3. Види міжнародного комерційного арбітражу.

Міжнародна практика створила різні види комерційного арбітражу: випадковий і інституційний. Випадковий арбітраж створюється для розгляду конкретного спору (австрійський юрист Ламмош назвав його арбітражем ad hoc). Після вирішення того чи іншого спору арбітраж припиняє існування. Процедура випадкового арбітражу може визначатися сторонами самостійно або шляхом домовленості про використання модельних правил арбітражу (наприклад, Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ)1.

У даний час широке розповсюдження отримали постійно діючі, або інституційні, арбітражі. Вони створюються при торгівельних палатах, біржах, різних асоціаціях, організаціях і т. ін. Інституційний арбітраж організується як арбітражна установа, що не входить до державного апарату і є недержавним утворенням. Склад інституційного арбітражу може формуватись різними способами. Як правило, він утворюється з осіб, що внесені до списку арбітрів, органом тієї організації, при якій він перебуває. У деяких арбітражних установах коло осіб, які можуть входити до складу арбітражу, визначається не списком арбітрів, а членством у відповідній організації. Для інституційного арбітражу, на відміну від арбітражу ad hoc, характерним також є наявність власних правил процедури, які передбачають порядок утворення складу арбітражу і вирішення комерційних спорів.

Інституційний арбітраж зазнав деякої еволюції у своєму розвитку. В цьому відношенні слід відмітити спеціалізацію постійно діючих арбітражів. Так, поряд з арбітражами, так би мовити, загальної юрисдикції, які розглядають будь-які спори з договірних або інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньо-торгівельних та інших форм міжнародних економічних зв’язків, створюються арбітражі із спеціальною (обмеженою) юрисдикцією (торгівельні, морські і т. ін.). До арбітражів спеціальної юрисдикції відносяться, наприклад, Міжнародний третейський суд по справах морського і річного пароплавства в Гдині, Арбітражний суд Асоціації з бавовни в Польщі, Морська арбітражна комісія при Торгівельно-промисловій палаті України, Морська арбітражна комісія при Торгівельно-промисловій палаті Російської Федерації та ін.

4. Переваги розгляду зовнішньоекономічних спорів в міжнародному комерційному арбітражу.

Основними перевагами розгляду справ у міжнародному комерційному арбітражі, на відміну від національного суду, є:

1. Заздалегідь відома процедура, порядок та орган, що вирішує спори.

2. Сторони мають право обрати компетентний орган – судову установу, яка є найбільш прийнятною для сторін, рішення якої сприйматиметься як таке, що прийняте відповідно до волевиявлення кожної із сторін.

Кожна інституціональна арбітражна установа має власний регламент, який є відкритим для ознайомлення.

3. Спрощена процедура розгляду.

4. Регламенти інституціональних арбітражних установ дуже прості для застосування і вигідно відрізняються від національних процесуальних законів тим, що зрозумілі навіть не юристам.

5. Заздалегідь відома мова провадження.

6. Сторони мають право заздалегідь визначити найбільш прийнятну мову, якою здійснюватиметься провадження та листування між сторонами у справі.

7. Можливість самостійного обрання компетенції суду шляхом персонального обрання арбітрів, які входять до складу арбітражу.

8. Сторони у справі мають право самостійно впливати на кількість, національність та спеціалізацію арбітрів, які здійснюватимуть розгляд справи.

9. Гарантований міжнародно-правовий механізм визнання і виконання рішення арбітражу.

10. Як зазначено вище, питання міжнародного арбітражного процесу врегульовано багатьма міжнародно-правовими документами, що надає додаткові гарантії зацікавленим особам для визнання та виконання рішення арбітражного суду на території будь-яких країн – учасниць відповідних міжнародних договорів.

11. Фактична неможливість оскарження рішення арбітражу та його негайне набрання чинності і, відповідно, можливість виконання.

12. За загальним правилом рішення арбітражного суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Підстави для скасування арбітражного рішення чітко визначені законодавством. До таких підстав належать, зокрема: а) прийняття рішення з питання, не передбаченого арбітражним застереженням; б) склад арбітражного суду не відповідав домовленості сторін; в) сторона не була належним чином повідомлена про арбітражний процес, тощо.

13. Більш швидкий розгляд справи у порівнянні з національним процесом.

14. Завдяки спрощеній процедурі розгляду процес триває досить швидко.

При цьому слід відзначити й те, що розгляд справи в порядку міжнародного арбітражу пов’язаний із суттєвими витратами, які складаються з реєстраційного збору за прийняття позовної заяви до розгляду та суми арбітражного збору. При цьому розмір реєстраційного збору в залежності від арбітражної установи коливається від 200 до 2000 доларів США.

Сума арбітражного збору в більшості випадків встановлюється в процентному відношенні до суми позовних вимог і становить досить великі суми.

Разом із тим, у ході прийняття рішення арбітражний суд одночасно приймає рішення про покладення суми арбітражних витрат на сторону, яка програла процес.