4.4 Галузевий і регіональний характер оцінки природних ресурсів

Оцінка природних ресурсів носить галузевий і регіональний характер. Об’єктом оцінки можуть виступати джерела окремих видів ресурсів: лісові масиви, земельні ділянки, водоймища, родовища корисних копалин. У цьому випадку оцінка має галузевий характер.

Крім галузевої оцінки велике значення має регіональна оцінка всієї сукупності ресурсів тієї або іншої території – територіального сполучення природних ресурсів (ТСПР). ТСПР визначається як джерело різноманітних ресурсів, розташованих на визначеній цілісній території, що об’єднуються фактичним або перспективним комплексним осво­єнням і використанням. Сумарні запаси ТСПР характе­ризують природно-ресурсні можливості (або потенціал) території (району, регіону, країни).

Тема 5 Збереження та раціональне використання природних ресурсів

5.1 Система «природні ресурси – кінцеві продукти»

Сучасне промислове виробництво не має замкнутого характеру, це відкрита система. До неї надходять безліч природних матеріалів – вугілля, нафта, руда, вода й інші. Вся маса матеріалів проходить одну або декілька стадій переробки і потім у вигляді кінцевого продукту надходить у споживання.

Взаємовідносини промислових підприємств і навколишнього природного середовища здійснюється за схемою:

Сировина

Повітря

Вода

Енергія

П р о м и с л о в е п і д п р и є м с т в о

Продукція

Викиди в повітря

Стічні води

Тверді відходи

Енергетичні викиди

На всіх стадіях обробки сировини із системи викидаються відходи – порода, шлам, стоки, гази, пари та інші, що нерідко містять шкідливі для людини і живих істот речовини.

5.2 Природно-продуктові вертикалі

У природокористуванні важливим є питання: багато чи мало природних ресурсів потрібно використовувати в процесі виробництва? У зв’язку з тим, що виробленої продукції не вистачає, традиційно вважають, що потрібно використовувати якомога більше ресурсів. Обсяги використаних ресурсів є найважливішими показниками екстенсивного типу економічного розвитку.

Між іншим, природні ресурси є лише початковою ланкою в довгому ланцюзі, що зв’язує їх із кінцевою продукцією. Споживачу важливі тільки кількість і якість продукції, а не обсяги використаної сировини для одержання цієї продукції. Тому одним із підходів, що націлений на збереження сировини, природних ресурсів, у природокористуванні полягає в орієнтації на кінцеві результати.

Для здійснення такого підходу необхідно для кожного ресурсу побудувати природно-продуктову вертикаль (ланцюжок), що з’єднує первинні природні фактори виробництва з готовою продукцією. Між ними знаходяться багато етапів: транспортування, декілька стадій переробки, збереження й інші. Побудова й аналіз такого ланцюжка дозволяє оцінити втрати, можливість економії в кожному її кільці і в остаточному підсумку виявити величезні резерви природних ресурсів, що використовуються нераціонально.