки, які є результатом акушерських ускладнень.

2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами-випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвернулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.

Рівень материнської смертності у Європі 5-10 на 100.000 народжень, у арабських країнах- 75 на 100.000 народжень. До 5 на 100.000 є низьким показником.

Ключовим показником здоров’я є показник середньої очікуваної тривалості життя- це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робилися розрахунки. На цей показник особливо впливає збільшення смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку.

За період 2006-2009 рр. в Україні спостерігається тенденція до збільшення очікуваної тривалості життя при народженні (67,6 і 69,1). Найвищими ці показники були у Києві(71,9), Тернопільській (71,4), Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській областях (71,2), найвищі – у Донецькій (67,7), Чернігівські (67,8), Житомирській (67,9). Чоловіки живуть у середньому 64,3 роки, а жінки- 73,9. При чому тривалість життя сільського населення на 2 роки менша, ніж міського 6 69,7 та 67,8.

У Європі середня очікувана тривалість життя становить серед жінок 78-79 років: у Швеції,-81,8р., Греції- 80,5 р., Фінляндії- 80,5 р., Англії- 79,5 р. Серед чоловіків цей показник дорівнює 68,4 років: у Швеції- 76,3 р., Греції- 75,2 р. Найбільший вплив на ці показники спричинює смертність від хвороб серцево-судинної системи, новоутворень, зовнішніх причин (травми, нещасні випадки). Так рівень смертності від хворою серцево-судинної системи в Україні в 2 рази вищий , ніж у Європі, у 3, 6разів від зовнішніх причин вищий.

На сьогодні Україна на 10 років відстала від Західної Європи. У чоловіків ця різниця становить 13 років, у жінок 9 років. І це тим більш прикро, бо з середини 60-х років Україна зрівнялась з Західною Європою. Рейтинг України серед країн за середньою тривалістю життя дуже низький (102 місце у жінок, 126 у чоловіків).

Табл. 6 Середня тривалість життя в країнах Європи.

Країна

1985

1990

1995

2000

2009

Україна

69,9

70,5

66,8

67,8

68

Росія

68,3

69,2

64,6

65,4

66,6

Польща

70,6

71,0

72,0

73,9

75,3

Англія

74,6

75,9

76,7

78,0

79,8

Німеччина

-

75,5

76,8

78,4

79,8

Франція

75,9

77,6

78,7

79,3

81,1

Фінляндія

74,4

75,1

76,7

77,8

79,9

Нідерланди

76,5

77,1

77,7

78,2

80,5

Швеція

76,8

77,7

79,0

79,9

81,0

Греція

76,0

77,1

77,8

78,5

79,5

Італія

75,6

77,2

78,3

79,9

81,5

Євросоюз

74,6

75,5

76,5

77,9

79,0

На показник середньої очікуваної тривалості життя (СОТЖ) особливливо впливає зростання смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку. Показник СОТЖ дозволяє не тільки характеризувати здоровя населення, але й опосередковано оцінювати ефективність організації медичної допомоги та в цілому соціально-економічну ситуацію по країнах та регонах. Цей показник є тим індикатором, за яким можна порівнювати рівень життя населення різних країн. Для населення планети СОТЖ -64 роки

У залежності від ВВП на душу населення було відібрано 2 групи країн- найбідніші з показниклм 1000 дол. США, та найбагатші, в яких ВВП становить більше 20 тис. дол. на душу населення. Серед 26 найбідніших країн СОТЖ становить 50, 6 років. У цій самій групі є 4 країни, де цей показник був нижчим за 40 років (Гвінея-Бисау, Замбія, Мозамбік, Руанда). У групі країн з середнім ВВП на душу населення понад 20тис. ддол. США показник СОТЖ в цілому- 78,1, для чоловіків- 75,1, для жінок- 81,3. показник СОТЖ , скорочений на інвалідність (DALE) , означає кількість років, прожитих без інвалідності. Згідно з оцінками ВООЗ, у 50% країн-членів ВООЗ показник (DALE) становить 60 років. , в тому числі він становить у найбагатших країнах 70 років. , а в найбідніших – 40 років. У цілому по крахнах-членах ВООЗ РІЗНИЦЯ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ (DALE) ТА сотж БЕЗ КОРЕГУВАННЯ НА ІНВАЛІДНІСТЬ СТАНОВИТЬ 9%, А В КРАЇНАХ З НАЙВИЩИМИ ПОКАЗНИКАМИ – ПЕРЕВИЩУЄ 14%.

Амбулаторно-поліклінічна допомога надається особам, котрі потребують медичного спостереження, лікування на догоспітальному етапі, проведення профілактичних заходів. Її отримують при звертанні безпосередньо в амбулаторно-поліклінічному закладі або вдома. В амбулаторно-поліклінічних закладах працює близько 2/3 лікарів лікувального профілю. Вони обстежують і лікують 70 - 80 % усіх хворих, що звертаються за медичною допомогою.

Поліклініки поділяють за організаційною ознакою на об'єднані зі стаціонаром і самостійні. Нерідко вони є складовою частиною територіальних медичних об'єднань, до яких входять також стаціонар лікарні, допоміжні діагностичні підрозділи тощо.

За обсягом роботи, яку виконують поліклініки, їх поділяють на п'ять категорій (табл. 1).

ТАБЛИЦЯ 1

Розподіл поліклінік на категорії за потужністю

Категорія

Основні показники

Кількість працюючих лікарів

Кількість населення (тис. чол.)

Кількість відвідувань за зміну

Кількість терапевтичних відділень

І

80-100

80

1200

3-4

II

60-30

50-79

751-1200

2-3 .

III

40-60

33-49

501-750

2

IV

30-40

17-32

251-500

1-2

V

30

17

250

0-1

Потужність поліклініки визначається кількістю відвідувань за зміну.

До основних принципів, методів і особливостей амбулаторно-поліклінічної допомоги відносять:

  • дільничний принцип;

  • масовість;

  • загальнодоступність;

  • профілактична спрямованість;

  • професіоналізм роботи лікарів і середнього медичного персоналу;

  • диспансерний метод

Поліклініки будують свою роботу за дільнично-територіальним принципом, який заключається в тому, що територія, яка обслуговується лікувальним закладом, поділяється на дільниці з певною кількістю проживаючого там населення. За кожною із цих дільниць закріплені лікарі і медичні сестри, які надають допомогу населенню даної дільниці. На теперішній час, рекомендована чисельність населення на територіальній терапевтичній дільниці складає 1600-1800 чоловік дорослого населення.

Основними структурними підрозділами поліклініки є реєстратура, долікарські та лікарські кабінети чи відділення, допоміжні кабінети та відділення, а також адміністративно-господарська частина.

Структурно-логічна схема №2

Структурно-логічна схема №3

Структурно-логічна схема №4

Структурно-логічна схема №5