1.4.2. Невідомий святий (сторона б)

Зображення не має напису. Проте аналізуючи зображення можна припустити яке ім’я святого.

Святий зображений з Євангелієм. З Євангелієм зображають декілька категорій святих: святителі, священомученики, рівноапостольні та апостоли. На досліджуваному святому нема священицьких шат, тому перші дві категорії нам не підходять.

Рівноапостольних всього 14. Серед них 8 чоловіків. Але жоден з них не підходить за іконографією до досліджуваного святого.

Залишаються лише апостоли. Найбільше всього іконографія святого схожа на Іоанна Богослова:

«Подобием стар и сед, нос продолгуш, брови поникли, брада густа до грудей и к концу мало розсохата, покорчилася малыми космачками, ус густ, ризы апостольский, верх зелена, исподь светлобагряная, в руках книга…»

[4;546]

Висновки за результатами мистецтвознавчих досліджень

В Результаті проведення мистецькознавчих досліджень було встановлено, що двосторонньої ікони «Скорбляча Божа Матір та невідомий святий» написана невідомим майстром в кінці ХІХ – на початку ХХ століття в Глинській пустині (Сумська обл.). Пізніше ікона була реставрована. Увеличены размеры иконы, изготовлен оклад, Сторона «Б» зашпаклевана Іконографічним прототипом Скорблячої Божої Матері була католицька ікона Mater Dolorosa, характерное изображение для слобожан ской іконописи конца ХІХ – на початку ХХ століття. На протилежній стороні ікони зображений, імовірніше усього, Іоанн Богослов. Почему?

1.5 Візуальні дослідження

1.5.1 Основа іконної дошки

Основа твору - дошка розміром 46,4х37 см, товщиною 2,1 см. Порода дерева – ольха. Основа складається з 7 склеєних та зафіксованих між собою цвяхами дошок різної (рис.1) ширини (розміри дощок 46,4х13; 46,4х16; 46,4х6). Наскрізь основи прибиті саморізи, що кріплять до ікони оклад(к окладу ):

• у верхнього лівого кута;

• у нижнього лівого кута;

• у верхнього правого кута;

• у нижнього правого кута.

Дошка трохи деформувалася.

Дошка розкололася по обом клейовим швам (іл. 9). Причиною розклеювання дошки стала прибивання її до рамки цвяхами. Дошка не мала можливості вільно «рухатися», тому розклеїлася по клейовим швам. На тріщини, на стороні Б, були наклеєні широкі смужки охристого паперу (можливо крафту).

Направление волокон древесины основной иконы и нарощенного фрагмента.

Усадка основной иконы.

Фиксация основной иконы гвоздями к

1.5.2Левкас

(Сторона А). Два шару левкасу:

- авторській (блідо бежевий, не рельєфний, рівномірний, тонкий)

- нанесений пізніше поверх фарбового шару (темно бежевий, не рельєфний, рівномірний, крихкий, сипучий).

Зображення Богородиці вкрито тонким шаром грунту. Покриті грунтом фон і одяг, лик і руки не займані. Можливо лик і руки були дописані або переписані пізніше.

На поверхні левкасу утворився крупносітчатий кракелюр:

- над головою Богородиці;

- біля лівої кромки знизу.

Паволока відсутня. Зв’язок з основою не задовільний, невеликі втрати левкасу.

(Сторона Б). Грунт тонкий, білий, не рельєфний, рівномірний. Паволока відсутня.