9. Народжуваність та показники, які характеризують її загальний стан та прогноз на різних територіях. Особливості показників народжуваності в розвиваючих і розвинених країнах.

Демографічна політика в окремих країнах, її вплив на дітонародження.

Використання штучного запліднення та можливий вплив на показники народжуваності.

Оцінка повікового складу населення за його репродуктивними можливостями. Міжнародне поняття про структуру населення репродуктивного віку. Особливості прогнозу репродуктивного здоров’я в Україні та інших країнах.

Методика вивчення загального повікового складу населення та визначення шкали старості.

Види природного приросту населення:

розширений приріст-народжуваність перебільшує смертність, просте відтворення - народжуваність дорівнює смертності, звужене відтворення (депопуляція)- народжуваність менше смертності. Депопуляція відбувається у таких країнах: Білорусія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Латвія, Литва, Росія, Швеція, Естонія.

Народжуваність- процес поновлення поколінь у основі якого є біологічні і соціальні чинники, які впливають на здатність організму до репродуктивної функції.

У містах народжуваність менша, ніж у селах. При покращенні загального рівня життя народжуваність зменшується, причиною є небажання народжувати. Крім того, активне залучення жінок в усі сфери суспільного життя зменшує народжуваність.

Основні чинники, які обумовлюють рівень народжуваності:

-соціально-економічний рівень розвитку країни, середня заробітна плата жінок, соціальні допомоги для сімей, соціальна та демографічна політика держави, стан екології,

-традиції, релігія, культура, рівень освіти жінок,

-стан здоров’я жінок та чоловіків репродуктивного віку, якість надання медичної допомоги, перебіг та закінчення першої вагітності, стан здоров’я первістків та інше,

-зайнятість жінок на шкідливих для здоров’я виробництвах,

- методи регулювання народжуваності,

-віковий та статевий склад населення, вік вступу у шлюб, зменшення шлюбів, збільшення розлучень,

Розрізняють загальні та спеціальні показники народжуваності (див. табл.3).

Для розрахунку деяких показників народжуваності необхідно визначити поняття живо- та мертвонароджуваність.

Живонародження – за критеріями ВООЗ -це повне вилучення плоду з організму матері (при терміні вагітності не менше 22 тижнів, вагу не менше 500 г і подає ознаки життя).

Мертвонароджуваність визначається як кінець вагітності, яка продовжується не менше 22 тижнів, якщо вслід за цим плід не проявив ознак життя.

Розрізняють загальні і спеціальні показники народжуваності (показники фертильності). Загальні розраховуються на середньорічне число населення , але не враховує статево-віковий склад населення (табл.. 4).

Спеціальні показники народжуваності розраховуються серед жінок фертильного віку- 15-45 років:

Табл. 4

1.Загальний показник народжуваності:	Кількість народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------- Середньорічна чисельність населення
2.Спеціальні показники народжуваності: 2.1. Загальний показник фертильності або плідності= (36 -38 ‰ в Україні)	Кількість дітей народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------Кількість жінок фертильного віку (15-45 р.)
2.2.Повіковий показник фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок певної вікової групи×1000 ----------------------------------------------------Кількість жінок певної вікової групи
2.3.Коефіцієнт шлюбної фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок у шлюбі ×1000 ---------------------------------------------------- Кількість жінок 15-45 років у шлюбі
2.4.Коефіцієнт позашлюбної фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок поза шлюбом ×1000 ---------------------------------------------------- Кіл-ть жінок 15-45 років, які не у шлюбі

До спеціальних показників народжуваності також відносять:

Сумарний показник фертильності (плідності )- число дітей, народжених одною жінкою за свій репродуктивний період 15-45 років. Цей показник в Україні становить 1,2.

Брутто-коефіцієнт відтворення- кількість дівчаток, народжених жінкою за репродуктивний її період (15-49р.).Дорівнює 0,6 в Україні.

Нетто-коефіцієнт відтворення або очищений показник відтворення-кількість дівчаток, народжених 1 жінкою за її репродуктивний період (15-49р.) при умови, що вони досягли віку в якому була жінка при їх народженні. Дорівнює 0,5 в Україні. Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-коефіцієнт 1,2, сумарний коефіцієнт плідності =2,2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний. Показники, що перевищують дані рівні свідчать про розширене відтворення, а якщо показники нижче вказаного рівня - це звужене відтворення. Україна переступила межу нормального відтворення населення (стаціонарного) за якою йде порушення соціально-економічного розвитку. (Особливості показників народжуваності в Україні див. табл. 5,6.)

Як видно, з табл.. 4 у динаміці 10-ти років збільшення позашлюбної плідності.

Табл. 5 Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі (% до загальної кількості народжених)

Роки	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2008
Всього	11,2	13,2	17,3	18,0	19,0	19,9	20,4	21,4	21,1
Місто	10,5	13,3	17,7	18,3	19,3	20,0	20,3	21,2	20,8
село	12,6	12,8	16,6	17,5	18,4	19,6	20,7	21,8	21,9

Найнижча народжуваність спостерігається у промислових областях України і у Криму. На катастрофічно низькому рівні спостерігається сумарний показник плідності (0,9) у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Сумарний показник плідності величиною 2,2 дитини спостерігається лише у Волинській та Рівненській областях. Низький рівень сумарного показника плідності мають лише ще три країни- Болгарія, Латвія, Гонконг.

Табл. 6 Загальні та спеціальні показники народжуваності в Україні та зарубіжних країнах за 2010р.

Країни	Загальний показник народжуваності	Сумарний показник плідності
Україна	11,2	4,1
Німеччина	10	1,3
Англія	12	1,7
Франція	12	1,8
Канада	11	1,5
США	15	2,1
Японія	10	1,3

Табл.7 .Коефіцієнти народжуваності за віковими групами:(на 1000 жін.)

Жінки 15-49 років	2006 р.
	37,5
Молодші за 20 років	29,5
20-24	92,2
25-29	79,4
30-34	42,7
35-39	15,5
40-44	2,5
45-49	0,1

За останні 5 років загальний і спеціальні показники плідності мають тенденцію до зростання в Україні ( табл.. 8).

Табл.8 Показники народжуваності в Україні (‰ ).

Роки	Загальний показник народжуваності	Загальний показник плідності	Сумарний показник плідності
1989	13,3	55,8	1,93
1990	12,7	53,3	1,84
1991	12,1	51,3	1,77
1992	11,4	43,8	1,66
1993	10,7	44,4	1,55
1994	10	41,2	1,45
1995	9,6	38,7	1,37
1996	9,1	36,6	1,31
1997	8,7	34,6	1,25
1998	8,3	32,8	1,18
1999	7,8	30,5	1,10
2006	8,3	37,5	1,3
2010	11,3	37,0	4,1

Статистика природного руху населення в нашій країні базується на обов’язковій біжучій реєстрації народжень, випадків смерті, шлюбів та розлучень. В медичних закладах видається свідоцтво про народження Ф-103/0-95.

Батьки на основі медичного свідоцтва про народження, які видаються у пологових відділеннях лікарень та у пологових будинках, зобов’язані зареєструвати народження дитини на протязі одного місяця з дня народження. Правильність оформлення медичної документації, своєчасність реєстрації народження дитини батьками забезпечує повноту і якість статистики народжуваності, яка є важливим соціальним критерієм.

У рамках подолання демографічної кризи в Україні розроблена Концепція демографічного розвитку згідно дій міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку (Каїр, 1994). Вона містить низку політичних, економічних, соціальних заходів.