
- •060101 «Будівництво (Теплогазопостачання і вентиляція)»
- •Основні визначення.............................................................…..…...…5
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів..6
- •3 Трифазні електричні ланцюги……………….....….……………………16
- •3.1 Загальні поняття……………………………………………………...16
- •4.1 Загальні поняття………………………………………..…………….24
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора……...39
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором………………...40
- •6 Електричні машини постійного струму………......……………............40
- •7.1 Загальні поняття………………………………...........……………..49
- •1. Загальні положення
- •Основні визначення
- •1.2 Топологічні поняття
- •2 Електричні однофазні ланцюги змінного струму
- •2.2 Одержання та позначення синусоїдальних ерс, напруг і струмів
- •2.2.1 Основні параметри синусоїдального струму
- •Технічні значення частот:
- •2.2.2 Активний опір (r) у колі синусоїдального струму
- •2.2.3 Індуктивність у колі змінного струму
- •2.2.4 Ємність у колі синусоїдального струму
- •2.2.5 Діюче та середнє значення синусоїдального струму, ерс і напруги
- •2.2.6 Векторне зображення синусоїдальних електричних величин
- •2.3 Резонанс в електричному колі
- •2.3.1 Резонанс напруг
- •2.3.2 Резонанс струмів
- •2.4 Коефіцієнт потужності та його економічне значення (cos j)
- •3 Трифазні електричні ланцюги
- •3.1.1 Утворення трифазного струму
- •3.1.2 Незв’язана трифазна система
- •3.2 Режими роботи трифазних приймачів, з’єднаних за схемами «зірка» та «трикутник»
- •3.2.1 З’єднання трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.2 Схема з’єднань трифазних генераторів із споживачами
- •3.2.3 З’єднання трифазних споживачів «трикутником»
- •3.3 Потужність у трифазних ланцюгах
- •3.3.1 Потужність при несиметричному навантаженні
- •3.3.2 Потужність при симетричному навантаженні
- •4.2 Будова та принцип дії трансформатора
- •4.3 Трифазні трансформатори. Групи з’єднання обмоток трансформаторів
- •4.4 Спеціальні трансформатори
- •4.4.1 Трансформатори для дугового електрозварювання
- •4.4.2 Автотрансформатори
- •5 Асинхронні машини
- •5.2 Обертовий момент та механічна характеристика асинхронного двигуна
- •5.3 Асинхронний двигун із фазним ротором
- •5.4 Регулювання швидкості обертання ротора асинхронного двигуна
- •5.4.1 Регулювання зміною частоти (частотне регулювання) Для зміни частоти f1 застосовують машинні або напівпровідникові (тиристорні) перетворювачі (рис. 5.8).
- •5.4.2 Регулювання зміною кількості пар полюсів
- •5.4.3 Регулювання частоти обертання зниженням підведеної напруги (напруги живлення)
- •5.5 Пуск асинхронного двигуна
- •5.5.1 Прямий пуск
- •5.5.2 Пуск із застосуванням додаткових опорів у колі статора
- •5.5.3 Пуск асинхронного двигуна з фазним ротором
- •6 Електричні машини постійного струму
- •6.1 Призначення й галузь застосування машин постійного струму
- •6.2 Принцип дії та режими роботи машин постійного струму
- •6.2.1 Електромагнітний момент
- •6.2.2 Реакція якоря
- •6.2.3 Комутація
- •6.3 Збудження машин постійного струму
- •6.4 Двигуни постійного струму з паралельним, послідовним та незалежним збудженням
- •6.4.1 Двигуни паралельного (шунтові) та незалежного збудження
- •6.4.2 Двигуни послідовного збудження
- •6.4.3 Двигуни змішаного збудження
- •7 Електричні апарати низької напруги (до 1000 в)
- •7.1 Загальні поняття.
- •Загальні поняття
- •7.2 Електричні апарати ручного керування
- •7.2.1 Рубильники і перемикачі
- •7.2.2 Пакетні вимикачі та перемикачі
- •7.2.3 Контролери і командоапарати
- •7.3 Електричні апарати захисту та керування
- •7.3.1 Плавкі запобіжники
- •7.3.2 Електричні реле
- •7.3.3 Контактори
- •7.3.4 Магнітні пускачі
- •7.3.5 Повітряні автоматичні вимикачі
- •7.4 Умовно-графічні й буквені позначення електричних апаратів
- •Література
- •Шефер Олександр Віталійович Електротехніка
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
3.3 Потужність у трифазних ланцюгах
3.3.1 Потужність при несиметричному навантаженні
Розглянемо трифазне коло як сукупність трьох однофазних кіл. З урахуванням цього активна потужність трифазного кола становить
– для з’єднання «зіркою»;
– для з’єднання «трикутником»,
де
– активні потужності фаз.
