- •Класифікація хвороб, її наукове і практичне значення.
- •Системи загального та спеціального обліку хвороб, порядок їх організації.
- •2. Повідомлення про хворого, з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 089/0).
- •Соціальна медицина, її зміст як науки та діяльності практичної охорони здоров’я.
- •Показники суспільного (громадського) здоров’я населення (четвертий рівень)
- •Методи вивчення захворюваності населення, характеристика способів отримання розмірів різних видів показників (розрахунок рівнів, структури, динаміки та ін.).
- •Джерела вивчення захворюваності населення.
- •Класифікація населення за групами здоров’я
- •Розподіл населення на групи здоров’я за його критеріями
- •Демографічні показники, порядок їх вирахування та оцінка рівнів і структури.
- •Показники смертності:
- •Народжуваність – важливий демографічний показник, методика розрахунку загальних та спеціальних показників народжуваності.
- •Народжуваність та показники, які характеризують її загальний стан та прогноз на різних територіях. Особливості показників народжуваності в розвиваючих і розвинених країнах.
- •Показники природного приросту населення. Методика їх розрахунку та використання для оцінки стану здоров’я населення.
- •МЕханічний рух (міграцІя) -
- •Стійка втрата працездатності з дитинства, її соціальне та економічне значення.
- •Смертність населення, її рівні та сучасна динаміка.
- •Показники смертності:
- •Смертність населення, його значення для оцінки здоров’я населення. Динаміка показників смертності в хх-хi століттях.
- •Показники смертності:
- •Вивчення рівнів та структури причин смерті – загальних і спеціальних: методика розрахунку, оцінка сучасного стану.
- •Показники смертності:
- •Інвалідність як показник втрати здоров’я населенням зі стійкою втратою працездатності серед дорослого населення, її соціально-економічне значення.
- •Тимчасова та стійка втрата працездатності серед дорослого населення, систем їх реєстрації.
- •Для представлення хворого на мсек лікуючому лікарю необхідно підготувати наступну документацію:
- •Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію
- •Результати експертизи в залежності від прийнятого рішення:
- •Демографічні кризи в Україні, їх причини та вплив на стан здоров’я населення. Погіршення усіх непрямих показників здоров’я населення та їх стан на 2008р.
- •Смертність немовлят – один із найважливіших показників здоров’я населення. Чим пояснюється така висока оцінка інформативності цього показника?
- •Показники смертності немовлят Спеціальні показники смертності немовлят згідно повіковим періодам від 22 тижнів вагітності до 1 року
- •Показники здоров’я немовлят займають чільне місце в характеристиці здоров’я населення. Чому цей показник зберігає високу інформативність і є одним з провідних, щодо вивчення здоров’я населення.
- •Критерії оцінки показника смертності немовлят за вооз:
- •Структура смертності немовлят
- •Типи смертності немовлят
- •Материнська смертність, її соціально-економічне значення.
- •МЕханічний рух (міграцІя) -
- •Действие маятниковой миграции на развитие городов
- •Середня очікувана тривалість життя – як один з важливих показників здоров’я населення.
- •Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, її соціально-економічне значення.
- •Витяг з інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян
- •1. При захворюванні та травмі.
- •3. При карантині.
- •4.2. Жінкам, які належать до і—IV категорії постраждалих внаслідок аварії на чаес, листок видається з 27 тижнів вагітності на 180 днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 — після).
- •5. Санаторно-курортне лікування.
- •Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:
- •Законодавчі документи, які затверджують існування в державі системи охорони здоров’я.
- •Система управління охороною здоров’я в Україні.
- •Середня очікувана тривалість життя серед населення різної статі та її динаміка в різні періоди.
- •Найнебезпечніші явища в міграційних процесах новітнього часу.
МЕханічний рух (міграцІя) -
рух населення по країні у цілому або у окремих областях (внутрішня міграція), виїзд поза межі країни (зовнішня міграція). Складовими зовнішньої міграції є еміграція (виїзд за межі країни на постійне місце проживання), та іміграція (в’їзд у країну на постійне місце проживання). Міграція по тривалості може бути постійною (мігранти залишаються на постійне місце проживання), маятникова (щоденний в’їзд на роботу та повернення назад додому), сезонна (короткий період, пов'язаний з сезонними роботами). Облік механічного руху проводиться адміністративними органами.
