Розділ 1. Дослідницька частина

1.1 Історична довідка

Двостороння ікона «Скорботна Божа Матір та невідомий святий» надійшла на реставрацію кафедри РСМЖ із с. Верхня Сироватка Сумської області 1 жовтня 2012 року. Ікона є власністю Успенського храму с. Верхня Сироватка. Нинішній священик храму – протоієрей Федір Стадник служить в храмі з 1989 року. Досліджувана ікона з’явилася в храмі до початку його служіння. Якоїсь інформації про появу цієї ікони у храмі не вдалося виявити.

Свято – Успенський храм був заснованій в 1805 році. Автор проекту – Паліцин О.О., будівник та попечитель храму – поручик Микола Власовський. Цегла та іконостас були придбані з розібраного Сумського Успенського монастиря. Особливою шаною користувалася храмова Чентоховська ікона Божої Матері. У 1844 році блискавка вдарила у дзвіницю, і пройшовши у середину храму, обпалила позолоту іконостас, але сам храм уцілів.

В 1932 році радянська влада припинила богослужіння. Після закриття церква використовувалася як склад, а під час Другої світової війни як сторожова вежа. Іконостас був розібраний, знищені ікони, опалення розібрали і вивезли в кінотеатр Щепкіна. Чентоховську ікону Божої Матері забрала невідома жінка. З храму вилучили церковні цінності (дзвони, Євангеліє, діскоси, лампади, кадила, хрести і т. д.).

Храм був відкритий в 1943 році. 15.08.1947 році храм був визнаний пам’ятником архітектури ХІХ століття, але в ті часи пам’ятна дошка не була установлена.

В 1990 році виконаний зовнішній косметичний, а в 1994 році внутрішній косметичний ремонт. В 2003 році з храму викрали ікони. В вересні того ж року начальником УМВС у Сумській області Плехановим М. було передано до храму викрадені раніше 28 ікон, молитовник та інші церковні речі.

1.2 Опис сюжету твору

В результате візуального исследования выло виявлено, что икона двусторонняя. Сторона «А», сторона «Б»

Дана ікона є двосторонньою. З одного боку зображена Скорботна Божа Матір з іншого невідомий святий.

Зображення Скорботна Божої Матері. Богородиця зображена в три чверті, погрудно (лік повернутий вправо відносно глядача). Лік Богородиці схилений на бік, очі дивляться вниз. Лік овальний. Очі великі, темно карі. Ніс тонкий, прямий, довгий. Губи не великі, нижня губа пухла. Волосся темно коричневі. Ліва рука прикладена до ліку, правої руки не видно, вона схована в складках одягу, видно лише великий палець.

Одягнена Богородиця в зелений мафорій та червоний хітон. Фон на іконі червоно – коричневий. Для православної традиції характерний колір мафорію – червоний, для католицької – синій. Зелений колір для мафорію є нетиповим. Напису та німбу на іконі немає.

Зображення невідомого святого. Святий зображений по пояс. Лік святого повернуте в фас. Волосся сиве, в’ється крупними локонами, на потилиці лисина. Борова не довга, теж сива. Одна рука святого прикладена до груді, іншою вона тримає Євангеліє. Хітон червоний, ? зелений. Фон ікони темно зелений. Німбу та написів немає.

Роздивитися зображення більш детально заважає шар шпаклівки яким вкрито ікона поверх зображення.

Ікона має дерев’яний оклад. Він кріпиться поверх зображення Скорботної Божої Матері. Внизу окладу є підпис ікони на російській мові: «СКР. БЖЯ. МР.»