Для кожної фази реактивна потужність становить:
– для з’єднання «зіркою»;
– для з’єднання «трикутником».
Повна потужність
трифазного кола
.
3.3.2 Потужність при симетричному навантаженні
При цьому для будь-якої схеми з’єднання джерела та споживача справедливе:
;
; (3.9)
.
Оскільки для
«зірки»
;
,
то
;
; (3.10)
.
Оскільки для
«трикутника»
;
,
то
; (3.11)
;
.
Висновок.
При симетричному навантаженні формули
потужності незалежно від схеми з’єднання
споживачів (Y чи
)
однакові.
4 Трансформатори
4.1 Загальні поняття.
4.2 Будова та принцип дії трансформатора.
4.3 Трифазні трансформатори. Групи з’єднання обмоток трансформаторів.
4.4 Спеціальні трансформатори.
4.1 Загальні поняття
Трансформатор – це статичний електромагнітний пристрій, призначений для перетворювання змінних напруги і струму за величиною із збереженням їх частоти f.
Застосування: різноманітні галузі електротехніки, радіотехніки, електроніки, в пристроях вимірювання, автоматичного керування та регулювання.
Класифікація:
1. За особливостями конструкції й використання:
– силові – найбільш поширені;
– зварювальні;
– вимірювальні;
– спеціальні.
2. За числом фаз:
– однофазні;
– трифазні.
Кожна фаза трансформатора має первинну обмотку (до неї підводиться енергія від джерела) та вторинну обмотку (з неї енергія надходить до споживача).
Вторинних обмоток у трансформатора може бути декілька. В цьому випадку трансформатор називається багатообмотковим. Таким чином, однофазний трансформатор має як мінімум дві обмотки, трифазний – шість.
4.2 Будова та принцип дії трансформатора
Основними частинами трансформатора є:
магнітопровід;
обмотка;
система охолодження (для трансформаторів великої потужності).
Магнітопровід виготовляється з листової електротехнічної сталі. При частоті струму до 150 Гц – товщина листів 0,35 – 0,5 мм. Частина магнітопровода, на якому розміщені обмотки, називається стрижнем, інша (що замикає магнітопровід) – ярмом.
Обмотки трансформатора. Як правило, це циліндричні котушки з мідного (алюмінієвого) ізольованого дроту круглого або прямокутного перерізу.
Первинна та вторинна обмотки, звичайно, розміщуються на одному стрижні: обмотка низької напруги (НН) розміщується ближче до стрижня, а вищої напруги (ВН) – зовні.
Робочий режим –
це робота трансформатора при під’єднаних
споживачах. При цьому виникає струм у
вторинній обмотці
;
чим він більший, тим більше навантаження.
Рисунок 4.1 – Схема навантаженого трансформатора
Магніторушійні
сили (МРС) первинної та вторинної обмоток
(ампервитки) – направлені зустрічно.
При живленні первинної обмотки від джерела синусоїдальної напруги U1 струм первинної обмотки і1 викликає в магнітопроводі синусоїдальний магнітний потік Ф, який, пронизуючи обмотки з кількістю витків W1 та W2, збуджує в них (згідно із законом електромагнітної індукції) ЕРС е1 і е2.
Коефіцієнт трансформації (n) – це відношення номінальної вищої напруги трансформатора до номінальної нижчої напруги.
Знижувальний
трансформатор:
;
.
Підвищувальний
трансформатор:
U1
< U2;
,
тобто
.
Коефіцієнт
навантаження трансформатора
.
Рівняння балансу потужності в колі з трансформатором таке:
, (4.1)
де
– активна потужність, що надходить із
мережі (від джерела);
– активна потужність
споживачів;
– сумарна потужність
утрат у трансформаторі;
– потужність утрат
у сталі (не залежить від навантаження);
– потужність утрат
у міді (залежать від навантаження).
Коефіцієнт корисної дії трансформатора (ККД)
. (4.2)