За територіальним охопленням міграція поділяється на: міжконтинентальну, міждержавну, внутрішньодержавну.
Міграція характеризується поняттями в’їзду, прибуття на якесь місце і виїзду з нього. Саме ці два потоки руху мігрантів і визначають її інтенсивність, яка вимірюється так званим коефіцієнтом міграції.
Коефіцієнт міграції-це відношення загального числа (суми) прибулих та вибулих за рік до всього населення того чи іншого району, міста (виражене у %).
Співвідношення міського та сільського населення за останні роки в Україні є стабільним- 68 % і 32 %, що свідчить про урбанізацію.
Урбанізація- демографічний процес, який характеризується зростанням кількості міст, збільшенням питомої ваги міського населення. Урбанізація найбільша у промислових центрах України- Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Івано-Франківській, Чернівецькій областях переважає сільське населення. До негативних наслідків урбанізації з точки зору охорони здоров’я відносять: забруднення навколишнього середовища, збільшення психо-емоційного напруження серед населення, гіподинамія, збільшення розповсюдженості інфекцій, хвороб серцево-судинної системи, онкологічних захворювань.
Значення міграційних процесів, їх вплив на здоров’я населення:
-урбанізація змінює екологічну ситуацію, веде до перегляду розміщення мережі лікувальних закладів; впливає на нормативи медичної допомоги, збільшує випадки позашлюбної народжуваності;
-змінюється структура захворюваності та смертності населення (відповідно до складу основних міграційних груп);
- маятникова міграція веде до збільшення інфекційних хвороб, травматизму, стресових ситуацій та інш.
Облік міграційних процесів є важливою умовою здійснення своєчасної організації відповідної медичної допомоги.
Статева структура населення визначається рядом факторів:
1.пропорцією хлопців і дівчат при народженні- на 100 дівчат народжується 104 -105 хлопців, у віці 18-29 років 100 чоловікам відповідає 101 жінка, а після 60-ти років таке співвідношення змінюється - 100 чоловікам відповідає 262 жінки внаслідок більш високої смертності чоловіків.
Загально у статевому складі населення переважають жінки- 54 %. Таке статеве співвідношення характерне для більшості країн світу.
2.інтенсивністю і направленням міграційних процесів в країні і між країнами (особливе зменшення чоловічого населення),
3. в деяких країнах, що розвиваються, в теперішній час в загальній чисельності населення чоловіків більше, ніж жінок, що пов’язано з більш високою смертністю жінок у дітородному віці. У 17 з 191 країни переважають у структурі чоловіки (Турція, Ліван, Ірак, Конго, Лівія та інш.).
Визначивши частку осіб 0-14 років, 15-49 років, та 50 років і старше, отримують уявлення про віковий тип населення на території проживання.
Для вікової структури населення України притаманні дві важливі тенденції- зменшення питомої ваги дітей і збільшення питомої ваги людей похилого віку. За прогнозами, у 2025 році питома вага дітей знизиться до 16,8 %, осіб 60 років та старше збільшиться до 30 %.
Маятниковая миграция — условное название регулярных (обычно — ежедневных) поездок населения из одного населённого пункта (места жительства) в другой — на работу или учёбу и обратно. Маятниковая миграция является результатом несоответствия размещения производства и расселения людей. Особенно развита маятниковая миграция в пригородных зонах крупных городов, городских агломерациях, мегалополисах. Маятниковую миграцию не относят к миграции населения.
Маятниковая миграция возникает в обществах, где доступ к современным транспортным средствам позволяет людям жить вдалеке от места своей работы. До XIX века большинство людей жило в пределах пешего хода от места работы. Возникновение маятниковой миграции оказало большое влияние на жизненный уклад, позволило городам разрастись до прежде недостижимых размеров, привело к расцвету городских предместий.